- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Донецьк
- •2013 Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •Удк 35/354:338.24 ббк 65.050я73
- •1 Дидактичні засади викладання
- •Заочна форма навчання (за інтегрованим навчальним планом)
- •1.2 Ідентифікація навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •1. Ідентифікація навчальної дисципліни.
- •2. Опис. Змістові модулі.
- •3. Рівень.
- •4. Навчальна дисципліна “Державне та регіональне управління” є нормативною.
- •5. Викладацький склад:
- •7. Форми та методи навчання:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •2 Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення змістових модулів і тем навчальної дисципліни «державне та регіональне управління»
- •Тема 1 основи теорії державного управління
- •1.2 Системні аспекти державного управління
- •1.3 Основні теорії та школи державного управління
- •1.4 Методологія, закони та принципи державного управління
- •1.5 Мета, завдання, зміст навчальної дисципліни «Державне та регіональне управління»
- •Тема 1. Основи теорії державного управління.
- •2.2 Державна влада як складова державно-владного механізму
- •2.3 Цілі державного управління
- •2.4 Функціональна структура державного управління
- •2.5 Сутність і систематизація методів державного управління
- •2.6 Організаційна структура державного управління
- •2.7 Світовий досвід державного управління
- •Тема 3 державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Організаційно-правові засади управління промисловістю.
- •Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом.
- •Організаційно-правові засади управління торгівлею.
- •Організаційно-правові засади управління зовнішньоекономічною діяльністю.
- •3.2 Державне управління в соціально-культурній сфері
- •Організаційно-правові засади управління освітою.
- •Організація державного управління наукою.
- •Організаційно-правові засади управління охороною здоров'я населення.
- •Організаційно-правові засади управління культурою.
- •Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом і туризмом.
- •Засади й принципи державної молодіжної політики.
- •Управління в сфері соціального захисту населення.
- •3.3 Управління адміністративно-політичною діяльністю
- •Організаційно-правові засади управління обороною.
- •Організаційно-правові засади управління національною безпекою.
- •Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами.
- •Організаційно-правові засади управління закордонними справами.
- •Організаційно-правові засади управління юстицією.
- •Тема 4 роль різних гілок влади у процесі державного управління
- •4.1 Конституція України про гілки влади в Україні
- •4.2 Верховна Рада та державне управління
- •4.3 Інститут Президента та державне управління
- •Тема 5 державне управління на регіональному рівні
- •5.1 Регіональне управління: сутність, цілі та специфіка
- •5.2 Централізація та децентралізація у структурній організації державного управління
- •5.3 Регіональне управління та місцеве самоврядування
- •5.4 Фактори регіонального розвитку
- •5.5 Фінансово-економічний механізм регіонального управління
- •Тема 6 система органів державної влади в україні: конституційні основи їх функціонування, роль в управлінні
- •6.1 Єдина система органів виконавчої влади
- •6.2 Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Тема 7 центральні органи виконавчої влади в україні
- •7.1 Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •7.2 Міністерства України та їх повноваження
- •7.3 Державні служби (державні комітети) України. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
- •Тема 8 регіональні органи державного управління
- •8.1 Територіальні органи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •8.2 Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •8.3 Повноваження місцевих державних адміністрацій. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •8.4 Управління факультативними територіальними одиницями
- •Тема 9 місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •9.1 Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •9.2 Система місцевого самоврядування в Україні
- •9.3 Громадянин в державному управлінні
- •Тема 10 внутрішня організація та управління органу державної влади
- •10.1 Орган державної влади як об'єкт організації
- •10.2 Організаційна структура органу державної влади: сутність і види
- •10.3 Менеджмент органу державної влади
- •10.5 Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв'язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади
- •10.6 Лідерство в державному управлінні
- •10.7 Законність та відповідальність у державному управлінні
- •Тема 11 державна служба в україні
- •До державних службовців належать особи, які займають посади в державних органах та їх апараті й мають відповідні службові повноваження.
- •Відповідальність державних службовців. Особи, винні в порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
- •11.3 Формування та реалізація державно-службових відносин
- •11.4 Культура та етика державного службовця
- •11.5 Бюрократія і бюрократизм у державному управлінні
- •Тема 12 ефективність державного управління.
- •12.1 Соціальна ефективність державного управління
- •12.2 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади
- •12.3 Поняття та види контролю в державному управлінні
- •12.4 Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •12.5 Громадський контроль
- •Тема 13 відносини органів публічної влади в системі управління
- •13.1 Відносини центральних органів виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій з підприємствами, установами та організаціями
- •13.2 Роль органів місцевого самоврядування в окремих сферах суспільного розвитку Місцеве самоврядування й промисловість.
