Варіант 4

Не залежно від того, яким чином ведеться формування цін на продукцію, до уваги беруться деякі загальноекономічні критерії, які визначають відхилення рівня цін нагору або вниз від споживчої вартості товару. Критерії ці розділяються на внутрішні (що залежать від самого виробника, від діяльності його керівництва і колективу), і зовнішні (які не залежать від підприємства) [5].

Ціна і цінова політика для підприємства - другий після товару істотний елемент маркетингової діяльності. Саме тому розробці цінової стратегії і цін повинне приділятися саме пильну увагу з боку керівництва будь-якого підприємства, що бажає найбільш ефективно і довгостроково розвивати свою діяльність на ринку, так як будь-який помилковий чи недостатньо продуманий крок негайно позначається на динаміці продажів і рентабельності.

Ціна повинна відображати інтереси як виробників, так і споживачів товарів: виробнику - відшкодування витрат з певною прибутковістю, а споживача - економічну вигоду від експлуатації даного товару. Ціна виконує різні економічні функції: облікову, розподільчу, стимулюючу і регулюючу.

Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво і реалізацію, а також утворення прибутку у розмірі, що дозволяє удосконалювати і розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію виконують ціни завжди. Знаючи, у що обходиться та чи інша продукція, можна за допомогою цін порівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції послуг.

Промислова (або перерозподільна) функція полягає у розподілі доходу між виробниками та споживачами. Якщо ціна товару вище його вартості, то виробник відшкодовує свої витрати та отримує прибуток. Якщо ж ціна нижче вартості, то виробник працює собі в збиток. Споживач, використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду.

Отже, розподільча функція ціни виражає напрямок розподілу - на користь виробника або споживача. Іншими словами, в результаті відхилення цін від вартості національний дохід перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Завдання перерозподілу національного доходу в певних економічних, соціальних чи політичних цілях може успішно вирішувати податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.

Стимулююча функція. Підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені - до зняття з виробництва застарілої продукції.

Регулююча функція виражається у балансуванні попиту та пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту і пропозиції зміною обсягу виробництва чи це недоцільно, використовується інструмент ціни. У машинобудуванні він застосовується як по відношенню до засобів виробництва, так і по відношенню до споживчих товарах тривалого користування.

Функції цін взаємопов'язані і утворюють єдину систему, хоча їхня дія багато в чому взаємно перекривається, чим пояснюються труднощі практичного ціноутворення [7].

Залежно від каналів руху товарів від виробника до споживача та обліку в ціні витрат на виробництво і збут, а також прибули ціни поділяються на оптові та роздрібні.

Оптова ціна виробника утворюється приєднанням до повної собівартості продукції нормального прибутку, тобто такою, що забезпечує підприємствам можливість розширеного відтворення в основному за рахунок власних коштів.