Лекція 3, 4. Методика аналізу та конструювання освітньої документації професійної підготовки фахівця.

Мета: формування уявлення про рівні відбиття змісту професійної освіти, знань видів основних документів, що містять зміст професійної освіти, особливостей їхньої розробки, а також умінь здійснювати аналіз та конструювання освітньої документації професійної підготовки кваліфікованого робітника.

План:

1. Загальні положення теорії конструювання освітньої документації професійної підготовки.

2. Конструювання кваліфікаційної характеристики фахівця.

3. Конструювання навчального плану підготовки фахівця.

4. Конструювання навчальних програм підготовки фахівця.

1. Загальні положення теорії конструювання освітньої документації професійної підготовки.

Професія – це здатність виконувати роботи, які вимагають від особистості певної кваліфікації. Професія вимагає певного позначення кола знань і вмінь.

Спеціальність – це категорія, що характеризує:

– у сфері освіти – спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця (визначається через об'єкт діяльності фахівця і відбиває різновид діяльності та сферу використання його в роботі);

– у сфері праці – особливість спрямованості та специфіку роботи в межах професії (зміст завдань професійної діяльності).

Кваліфікація – це здатність особистості виконувати обов'язки і роботи на певному рівні. Вона вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня і позначається через професію.

Освіта – організований суспільством нормований процес (і його результат) передавання соціально важливого досвіду попередніх поколінь наступним, який в онтогенетичному плані є становленням особистості відповідно до генетичної програми й соціалізації особистості.

Система освіти – сукупність закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (рис. 3.1).

Структура освіти включає дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Освітній рівень професійної освіти – характеристика професійної освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень професійної освіти – характеристика професійної освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Рис. 3.1 Законодавчі документи в галузі освіти

Рис. 3.3  Наступність і ступінчастість освіти України

майстер виробничого навчання, технік по обладнанню навчальних майстерень, інструктор виробничого навчання

Зміст освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якос­тей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Рис. 3.5 Класифікація досвіду особистості

Рис. 3.6 Основні компоненти змісту освіти

Рис. 3.7 Ієрархія компонентів змісту освіти

Рис. 3.8 Характеристика основних елементів змісту освіти в ПТЗО

2. Конструювання кваліфікаційної характеристики фахівця.

Кваліфікаційна характеристика є державним документом, який встановлює цілі навчання для кожної спеціальності професійної школи.

У кваліфікаційній характеристиці вказано: професійне призначення фахівця і визначено сукупність знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання трудових і суспільних обов'язків.

ОКХ випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціальне важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

У системі вищої освіти (йдеться про ВПНЗ I і II рівнів акредитації, тобто технікуми і коледжі, де може працювати інженер-педагог) з 2000 року ОКХ містять такі категорії:

• вступ (ким розроблена, коли затверджена);

• призначення ОКХ (де і за яких умов вона застосовується);

• призначення фахівця (спеціальність, напрям підготовки, освітній рівень, освітньо-кваліфікаційний рівень, узагальнений об'єкт діяльності тощо);

• структуру професійної діяльності (функції та типові завдання);

• здатність фахівця вирішувати проблеми в соціальній діяльності;

• вимоги до професійного відбору.

• вимоги до атестації і відповідальність за випуск.

Цей документ є паспортом або так званим завданням навчальному закладу на підготовку фахівця.

Алгоритм діяльності викладача під час аналізу професійної діяльності (послідовне виконання кожної із зазначених дій).

Перший етап – аналіз галузі народного господарства для заданої професії. При цьому доцільно вказати основні напрями розвитку галузі, перспективи її подальшого розвитку, основні розбіжності та проблеми, що існують у галузі. Якщо створюється нова спеціальність, цей розділ аналізу є найбільш важливим, оскільки саме він демонструє доцільність уведення нової спеціальності, потребу у ній на ринку праці.

Другий етап – установлення за найменуванням професії та спеціальності:

– освітнього рівня;

– освітньо-кваліфікаційного рівня.

Третій етап – установлення предмета діяльності, або підгалузі народного господарства, до якої належить задана професія, і тих предметів, об'єктів і процесів у галузі, на які спрямована діяльність фахівця (робітника, службовця тощо).