- •Місцеве самоврядування й торгівля.
- •Місцеве самоврядування й охорона здоров'я населення.
- •Місцеве самоврядування й культура.
- •Місцеве самоврядування й фізична культура, спорт і туризм.
- •Місцеве самоврядування й соціальний захист населення.
- •13.3 Звернення громадян як засіб забезпечення законності й дисципліни в державному управлінні
- •13.4 Публічність (комунікативність) процесу прийняття рішень у державному управлінні
- •Тема 14 розвиток системи державного та регіонального управління
- •14.1 Реформування органів державної влади в процесі конституційної реформи в Україні
- •14.3 Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Список джерел, що рекомендуються
- •Для вивчення навчальної дисципліни
- •«Державне та регіональне управління» в умовах ects
- •І. Основна література
- •Іі. Нормативні матеріали монмс України і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
10.3 Менеджмент органу державної влади
Менеджмент органу державної влади розглядається як форма практичної діяльності, що пов'язана з процесом прийняття рішень щодо найкращого використання ресурсів (капіталу, матеріалів та людей), з метою досягнення запланованих завдань, що забезпечують постійний розвиток організації.
Менеджмент можна також розглядати як вид людської діяльності, що становить систему функцій (планування, прогнозування, організацію, координацію, облік, контроль, мотивування).
Основним ресурсним компонентом системи менеджменту органу державної влади є державний службовець.
З погляду менеджменту орган державної влади або орган місцевого самоврядування, як і інша організація, має внутрішнє та зовнішнє середовище.
Основні внутрішні змінні в органі державної влади, які вимагають уваги від його керівництва, — це цілі, завдання, структура, технологія і люди.
Цілі органу державної влади — це те, заради чого він створюється і функціонує.
Завданням органу державної влади є не отримання прибутку (на відміну від організацій, що займаються бізнесом), а створення правових, організаційних та інших умов для розвитку відповідного сектору економіки чи функціональної сфери управління.
Структура органу державної влади — це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних сфер, збудовані в такій формі, яка дає змогу найбільш ефективно досягти його цілей.
Технологія — це сполучення кваліфікованих навиків, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації або людях.
Сучасний менеджмент ставиться до людей, що працюють в органах, не просто як до трудових ресурсів, робочої сили, кадрів або персоналу, а як до особистостей.
У процесі внутрішньоорганізаційного управління орган державної влади повинен враховувати його зовнішнє оточення в цілому, оскільки державна організація є відкритою системою, залежною від взаємообміну ресурсами, що вводяться, і результатами діяльності з зовнішнім світом. На рисунку 10.6 представлено зовнішнє оточення організації типу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Фактори, що справляють негайний вплив на організацію, належать до середовища прямого впливу; всі інші — до середовища непрямого впливу.
Менеджмент як управлінську діяльність характеризує модель управлінського змісту, процесу та контролю (модель ЗПК).
Під змістом управління розуміється те, що робить менеджер; під процесом — те, як це робиться. Третім блоком менеджменту є контроль і навчання, які розглядаються такими, що мають сприяти перетворюванню можливостей людини у форму прибуткової послуги або продукту.
10.4 Стратегічне та ситуаційне управління, функціональний аналіз та контролінг у діяльності органу державної влади
Під стратегічним управлінням доцільно розуміти сукупність передбачуваних дій, спрямованих на трансформацію організації з її наявного стану у стан бажаний, наперед визначений з урахуванням факторів зовнішнього середовища.
Специфіка стратегічного менеджменту в державних органах виражається у таких моментах:
стратегічний менеджмент забезпечує одночасно своєчасну реакцію державних органів на динамізм зовнішнього середовища та пошук компромісу між його елементами у процесі прийняття багатоцільових рішень;
запровадження і реалізація механізму стратегічного менеджменту в державних органах наштовхуються на численні політичні обмеження, оскільки представники найрізноманітніших політичних лобістських організацій намагаються вплинути на діяльність державних органів;
розробка і реалізація стратегій державних органів здійснюється у межах, які визначені державною політикою стратегій розвитку окремих сфер економіки, реформування управлінських систем різних рівнів, розв'язання соціальних проблем та досягнення визначених цілей;
параметри і критерії, що мають бути досягнуті у процесі реалізації стратегій державних органів, закріплюються законодавчо-нормативними актами;
ресурсне забезпечення розробки і реалізації стратегій державних органів переважно визначається обсягом бюджетного фінансування;
процес стратегічного менеджменту державних органів зорієнтований на підвищення якості продукції, управлінських, адміністративних, громадських послуг, на задоволення вимог і запитів "клієнта".
