Лекція 2. Загальна характеристика дидактичного проектування.

Мета: формування уявлення про використання проектування в педагогіці, знань змісту структурних елементів дидактичного проектування, умінь аналізувати й відтворювати основні завдання діяльності інженера-педагога під час дидактичного проектування, надавати характеристику основних рис інженера-педагога.

План:

1. Поняття дидактичного проектування.

2. Структура дидактичного проектування інженера-педагога.

3. Процес дидактичного проектування інженера-педагога.

1. Поняття дидактичного проектування.

Проект (від лат. Projectus) буквально означає кинутий або виступаючий уперед. Певний час цей термін уживався стосовно технічних об’єктів, що й знайшло відбиття в енциклопедичних та словникових визначеннях проекту:

• сукупність документів (розрахунків, креслень тощо) для створення якої-небудь споруди чи виробу;

• сукупність конструкторських документів, які містять принципове (ескізний проект) чи кінцеве (технічний проект) рішення, що забезпечує необхідне уявлення про конструкцію створюваної споруди (виробу) та вихідні дані для подальшого доопрацювання робочої документації;

• розроблений план споруди, якого-небудь механізму, пристрою (прикметник, який вказує на певну властивість проекту в цьому значенні – проектний);

• попередній текст якого-небудь документа;

– задум, план.

Таким чином, проектування – діяльність з прийняття ефективних рішень стосовно створення та застосування матеріальних або матеріалізованих об’єктів.

Педагогічне проектування – це обов’язковий етап діяльності педагога, який передує його взаємодії із тими, хто вчиться, та призначений для вибору з множини рішень щодо цієї взаємодії найбільш ефективних, а також детальне, послідовне та обґрунтоване їхнє викладення, що уособлює собою поняття педагогічного проекту.

Проектувальну діяльність слід розглядати як ту, що першим етапом має етап «підготовки», другим – «розробки», третім – «перевірки», а останнім – «завершення».

На першому етапі відбувається виявлення протиріч та формулювання мети проектувальної діяльності або усвідомлення поставлених перед проектувальником завдань, порівняння потреб та можливостей, визначення порядку дій та особливостей використання необхідних засобів тощо.

На другому етапі обґрунтовується та приймається низка рішень, реалізація яких сприятиме усуненню виявлених протиріч і поліпшенню освітніх результатів.

На третьому етапі ведеться спостереження за тим, як поводиться проект на практиці і наскільки ним передбачені та враховані реалії освітнього процесу, робиться відповідний висновок та приймається рішення про внесення певних змін у проект.

На четвертому етапі відбувається оформлення оптимального варіанта розробленого проекту.

Рис. 2.1 Рівнева структура дидактичного проектування

Характеристики дидактичного проектування:

• технологічний характер методичної діяльності визначається тим, що дидактичне проектування є завершеним самостійним видом діяльності, що підпорядковується певним цілям та завданням, які мають продукт та засоби здійснення процесу діяльності;

• інтегративний характер пояснюється таким: технічне знання є предметом діяльності, а дидактичне – засобом її здійснення;

• процесуальність заданої діяльності пов’язана зі спрямованістю кожної з дій на кінцевий результат навчання.

2. Структура дидактичного проектування інженера-педагога.

Рис. 2.2 Структурні елементи дидактичного проектування

3. Процес дидактичного проектування інженера-педагога.

Таблиця 2.1

Типові завдання діяльності інженера-педагога під час дидактичного проектування

Види діяльності	Типові професійні завдання
1	2
Розробка проекту навчання зі спеціальності
Аналіз діяльності спеціаліста	аналіз основних документів професійної освіти аналіз документів і матеріалів, які характеризують діяльність конкретного фахівця (інтерв’ю, спостереження, документація) з’ясування професійного призначення та умов використання конкретних спеціалістів у межах галузі – побудова функціональної структури діяльності
Розробка змісту професійної підготовки фахівця	аналіз типів трудових процесів, які здійснюються конкретними спеціалістами аналіз об’єкта вивчення (галузі, підгалузі) групування змісту навчального матеріалу відповідно до об’єкта вивчення та діяльності фахівця на виробництві вибір і побудова системи виробничого навчання – складання навчальних планів і програм професійної підготовки
Розробка проекту навчання з дисципліни чи теми
Діагностика мети в навчанні		– постановка мети з кожної теми – визначення переліку дій – визначення еталонів дій

Продовження табл. 2.1

1	2
Діагностика стану навчання		– аналіз базових умінь учнів розробка технологій формування базових умінь аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Добір навчальної літератури		– аналіз навчальної літератури та з’ясування порядку її використання
Конструювання інформаційних матеріалів		– виділення смислових одиниць навчального матеріалу виконання логічних операцій і побудова логіко-семантичної структури розробка планів, текстів і конспектів з теми
Розроблення педагогічних технологій навчання		– проектування основних та допоміжних технологій навчання – підготовка дидактичних і технічних засобів навчання – вибір та обґрунтування способів мотивації та активації пізнавальної діяльності учнів – планування навчального процесу: складання сіткового графіка навчального процесу, перспективно-тематичних планів, планів уроків – аналіз навчальної бази, відбір і налагодження устаткування, підготовка методичного забезпечення
Розробка технологій контролю		– проектування системи контролю