- •Тема 6 Точність виробів і способи її забезпечення у виробництві
- •6.1 Загальні відомості
- •Методи досягнення заданої точності розміру деталі
- •Загальна характеристика методів дослідження і розрахунку точності механічної обробки
- •6.2 Розрахунковий метод визначення точності обробки
- •6.2.1 Похибка встановлення заготовки
- •6.2.2 Похибка від пружних деформацій технологічної системи
- •6.2.3 Налагодження і настроювання верстата Похибки настроювання
- •6.2.4 Зношування різального інструмента і похибки, що виникають при зношуванні
- •6.2.5 Теплові деформації технологічної системи і похибки від теплових деформацій
- •6.2.6 Геометричні неточності верстатів та їх вплив на точність обробки
- •6.2.7 Геометричні неточності різального інструменту та їх вплив на точність обробки
- •6.2.8 Похибки через внутрішні напруження і деформації в заготовках
- •6.3 Визначення сумарної похибки механічної обробки
- •6.3.1 Спрощений розрахунок точності обробки на налагоджених верстатах
- •6.3.2 Приклади розрахунку точності механічної обробки аналітичним методом Приклад розрахунку точності при точінні
- •Розв’язання
- •1. Визначення
- •Визначення н.
- •Визначення сумарної похибки обробки:
- •Можливі заходи по зменшенню :
- •Приклад розрахунку точності при фрезеруванні
- •Розв’язання
- •6.4 Аналіз точності методами математичної статистики
- •6.4.1 Загальні відомості
- •6.4.2 Практичне використання законів розподілення для аналізу точності обробки Вибір методу обробки для закону нормального розподілення
- •Визначення кількості ймовірного браку заготовок
- •Забезпечення точності механічної обробки шляхом настроювання технологічних систем
- •6.4.3 Приклад обробки статистичних даних і визначення характеристик емпіричного розподілення Завдання
- •Розв’язання
- •Таблиця 6.6 Підрахунок частот емпіричного розподілення
- •Задачі на розрахунок точності обробки Задача 6.1
- •Задача 6.2
- •Задача 6.3
- •Задача 6.4
- •Задача 6.5
- •Задача 6.6
6.3.2 Приклади розрахунку точності механічної обробки аналітичним методом Приклад розрахунку точності при точінні
Шийки d1, d2, d3 вала (таблиця 6.1) [2] оброблюються чистовим точінням у центрах гідрокопіювального верстата мод. 1H713 з допуском ІТ10. Визначити для варіанта 1 сумарну похибку обробки шийки d2. Заготовки вала зі сталі 45 на попередній операції оброблені точінням за ІТ13. Умови обробки: різець із пластиною з твердого сплаву Т15К6 має = 450, = 100; мінімальний припуск – 0,5 мм на сторону, подача S=0,15 мм/об.; швидкість різання V= 130 м/хв.
Рисунок деталі до прикладу 6.1
Таблиця 6.1 Вихідні дані до прикладу 6.1 [2]
варіанти |
Розміри, мм |
Межа міцності матеріалу деталі σв, МПа |
Припуск на обробку zmin, мм |
Кількість заготовок у партії, N,шт | |||||
d1 |
d2 |
d3 |
l1 |
l2 |
l3 | ||||
1 |
40 |
30 |
25 |
100 |
150 |
225 |
750 |
0,5 |
30 |
2 |
100 |
85 |
75 |
100 |
250 |
325 |
1100 |
1,0 |
15 |
3 |
120 |
90 |
65 |
120 |
300 |
450 |
750 |
1,0 |
10 |
4 |
80 |
75 |
50 |
150 |
280 |
400 |
750 |
0,8 |
20 |
5 |
60 |
50 |
45 |
80 |
180 |
250 |
1100 |
0,6 |
25 |
6 |
50 |
45 |
35 |
100 |
150 |
200 |
750 |
0,6 |
30 |
Розв’язання
1. Визначення
= [48-1, с 27]
- найбільша й найменша податливість системи;
- найбільше й найменше значення складової сили різання.
а) з паспорта верстата: при Р=16кН;
уmin = 320мкм [48-1, с 30] [табл. 11];
уmax = 450мкм
Прогин вала, що встановлений у центрах:
(6.14)
- довжина вала;
Е – модуль пружності матеріалу;
І – 0,05 dпр4 – момент інерції поперечного перерізу вала;
dпр = d вала – для гладких валів;
dпр = - для валів з одностороннім зменшенням діаметру; (6.15)
dпр = - для валів із двобічним зменшенням діаметрів шийок (6.16)
Маючи на увазі, що , після відповідних перетворень отримаємо:
(6.17)
При консольному встановленні деталі в патроні:
(6.18)
Приведений діаметр оброблюваної заготовки:
б) з умов задачі коливання припуску:
,
а коливання глибини різання:
tmin =0,5 мм; tmax=0,5+0,15=0,65 мм.
Визначення н.
н = (6.19)
- похибка регулювання положення різця;
- похибка вимірювання розміру деталі;
Кр = 1,73 і Кв = 1,0 – коефіцієнти, що враховують відхилення величин івід нормального закону розподілення.
Для заданих умов обробки [48-1, с.71-72] = 10 мкм;=15 мкм при вимірюванні
d2 = 30h10 мм.
Тоді н == 19 мкм
Визначення i[48-1 ,c.73-74]
мкм (6.6)
L – довжина шляху різання при обробці партії N деталей;
L - м
L0 = 1000м – додатковий шлях для початкового спрацювання вершин різця.
i0 = 6 мкм/км [48-1, с. 74, Табл. 28].
Визначення в[48-1, с.53-55].
;
С – допустиме відхилення від паралельності осі шпинделя напрямним станини в площині виконуваного розміру на довжині L;
- довжина оброблюваної поверхні;
С = 20 мкм на L = 300 мм [48-1, табл. 23].
При = 50 мммкм.
Визначення .
Цю похибку можна прийняти у межах 15% від суми решти похибок [48-1, с.76].
мкм