6.2 Розрахунковий метод визначення точності обробки

Розрахунковий метод визначення очікуваної точності полягає у виявленні всіх факторів, що впливають на точність обробки, у визначенні похибок що при цьому виникають, їх підсумуванні і порівнянні з заданим полем допуску.

До факторів, що впливають на якість оброблюваної заготовки на налагодженому верстаті відносяться:

• встановлення заготовки;

• пружні деформації технологічної системи;

• настроювання (налагодження) верстата;

• зношування різального інструменту;

• геометрична неточність верстата і виготовлення різального інструменту;

• температурні деформації системи;

• залишкові напруження в заготовці

Вплив цих факторів обумовлює появу похибок обробки.

6.2.1 Похибка встановлення заготовки

Ця похибку визначається за формулою:

(6.1)

де похибка базування ε_{б –} це відхилення фактично досягнутого положення заготовки чи виробу при базуванні від потрібного чи різниця відстаней вимірювальної бази відносно встановленого на розмір інструмента. Похибка базування дорівнює сумі допусків на всі ланки розмірного ланцюга, що з’єднує технологічну базу з вимірювальною.

У зв’язку з цим при не збіганні вимірювальної і технологічної бази доводиться доволі часто виконувати перерахунок допусків на складові ланки розмірного ланцюга деталі

Похибка закріплення ε_з виникає внаслідок зміщення заготовки під дією затискних сил через непостійність сили закріплення,, неоднакову твердість заготовки, нерівності на поверхнях заготовки і на опорах пристрою. Вона дорівнює різниці між граничними величинами зміщення вимірювальної бази у напрямку виконуваного розміру. Похибка закріплення ε_з береться із довідників чи може бути розрахована.

Похибка положення заготовки ε_пр виникає внаслідок неточного виготовлення пристрою, зношування його елементів і неточності його встановлення. Вона є сумою векторних величин і може бути визначена за формулою:

де ε_виг – похибка виготовлення;

ε_зн- - величина зношування пристрою;

ε_інд – неточність індексації, встановлення пристрою.

6.2.2 Похибка від пружних деформацій технологічної системи

Ця похибка визначається за формулою:

(6.2)

де ΔР – коливання радіальної складової сили різання;

ω_тс – податливість верстата (за даними його паспорта).

З метою зменшення похибки від пружних деформацій необхідно:

• вибирати верстати, інструмент, оснастку достатньої жорсткості;

• зменшувати кількість ланок і стиків технологічної системи, підвищувати контактну жорсткість деталей;

• створювати попередній натяг в технологічній системі;

• вирівнювати жорсткість технологічної системи;

• правильно встановлювати і закріплювати заготовки;

• при економічній доцільності використовувати системи автоматичного регулювання для усунення пружних відтискань;

• провадити настроювання верстатів з врахуванням пружних відтискань;

• використовувати верстати, базові деталі яких виготовляються з матеріалів високої і надвисокої жорсткості (наприклад, штучний граніт);

• вибирати найбільш раціональні режими обробки.