40)Проблеми якості водних ресурсів

Джерел забруднення води багато, основними з них є:

· стічні води промислових підприємств;

· побутових стоках комунального господарства;

· стічні води сільського господарства;

· води шахт, нафтопромислів, рудників;

· відходи виробництв при видобут­ку різних корисних копалин;

· відходи деревини в деревообробній про­мисловості;

· скиди водного і залізничного транспорту тощо.

З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:

· хімічна промисловість,

· чорна металургія;

· кольорова металургія;

· коксохімія;

· важке, енергетичне і транспортне машинобудування;

· кому­нальне і сільське господарство.

41.Екологічний стан Чорного моря

Дослідження, початі в останні десятиліття минулого століття і продовжені пізніше, показують, що в Чорному морі під сильним впливом різних видів практичної діяльності людини змінився не тільки колір, але й інші властивості морського середовища. Це море піддається найбільшому антропогенному пресу в Європі, чому сприяють наступні обставини: велика площа водозбору – більш 2,3 млн. тис. км2, що приблизно в п’ять разів перевищує площу дзеркала моря; специфіка гідрологічного режиму (обмежений водообмін із сусідніми морськими басейнами – не більш 0,1% від об’єму моря в рік; значне розшарування вод по щільності; уповільнений вертикальний обмін водних мас – сотні років); наявність у північно-західній частині моря великої мілководної шельфової зони 964 тис. км2 (із загальної площею шельфу в 100 тис. км2); відсутність на глибинах 100–200 м життєво важливого кисню; сірководнева зона займає 87% об’єму вод.  Значним стало забруднення акваторії Чорного моря шкідливими речовинами, особливо нафтопродуктами. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС відбулося забруднення вод Чорного моря радіонуклідами. Хімічне та інші види забруднення негативно позначилися на його біоті, що призвело до зменшення запасів промислових риб, а їхню екологічну нішу зайняла медуза аурелія. Значна кількість поживи та відсутність конкурентів надало їй можливість швидко збільшити чисельність популяції.

42) Еко стан А\М та заходи його норм.

Підвищення солоності морської води (до 14%о) Внаслідок скорочення річкового стоку через будівництво водоймищ і збільшення забору води, скорочення кормової бази, зниження біопродуктивності, забруднення та цвітіння води.

43.Стан поверхневих та підземних вод вод хмельниччини

Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км² або 37,6% території ), Південного Бугу (4,59 т.км² або 22,4%) і Дніпра (8,25 т.км2 або 40% території області).Згідно уточнених данних гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в т.ч. великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км.Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м³/рік і запасів підземних вод. Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,6 тис.м³ при середній по державі 1,1 тис.м³, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об'єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд.Загальні скиди стічних вод становили 53,81 млн.м³ в минулому році було скинуто 57,43 млн. м³ стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2009 році вони становили 2,851 млн.м³, у 2008 – 2,887 млн.м³, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об'єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер, Збруч і Горинь. Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об'єктів. Спостереження за станом річок у 2009 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам'янець–Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив:-по цезію-137 0,028 - 0,077 Бк/л; по стронцію-90 0,102 - 0,159 Бк/л,що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об'єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд, згідно технологічного регламенту, що проводиться силами підприємств за рахунок власних коштів та за рахунок субвенцій.З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу.

44.Біологічні ресурси хмельниччини

До природних рекреаційних ресурсів Хмельниччини належать розташовані в сприятливих кліматичних умовах мальовничі краєвиди, лісові масиви, а також джерела мінеральних вод, на базі яких розвивається санаторно-курортне господарство області. Важливим рекреаційним об’єктом є національний природний парк «Подільські Товтри».