Але головним умовою появи творчих осіб є, звичайно, відповідна система навчання і виховання:

1. Одна з перших педагогічних вимог, що пред'являються до процесу навчання, з погляду розвитку творчого мислення, полягає в тому, щоб у жодному випадку не пригнічувати інтуїцію студента. Часто зустрічаються педагогічні ситуації, коли той вчиться, висловлює здогадку або припущення, одержує осуд від викладача за те, що не може логічно обґрунтувати їх. Перевірка інтуїції логікою необхідна, але це вже наступний етап творчого акту. Якщо не буде першого, то не буде і другого. Студентів слід заохочувати за спробу використовувати інтуїцію і направити на подальший логічний аналіз висунутої ідеї.

2. Друга рекомендація полягає у формуванні у студента упевненості в своїх силах, віри в свою здатність вирішити завдання. Той, хто не вірить в себе, вже приречений на неуспіх. Зрозуміло, ця віра повинна бути обґрунтованою, але важливо зрозуміти, що переоцінка своїх можливостей вчиться менш небезпечна, чим недооцінка.

3. В процесі навчання бажано в максимальному ступені спиратися на позитивні емоції (здивування, радості, симпатії, переживання успіху і т.п.). Негативні емоції пригнічують прояви творчого мислення.

4. Необхідно всемірно стимулювати прагнення що до самостійного вибору цілей, завдань і засобів їх рішення. Людина, не звикла діяти самостійно, брати на себе відповідальність за ухвалені рішення, втрачає здатність до творчої діяльності.

5. Слід в досить широких межах заохочувати схильність до ризикованої поведінки. Дослідження показують, що схильність до ризику - одна з фундаментальних рис творчої діяльності.

6. Найважливіше завдання - не допускати формування конформного мислення, боротися з погоджувальною орієнтацією на думку більшості. Викладач може дозволяти собі створювати штучну педагогічну ситуацію, в якій студент, що демонструє дуже високий рівень конформізму, потрапляє в ніякове положення: бездумно підтримавши свідомо абсурдну точку зору тільки тому, що за неї висловилися більшість інших учасників дискусії. Зрозуміло, тут необхідні відчуття міри і такт, щоб не принизити "конформіста".

7. Розвивати уяву і не пригнічувати схильність до фантазування, навіть якщо воно іноді граничить з "видачею" вигадки за істину.

8. Формувати чутливість до суперечностей, уміння виявляти і свідомо формулювати їх. У цьому можуть допомогти спеціальні завдання з психологічного практикуму, що містять суперечності в картинках, розповідях і т.п. При цьому сама суперечність, навіть формально-логічна, зовсім не повинна ототожнюватися з помилкою, яку просто треба виправити. Основна роль суперечностей в розумовій діяльності полягає в їх здатності служити джерелом нових питань і гіпотез.

9. Частіше використовувати в навчанні завдання так званого відкритого, коли відсутнє одне правильне рішення, яке залишається тільки знайти або вгадати. Само по собі тренування в продукуванні можливих рішень (гіпотез) істотно підвищує показники побіжності, гнучкості і оригінальності мислення.

10. Ширше застосовувати проблемні методи навчання, які стимулюють установку на самостійне рішення або за допомогою викладача відкриття нового знання, підсилює віру студента в свою здібність до таких відкриттів.

11. Вельми корисним для розвитку творчого мислення є навчання спеціальним евристичним прийомам рішення задач різного.

12. Найважливішою умовою розвитку творчості студентів є спільна з викладачем дослідницька діяльність. Вона можлива лише за ситуації, коли вирішується завдання, відповіді на яку не знає ні студент, ні викладач. У цих умовах завдання перетворюється з учбової в реальну наукову або виробничу проблему.

13. Всіляко заохочувати прагнення людини будь-якого віку бути самим собою, уміння слухати своє "Я" і діяти відповідно до його "рад". Для цього на всіх етапах навчання викладач повинен не просто декларувати свою пошану до особистості студента, але і реально відчувати, переживати не скороминущу і ні з чим не порівнянну цінність кожної живої особистості.

Одна особливість здібностей має велике значення для педагогіки. У розвитку кожної приватної або спеціальної здатності існує період, коли він може протікати найшвидше і успішно. Ці періоди називаються сензітивними. Іноді сензітивні періоди бувають критичними. Для здібності до емоційного спілкування - це перші місяці життя, для мовної здатності - перші роки життя, для музичних здібностей - вік 5 років, для здібності до читання - 5-7 років, для абстрактного мислення - 11-12 років, для творчого професійного мислення - 20-25 років.