Четвертий етап – установлення видів діяльності, властивих цьому кваліфікаційному рівню, і визначення їхньої уточненої характеристики шляхом встановлення групи трудових процесів.

Таблиця 3.1

Характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до видів діяльності

Рівень кваліфікації	Навчальні заклади	Сфера використання видів діяльності
		Технологічна	Проектно-конструкторська	Організаційна	Науково-дослідна
Робоча (кваліфікований робітник)	Професійно-технічні училища	У межах вузла	Відсутня	Організація роботи в бригаді	Відсутня
Базова, вища: (молодший спеціаліст, бакалавр)	Технікуми, ВПУ, коледжі	У межах технологіч-ного циклу	Проектування окремих елементів	У межах ділянки	Відсутня
Повна вища (спеціаліст вищої кваліфікації)	Інститути, університети, академії	У межах підприємства	У межах підприємства	Організація роботи підприємства	Елементи постановки завдань
Науково-дослідна (магістр, аспірант, докторант)	Університети, академії	У межах галузі	У межах підприємства	У межах підприємства	Переважає

Таблиця 3.2

Характеристики груп трудових процесів

Групи труд. процесів	Приклади труд. процесів	Навчально-виробнича характеристика ТП	Основні особливості процесу виробничого навчання
1 група ТП, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Слюсарні роботи (слюсар); складальні і монтажні роботи (збирач, монтажник).	Велика повторюваність операцій при невеликій їхній варіативності на різних виробах. Можливість варіювання операцій у виробничих умовах. Наявність комплексів операцій.	Повна можливість організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт. Необхідність уведення навчальних об'єктів для відпрацьовування деяких первісних прийомів обробки.
2 група ТП, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання.	Обслуговування (експлуатація, ремонт) установок (монтер, налагоджувальник, оператор).	Невелика повторюваність операцій при значній варіативності у зв'язку із ситуацією. Неможливість або значні труднощі вичленовування операцій у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.	Вивчення основ професії з застосуванням тренажерів, макетів, імітаторів, схем навчальних агрегатів, рішення технологічних ситуаційних задач, виконання робіт з навчально-виробничими алгоритмами.

3 група ТП, що займають проміжне значення між 1 і 2 групами .

Будівельні роботи. Обслуговування текстильних верстатів. Транспорт.

Велика повторюваність операцій при труднощах їхнього вичленовування у виробничих умовах. Відсутність комплексів операцій.

Сполучення навчання на основі продуктивної праці за професією з виконанням розрахунково-розборо-збірних і лабораторно-практичних робіт на полігоні й у майстернях.

П'ятий етап – формулювання професійного призначення й умов використання фахівців (перелік підприємств, організацій, установ, закладів, як то: электрорадіотехнічний завод, майстерні з ремонту диспетчерського устаткування і телеавтоматики, організація з ремонту контрольно-вимірювальних приладів, спецвузавтоматика, служба з ремонту й обслуговування лічильно-обчислювальних машин, лабораторія з іспиту РЕА і П, приладобудівний завод, ремпобуттехніка, майстерні з ремонту лічильно-обчислювальних машин, обчислювальні центри, завод контрольно-вимірювальних приладів, автоматизовані ділянки підприємств, пульт керування метрополітеном, ділянки зв'язків організацій і підприємств, комунальне господарство, служби зв'язку, а також первинних посад, які може обіймати майбутній випускник професійного навчального закладу, наприклад, монтер, монтажник, контролер, технік тощо).

Шостий етап – опис характеристики діяльності (засоби, продукт, предмет, процес).

Сьомий етап – визначення переліку типових завдань і засобів діяльності, виражених у формі знань і вмінь.

Восьмий етап – формування кваліфікаційних вимог.

