Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
24-01-2015_16-33-13 / Комплекс навчально метод. забезп. Адмнстративне право Максименко.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.56 Mб
Скачать

Тема 9 Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством, транспортом і зв’язком (2 год.)

Перелік індивідуальних завдань з теми

1) Організаційно-правові засади управління транспортом.

2) Організаційно-правові засади управління морським і річковим транспортом.

3) Організаційно-правові засади управління автомобільним транспортом.

4) Організаційно-правові засади управління цивільним повітряним транспортом.

5) Організаційно-правові засади управління трубопровідним транспортом.

6) Організаційно-правові засади управління шляховим господарством.

7) Організаційно-правові засади управління зв'язком.

8) Особливості державного контролю на транспорті та в галузі зв'язку.

9) Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті та в галузі зв'язку.

10) Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення в будівництві та житлово-комунальному господарстві.

Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

Будівництво є галуззю матеріального виробництва, яка забезпечує створення та реконструкцію об’єктів виробничого, комунально-побутового, соціально-культурного й житлового призначення.

Житлова сфера включає управління житловим фондом іоб’єктами комунального господарства, їх утримання, будівництво й ремонт.

Житловий фонд — це сукупність жилих будинків, а також жилих приміщень незалежно від форм власності.

Державний архітектурно-будівельний контроль — це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення додержання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об’єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб’єктами містобудівної діяльності.

Під управлінням комунікаціями розуміють управління транспортом, зв’язком, мережами й системами паливного, енергетичного та водного постачання, тобто управління всіма галузями господарства, що обслуговують сфери виробництва (промисловість, агропромисловий комплекс тощо) та життєдіяльність людей, але не створюють матеріальних цінностей.

Комунікації - шляхи сполучення, сукупність усіх видів шляхів сполучення, які підготовлено та влаштовано таким чином, щоб забезпечувати процес переміщення людей і вантажів різного призначення, і є складовою частиною кожного виду транспорту.

Морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, які належать порту.

Річкові порти та пристані, які здійснюють приймання й навантаження вантажу, перевезення пасажирів, організовують технічне обслуговування річкових суден.

Тема 10 Управління використанням і охороною природних ресурсів, фінансами, митною справою (2 год.)

Перелік індивідуальних завдань з теми

1) Організаційно-правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів.

2) Організаційно-правові засади управління фінансами в Україні.

3) Організаційно-правові засади управління митною справою в Україні.

4) Організаційно-правові засади управління.

5) Особливості державного контролю в сфері управління використанням і охороною природних ресурсів.

6) Особливості державного контролю в сфері управління фінансами в Україні.

7) Особливості державного контролю в сфері управління митною справою.

8) Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері використання природних ресурсів.

9) Особливості адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

10) Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів.

Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

Митні органи — спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до Митного Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Митна територія України — зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води й повітряний простір, а також штучні острови, установки й споруди, що створюють у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Митний кордон України — межі митної території України є митним кордоном України, який збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон, а межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Митний контроль — сукупність заходів, які здійснюють митні органи в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Зона митного контролю — місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

Митний режим — сукупність норм, установлених законами України з питань митної справи, що, залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, визначають порядок такого переміщення й обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Митне оформлення — виконання митними органами дій(процедур), які пов’язано із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщують через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Митна декларація — письмова заява встановленої форми, яку подають митному органу. Містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщують через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Предмети — особисті речі, товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що переміщують через митний кордон України.

Природа становить систему взаємопов’язаних екологічних підсистем, які охоплюють живу та неживу матерію й саму людину.