- •Конспекти лекцій
- •З навчальної дисципліни
- •«Національна економіка»
- •1. Національна економіка: загальне та особливе
- •1.1. Предмет і завдання вивчення національної економіки
- •1.2. Теоретичні концепції національної економіки
- •1.3. Моделі національної економіки
- •1.4. Складові нормального функціонування національної економіки
- •1.5. Сутнісні особливості формування і розвитку національної економіки
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Економічні теорії та їхні загальні положення
- •2.2. Українська школа інституціонального, історичного та неокласичного напрямів
- •2.3. Базисні відносини та інститути національної економіки
- •2.4. Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •3.2. Національний продукт як виробнича база добробуту
- •3.3. Теорії суспільного добробуту
- •3.4. Засади соціально-ринкової економіки
- •3.5. Державне регулювання праці, рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
- •4. Характеристика економічного потенціалу
- •4.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •4.2. Природно-ресурсний потенціал
- •4.3. Демографічний та трудовий потенціал
- •4.4. Науково-технічний потенціал
- •4.5. Інформаційний потенціал
- •4.6. Виробничий потенціал
- •4.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •4.8. Екологічний потенціал
- •5. Господарський комплекс національної економіки
- •5.1. Основи формування господарського комплексу
- •5.2. Промисловий комплекс
- •5.3. Агропромисловий комплекс
- •5.4. Будівельний комплекс
- •6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •6.1. Національний ринок України
- •6.2. Сутність інфраструктури національного ринку
- •6.3. Загальна ринкова інфраструктура
- •6.4. Спеціалізована ринкова інфраструктура
- •6.5. Соціальна інфраструктура
- •7. Державність та державне управління економікою
- •7.1. Українська держава та її засади
- •7.2. Функції держави
- •7.3. Сутність державного управління економікою
- •7.4. Система органів державної влади та їх повноваження
- •7.5. Система методів державного регулювання економіки
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою
- •8.2. Економічна свобода і її основи
- •8.3. Економічний порядок як система узгоджених інтересів
- •9. Програмування та прогнозування національної економіки
- •9.1. Прогноз та прогнозування національної економіки
- •9.2. Макроекономічне планування
- •9.3. Суть державного програмування, види програм
- •9.4. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки
- •9.5. Програми економічного й соціального розвитку
- •10. Структурна перебудова національної економіки
- •10.1. Сутність та види структурних пропорцій в економіці
- •10.2. Стратегія структурних перетворень
- •10.3. Макроекономічна структурна перебудова
- •10.4. Реструктуризація національної економіки
- •11. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •11.1. Сутність та теоретичні моделі економічного розвитку
- •11.2. Етапи та типи економічного розвитку
- •11.3. Чинники економічного розвитку
- •11.4. Система інституційних чинників економічного розвитку
- •11.5. Методичні засади оцінювання економічного розвитку
- •12. Сталий розвиток національної економіки
- •12.1. Сутність концепції сталого розвитку
- •12.2. Складові концепції сталого розвитку
- •12.3. Чинники сталого розвитку
- •12.4. Індикатори сталого розвитку
- •12.5. Особливості переходу України на модель сталого розвитку
- •13. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •13.1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку
- •13.2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •13.3. Тенденції розвитку світових інтеграційних процесів
- •13.4. Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •13.5. Інституційні основи і форми економічної та політичної інтеграції України
- •13.6. Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •14. Економічна безпека національної економіки
- •14.1. Сутність економічної безпеки національної економіки
- •14.2. Інституційні основи системи економічної безпеки
- •14.3. Проблеми і пріоритети економічної безпеки
- •14.4. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
- •14.5. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
12. Сталий розвиток національної економіки
12.1. Сутність концепції сталого розвитку
Ще з кінця 50-х років минулого століття вчені, політичні та громадські діячі багатьох держав світу почали усвідомлювати, що за нинішніх тенденцій у демографічному та соціально-економічному розвитку практично всіх країн швидко вичерпається здатність земної біосфери зберігати екологічну рівновагу і забезпечувати життєвими ресурсами дедалі зростаючу кількість народонаселення планети. Стала очевидною необхідність радикальної зміни парадигми розвитку земної цивілізації. Інакше жодні екологічні й природоохоронні заходи, навіть комплексного характеру, а також широкомасштабні техніко-технологічні новації і жорсткі економічні механізми регулювання ресурсо-екологічних процесів неспроможні забезпечити в майбутньому нормальне функціонування біосфери та її найважливішої складової ‒ людського суспільства.
У контексті сказаного принципове і фундаментальне значення мала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Саме на ній було одностайно проголошено, що основою розв'язання гострих соціально-економічних і ресурсо-екологічних проблем є перехід до моделі сталого розвитку.
Концепція сталого розвитку економіки визнана світовою спільнотою народів домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільства. Необхідність переходу на модель сталого розвитку всіх країн світу об'єктивно зумовлена демографічним «вибухом», сучасною науково-технічною революцією, а також нинішнім кризовим станом земної біосфери, істотним зниженням її відновлювальних, відтворювальних і асиміляційних можливостей внаслідок надмірних антропотехногенних навантажень на природу.
Сталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни означає, зрештою, таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Інакше кажучи, сталий розвиток ‒ це, насамперед, економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.
Сталість розвитку базується на наступних принципах:
− обмеження впливу людини на біосферу до рівня можливостей її стабільного відтворення, інакше постає проблема вибору між ростом народонаселення і рівнем споживання на душу населення;
− підтримка запасів біологічного багатства, біологічного різноманіття і відтворювальних ресурсів;
− використання не відтворювальних природних ресурсів темпами, які не перевищують часу створення заміни їх за рахунок відтворювальних;
− рівномірний розподіл доходів і витрат при ресурсоспоживанні і управлінні охороною навколишнього середовища;
− розвиток та впровадження технологій, що підвищують обсяги виробництва продукції на одиницю спожитого ресурсу;
− використання економічних механізмів, що заставлять виробників враховувати екологічні витрати на реалізацію прийнятих ними рішень;
− використання міждисциплінарних підходів до прийняття рішень.
Сталий розвиток усвідомлюється через такі аспекти його забезпечення та сприйняття:
− політико-правовий аспект, який включає розвинуту сучасну правову державу і громадянське суспільство, рівність усіх перед законом та дотримання прав і свобод людини;
− економічний аспект, що передбачає функціонування змішаної економіки, наявність різноманітних ринків товарів та послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості і землі, технологій і робочої сили;
− екологічний аспект сталого розвитку, що включає забезпечення еволюції суспільства і природи, створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби, забезпечення екологічної безпеки економічного розвитку, удосконалення правових, економічних та адміністративних методів охорони довкілля, формування умов для збереження видового різноманіття біосфери;
− соціальний аспект, який включає боротьбу з бідністю, голодом і злиднями, створення загальнодержавної системи освіти для усіх категорій громадян, підтримку дітей та людей похилого віку;
− інформаційний аспект, який спрямований на масове застосування електронних засобів зв’язку та обміну інформацією, пріоритет інформаційних ресурсів над речовинно-енергетичними.
Підсумовуючи все вищезазначене, можна сказати, що сталий розвиток передбачає досягнення такого стану, коли наявний рівень використання ресурсів буде повністю задовольняти потреби теперішнього суспільства і, одночасно, не буде позбавляти суспільство майбутнього можливостей їх використання.