Таблиця 3.3

Приклад типових завдань діяльності робітника

Функції діяльності	Засоби діяльності
1	2
ЕКСПЛУАТАЦІЙНА
Спостереження за станом устаткування: візуальний огляд; вимірювання експлуатаційних параметрів; визначення відхилень режимних параметрів від нормальних	знання конструкцій устаткування; знання умов експлуатації; знання норм експлуатації; уміння визначати експлуатаційні параметри
Ревізія стану устаткування: виявлення дефектів; установлення дефектів силами експлуатаційного персоналу	уміння визначати відхилення параметрів і норм експлуатації від припустимих; уміння визначати дефекти устаткування в процесі експлуатації; уміння усувати дефекти
Монтаж відремонтованого устаткування: випробовування устаткування; уведення в експлуатацію	знати періодичність планово-попереджувальних ремонтів; знати порядок уведення в експлуатацію устаткування
РЕМОНТ
виведення устаткування в ремонт; доставка на місце ремонту; визначення ушкоджень; розроблення програми ремонту; підготовка інструментів; підготовка устаткування до ремонту; проведення ремонтних робіт	знати конструкцію устаткування; знати порядок розбирання та збирання устаткування; уміти визначати види ушкоджень і способи їх усунення; знати правила та методи проведення ремонту; уміти проводити ремонтні роботи на виве­деному з роботи устаткуванні
МОНТАЖ(електричний)
Одержання устаткування і його розкон­сервування: визначення стану устаткування; підготовка устаткування до монтажу; доставка устаткування до місця монтажу; підготовка оснащення для монтажу; підготовка майданчику для монтажу; монтаж		знати конструкцію устаткування; вміти користуватися монтажним інструментом і пристроями; знати такелажні роботи; уміти розконсервувати устаткування; уміти оглядати устаткування; уміти доставити устаткування на місце монтажу; уміти закріпити устаткування; уміти зібрати та розібрати устаткування; уміти регулювати устаткування і його параметри в процесі й після монтажу; уміти вводити устаткування в роботу

Рис. 3.9 Класифікація умінь

Таблиця 3.5

Характеристика і приклади різних умінь

Вид умінь	Характеристика умінь
Предметно-розумові	Уміння, що вимагають розумових зусиль: визначення порядку ремонту, налагодження, монтажу електротехнічних пристроїв, виявлення дефектів, поломок електротехнічних пристроїв, вибір інструментів, перевірка вимірювальних систем, спостереження й оцінка стану обладнання, обхід електрообладнання

Предметно-практичні	Уміння, що вимагають фізичних зусиль: свердління, закріплення проводів, прокладання кабелю і т. ін, збирання, рубання, паяння
Знаково-розумові	Уміння робити розрахунки, описувати технологічні процеси, конструкції механізмів, ухвалювати рішення стосовно зміни й коригування режимів технічних процесів
Знаково-практичні	Уміння складати креслення, інструкції, операційні карти

2. Конструювання навчального плану підготовки фахівця.

Рис. 3.10 Алгоритм складання навчального плану

Таблиця 3.6

Формування набору дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу

Діяльність	Характер навчальних предметів	Кваліфікація спеціаліста			Об'єкт пізнання
		Робітник	Молодший спеціаліст	Спеціаліст
Пізнавальна	Природничо-математичний	Математика, фізика, хімія, біологія, географія, кібернетика	Математика, фізика, хімія, інформатика, філософія	Вища математика, фізика, хімія, інформатика, філософія	Природничі науки
Ціннісно-орієнтаційна	Гуманітарний, фундаментальний	Етика, релігієзнавство, безпека життєдіяльності	Етика, релігієзнавство, безпека життєдіяльності	Етика, релігієзнавство, безпека життєдіяльності	Науки про суспільство
	Соціально-економічний	Історія, основи права	Історія, основи держави і права, основи конституційного права, основи економічної теорії, основи екології, соціоекологія	Історія, основи держави і права, основи конституційного права, основи економічної теорії, основи екології, соціоекологія	Соціальні науки
Естетична	Гуманітарний	Естетика, основи вітчизняної культури	Естетика, основи вітчизняної культури	Естетика, світова і вітчизняна культура
Комунікативна	Гуманітарний	Рідна мова, іноземна мова	Рідна мова, іноземна мова, ділова українська мова	Рідна мова, іноземна мова, ділова українська мова
Перетворювальна	Професійній	Професійна	Професійна	Професійна	Галузеві науки

Рис. 3.11 Структура політехнічної підготовки