12.4. Індикатори сталого розвитку

Важливим питанням у реалізації концепції сталого розвитку ‒ особливо, враховуючи, що вона еволюціонує ‒ стало виявлення її практичних і вимірюваних індикаторів. Комісія ООН зі сталого розвитку пропонує використовувати 134 індикатори сталого розвитку. Визначити таку кількість показників і забезпечити їх моніторинг є складно реалізовуваною задачею, через що структурами ООН, Світового банку рекомендується використовувати інтегральні індекси.

Індикатори можна поділити на чотири групи:

1. Індикатори стану суспільства:

• питомий фізичний капітал ‒ все створене і накопичене в суспільстві за розглядуваний час матеріальне багатство з розрахунку на одну особу;

• питомий людський капітал ‒ багатство, акумульоване в накопиченому людському фонді, з розрахунку на одну особу;

• питомий природний капітал ‒ багатство, акумульоване природою у відновлюваних і невідновлюваних ресурсах, доступних для практичного використання, з розрахунку на одну особу.

2. Індикатори відтворення суспільства:

• питоме виробництво суспільного продукту (ВВП, ВНП);

• споживання енергії на одну особу за рік;

• питоме виробництво людського капіталу.

3. Індикатори стану природного середовища:

• сукупність невідтворюваних природних ресурсів;

• сукупність відтворюваних природних ресурсів.

4. Індикатори відтворення природних систем:

• питоме виробництво екокапіталу за рік;

• загальне споживання біопродукції країнами світу за рік;

• біосферна рента.

В сукупності індикатори та індекси сталого розвитку характеризують стан глобальної екосистеми «людина‒суспільство‒природа» та процеси його функціонування, враховуючи при цьому основні аспекти розвитку: економічний, соціальний, екологічний.

Міжнародними організаціями пропонується велика кількість інтегральних індексів розвитку, зокрема, запропонований ООН «екологічно адаптований чистий внутрішній продукт», тобто ВВП за мінусом вартості добутих ресурсів і еколого-економічної шкоди, нанесеної навколишньому середовищу; чи Світовим банком показник «дійсних накопичень», що коригує з екологічних позицій валові накопичення в країнах. Іншими організаціями запропоновано «індекс екологічної стійкості», індекс «живої планети», «екологічний слід» та інші.

Однак, практичного застосування з них в Україні набув лише Індекс людського розвитку, що характеризує якість життя в різних країнах.

В 2012 році в межах Програми ООН з навколишнього середовища окремо було запропоновано індекс сукупного добробуту (ІСД) (Inclusive Wealth Index), що включає широкий перелік активів, таких як промислова продукція, людський і природний капітал. Він дозволяє визначити дійсний рівень добробуту країни і стійкість її економічного зростання.

Сталий розвиток має місце тоді, коли зростає виробництво загального капіталу, що включає фізичну, людську і екологічну складові. Узагальненою характеристикою соціоприродного процесу відтворення є синтетичний індекс розвитку (СІР), що вимірюється в долл. з розрахунку на одну особу за рік. Він узагальнено характеризує основні складові сталого розвитку: економічну ‒ через величину ВНП, соціогуманітарну ‒ через ПЛК, екологічну ‒ через ППК.

Індекси розвитку, зокрема СІР та ІСД повинні стати теоретичним фундаментом політики держави у всіх її аспектах: економічному, соціальному, гуманітарному, екологічному. Періодична оцінка індексів дозволить об’єктивно судити про характер розвитку країни.