1) Успішне продовження навчання;

2) Матеріально-побутове положення;

3) Відношення в сім'ї між чоловіком і дружиною, а також з їх батьками і родичами;

4) Відношення до студентів, що мають дітей, з боку керівництва вузу і факультету.

Ці і інші проблеми можуть створювати ситуації, при яких подальше навчання виявляється неможливим. На порозі таких ситуацій постійно знаходиться кожна п'ята студентка, що має дитину; 21,6% опитаних прямо вказали, що не можуть успішно поєднувати обов'язки матері і студентки і подумують про відхід з вузу.

У структурі причин відсіву відрахування за порушення учбової дисципліни займає четверте місце. Відсіяні з цієї причини складають 4,6%. До порушень учбової дисципліни основними є такі вчинки, як систематичні пропуски занять, невиконання обов'язкових завдань і розпоряджень в ході навчання, тривале невідвідування занять без поважної причин, самовільне нез'явлення на іспити і заліки і т.д.

П’ята причина відсіву: відрахування студентів за правопорушення. Серед порушників громадського порядку і що зробили інші правопорушення і злочини в стані алкогольного сп'яніння на 2/3 переважають студенти I і II курсу.

Ті студенти, що активно вживають алкогольні напої дещо більше серед студентів технічних спеціальностей - 39,3%, 31,8 - серед гуманітаріїв, 29,0% - серед природників.

Частота вживання алкогольних напоїв тісно пов'язана також з етичними установками і принципами. Так, на відсутність цілей і ідеалів вказали близько 15% студентів, що зрідка вживають алкогольні напої, і 33,3% - що активно вживають. Більше половина тих, що активно вживають алкогольні напої зосереджується в тих учбових групах, які характеризуються украй слабкими внутрішньогруповими зв'язками: 45,0% - в групах, в яких є 2 або 3 тісні мікрогрупи, контакти між якими утруднені, а частина людей тримається осібно; 12,2% - в групах, де немає згуртованого ядра і всі студенти тримаються осібно. Це означає, що можливості внутрішньо групового контролю за поведінкою таких студентів украй незначні, і коли виникає ситуація, сприяюча здійсненню правопорушення, їх практично нікому стримати.

Психолого-педагогічні дії, направлені на підвищення успішності студентів

Знаючи ці можливі дії, куратор завжди зможе виділити ті з них, які потрібні йому для вирішення конкретного завдання, що виникло в практику роботи із студентами.

На I курсі перед викладачем стоїть нелегке завдання - побудувати учбовий і виховний процес, орієнтуючись на різні можливості, різні індивідуальні якості студентів. Викладач на початку року не знає цих індивідуальних особливостей студентів. Утрудняє це пізнання і те, що на I курсі групи студентів досить великі і орієнтування кураторів в їх можливостях і здібностях звичайно йде досить поволі - у міру виконання студентами контрольних завдань, виступів на семінарах і т.д., тому тільки до кінця року викладач може скласти якесь уявлення про мотиви студентів. Прискорити це пізнання покликаний індивідуальний підхід. Вже на самому початку навчального року серед студентів доцільно провести відповідні психологічні тести, опитувальники, анкети, за допомогою яких можна одержати інформацію про мотиви діяльності студентів, особливостях їх спрямованості, а також виділити категорії осіб, яким вчитися не цікаво і яким вчитися дуже хочеться, хоч і важко. Звичайно, така експрес-інформація повинна безперервно доповнюватися, уточнюватися і конкретизуватися впродовж навчального року. В цілях виявлення особових особливостей студентів і прискорення їх адаптації в своїй студентській групі корисно проведення соціально-психологічного тренінгу.