Варіант 8

Цим методом визначається нижня межа ціни, тобто ціна виробництва. Ринкова ціна може бути нижче цієї межі тільки у виняткових випадках і протягом короткого періоду часу.

Цей метод відображає традиційну орієнтацію головним чином на виробництво, а не на ринковий попит і має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивні - простота, негативні - відсутність орієнтації на ринкові фактори ціноутворення (і в першу чергу на попит). Тому при нормально функціонує ринку така схема встановлення ціни абстрактна і відірвана від реальних ринкових умов ціноутворення.

У реальному житті, цей метод можуть використовувати підприємства (фірми) - монополісти (тип цінової політики - «ціновий лідер»);підприємства, що виготовляють абсолютно нову, оригінальну продукцію (тип цінової політики - «зняття вершків»); підприємства, що виконують одиничні (разові) замовлення; підприємства, що виробляють продукцію, на яку держава обмежує рівень рентабельності [16];

б) розрахунок ціни на основі орієнтовної цінності товару є наступним методом ціноутворення. Так в умовах ринкової економіки обсяг виробництва не завжди тотожний обсягом продажів. Тому для забезпечення цільового прибутку потрібно не тільки забезпечити на прибуток одиницю продукції. В умовах еластичного попиту підвищення ціни обумовлює збільшення прибутку на одиницю продукції, але при цьому призводить до зниження обсягу продажів і зменшення розміру загального прибутку. В умовах нееластичного попиту зниження ціни одиниці продукції призводить до збільшення обсягу продажів.

Таким чином, максимальний прибуток можна отримати не обов'язково при встановленні максимальної ціни на товар. І тут виникає проблема оптимізації ціни, тобто потрібно знайти таку ціну на товар (при певному обсязі його продажу), при якій прибуток буде максимальної (або цільовий).

Для розрахунків оптимальної ціни необхідно визначити залежність собівартості продукції від обсягу виробництва і виручки від обсягу продажів. У загальному вигляді, ця залежність при постійній ціні зображена на малюнку 1.

Лінія 1 на малюнку відображає постійні витрати підприємства (Zp), які не залежать від обсягу виробництва (V). Лінія 2 характеризує зміну змінних витрат (Zper), пропорційних обсягу виробництва. Зростання загальних витрат (Z = Zp + Zper) при збільшенні обсягу випуску продукції характеризується лінією 3, а збільшення виручки від реалізації (Р) - лінією 4.