34.Методи обліку запасів та їх застосування в сучасних умовах.

Згідно ПСБО 9 при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів: запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного. Середньозваженої собівартості: проводиться одразу в момент надходження нової партії запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції. Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО): базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. Нормативних затрат: полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Оцінка продукції за нормативними затратами коригується до фактичної виробничої собівартості. Ціни продажу: заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Ще одним забороненим методом є метод ЛІФО: припускає, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню, тобто запаси, які надійшли останніми, першими відпускаються у виробництво чи продаж.

35.Документальне оформлення та облік надходження, переміщення та вибуття запасів.

Надходження. Для обліку запасів призначений рахунок 20 «ВЗ». За Дебетом – надходження запасів на під-во та їх до оцінка. За Кредитом – витрати на вир-во, переробку, відпуск на сторону, уцінку тощо. Для обліку МШП призначений рахунок 22 «МШП», за Дебетом – придбання та повернення на склад з експлуатації. За Кредитом – відпуск в експлуатацію із списанням на витрати, списання нестач і втрат від псування. Запаси, що надходять від пост-ка, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск тов-мат цінностей або товарно-транспортна накладна, податкова накладна, рахунок-фактура тощо. При прийнятті запасів на склад(у разі повної відповідності) складається прибутковий ордер, що включає (номенклатурний номер, назву, сорт, розмір, одиницю виміру, кількість, ціна, підписи того хто здав і прийняв. У разі невідповідності фактичної наявності цінностей документам складається комерційний акт, а в разі оприбуткування на складі – акт приймання. Надходження запасів від власного вир-ва оформлюється накладною у 2 примірниках. На підставі документів про оприбуткування запасів комірник здійснює записи в картках складського обліку. Переміщення. Для контролю за збер-ням і рухом, їх оцінки, підрахунку підсумків інвентаризації вик-ться оборотні відомості. Вибуття. Основними документами є: лімітно-забірні картки (вик-ся для оформлення видачі зі складу запасів, що витрачаються у вир-ві систематично. Один екземпляр передається цеху-одержувачу, інший – складу. Вказується ліміт видачі матеріалу на місяць або квартал); накладна-вимога (для разової видачі запасів зі складу на вир-во, яка випускається у 2 примірниках і підписується голбухг. або уповноваженою особою. Реквізити: дата, підстава видачі, прізвище кому видати, назва матеріалу, одиниці виміру, кількість, ціна, сума, підписи осіб одержувача, голбухг., здійснив видачу); акт-вимога (для обліку видачі матеріалів понад установлений ліміт або у разі заміни матеріалів і є підставою для списання їх зі складу. Виписується на 1 вид матеріалів і багаторазову видачу останнього в межах ліміту в 2 примірниках. Здача актів в бухгалтерію здійснюється після видачі всієї кількості матеріалів.)