СЕРЕДОВИЩЕ ПРЯМОГО ВПЛИВУ
СЕРЕДОВИЩЕ НЕПРЯМОГО ВПЛИВУ
Рисунок 10.6 - Зовнішнє оточення органу державної влади
Стратегічні цілі державного органу можна представити у вигляді "магічного чотирикутника" управління (рисунок 10.7). Між цими чотирма цілями є суперечність, тому державні органи повинні здійснювати постійне їх погодження у процесі пошуку компромісу.
Для вироблення найбільш придатних до нових конкретних ситуацій рішень використовують концепцію ситуаційного управління — залежний від випадків, обставин, від ситуацій спосіб мислення про організаційні проблеми та їх вирішення.
|
|
Запити, інтереси, вимоги споживачів послуг |
|
|
|
|
|
|
|
Предметну ціль - здійснити визначене державною політикою на практиці |
|
Державний орган повинен орієнтуватись на: |
|
Задоволення потреб персоналу |
|
|
|
|
|
|
|
Забезпечення мінімальних витрат |
|
|
Рисунок 10.7 - "Магічний чотирикутник" управління державним органом
Ситуаційний підхід передбачає, що універсальні теорії не можна застосовувати до організацій, оскільки кожна організація унікальна.
В основі вироблення й реалізації механізмів ситуаційного управління лежить необхідність визначення симптомів, факторів і причин виникнення різноманітних ситуацій.
Симптом — це первісний, зовнішній вияв настання проблемних ситуацій.
Фактор виникнення певної ситуації в державному органі розглядається як певний елемент або сукупність елементів внутрішнього та зовнішнього середовища, що впливає на стабільність організаційного розвитку і зумовлює зміни його цільової, функціональної, організаційної підсистем.
Причина виникнення ситуацій у функціонуванні державного органу — це певна подія, процес, явище, внаслідок якого виникають фактори та симптоми дестабілізації стану.
Ситуаційне управління частіше застосовується на нижчому або середньому рівнях ієрархії, а стратегічне — на вищому.
Функціональний аналіз орієнтований на формування системи функцій, спроможної забезпечити належну реалізацію місії державного органу та їх закріплення за елементами його організаційної структури.
Методом здійснення функціонального аналізу органів державної влади є їх функціональне обстеження. Функціональне обстеження органів виконавчої влади — постійний процес аналізу завдань і функцій органів виконавчої влади щодо їх відповідності реальним потребам суспільства та вимогам актів законодавства, а також щодо відповідності структури органів виконавчої влади покладеним на них завданням і функціям.
Для організації роботи, пов'язаної з проведенням функціонального обстеження, органи виконавчої влади утворюють робочі групи, склад яких затверджується наказом керівника органу виконавчої влади.
Для того щоб зробити висновки про ефективність функціональної діяльності органу виконавчої влади, робоча група аналізує кожну з функцій органу виконавчої влади за такими критеріями:
законність;
відповідність політичним пріоритетам;
результативність;
ефективність адекватність форм і методів реалізації функції, раціональність використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів на її виконання.
На основі результатів проведеного функціонального обстеження робоча група робить висновки та готує пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органу виконавчої влади.
З функціональним обстеженням тісно пов'язаний контролінг — управлінська концепція, що виходить за межі функцій і підтримує процеси прийняття рішень і управління за допомогою цілеспрямованого забезпечення інформацією з метою досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності. Контролінг не можна ототожнювати з контролем. Він є способом мислення, орієнтований у майбутнє та пов'язаний з процесами, а контроль спрямований у минуле, на виявлення помилок, відхилень, прорахунків і проблем.
Завдання контролінгу в системі державної адміністрації такі:
визначити інформаційну потребу адміністративного керівництва;
з'ясувати та вдосконалювати інформаційні засади;
координувати планування, контроль та інформаційне забезпечення;
надавати підтримку адміністрації при визначенні інформативних (змістовних) планових параметрів;
коментувати порівняння планових і фактичних показників;
визначати потребу щодо прийняття рішень;
вказувати керівникам на альтернативні можливості рішення.