45.Промислові та побутові відходи

Україна входить в число країн з найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення відходів. Щорічно їх утворюється 700-720 млн т Загальна маса накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 25 млрд т, що в розрахунку на 1 кв.км площі становить близько 40 тис. тонн.

Відходи нагромаджуються у вигляді шламосховищ, териконів, відвалів, різних звалищ. Площа земель, зайнята ними, становить близько 160 тис. га. Внаслідок гіпертрофованого розвитку гірничодобувної промисловості в Україні домінують відходи, що утворюються під час розробки родовищ (до 75 % загального обсягу) та збагачення корисних копалин (відповідно 13 і 14 %). Значну частину становлять відходи хіміко-металургійної переробки сировини.

З урахуванням сучасного технологічного рівня переробки відходів в Україні серед загальної кількості відходів, які утворюються щороку, реальну цінність становлять 410-430 млн т. До категорії високотоксичних належать лише 1-2 відсотки всіх промислових відходів, але їх вплив на довкілля дедалі зростає. Проблеми відходів відображені на рис. 8.

В результаті життєдіяльності одного мешканця України за рік утворюється одна тона відходів. Утилізується лише третина загальної кількості відходів, що свідчить про значні ресурсні резерви. Існуючий рівень утилізації відходів вторинних ресурсів не впливає на поліпшення стану довкілля. Це пов'язано з тим, що до переробки залучаються в основному великотонажні гірничопромислові та деякі інші відходи - малотоксичні чи нейтральні (інертні). Тому екологічний ефект переробки відходів є незначним.

Однак до цього часу не збудовано жодного спеціалізованого заводу з переробки токсичних промислових відходів, немає належним чином організованої системи збирання, зберігання та видалення токсичних відходів, відсутні техніка та обладнання для переробки відходів будівництва і комунального господарства. Неефективні норми адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення правил збирання, зберігання, транспортування та використання промислових й інших відходів.

47)Хмельницька аес

Безперечно, Хмельницька АЕС є основним джерелом радіаційної небезпеки на Хмельниччині. А АЕС є досить небезпечним підприємством. Адже відходи в-ва є досить небезпечними. Так, при виникненні комунальної радіаційної аварії на Хмельницькій АЕС з викидом радіоактивних речовин загальна площа радіоактивного забруднення може скласти 1800 квадратних кілометрів – територія зони спостереження.

На ранній фазі аварії, яка триває від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, основними небезпечними факторами, що загрожують здоров’ю людей, є:

- зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари, що утворилася в результаті радіоактивного викиду з АЕС, та від шлейфу, що утворився з випадінь радіоактивної хмари;

- внутрішнє опромінення за рахунок інгаляційного надходження радіонуклідів до організму, з продуктами харчування та водою;

- поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу людей, а також пасовищ, сінокосів, сільськогосподарської продукції.

Тому, за ХАЕС потрібно досить детально та відповідально слідкувати.