Змістовий модуль 2

Системи технологій матеріальної і нематеріальної сфери виробництва та їх використання в економічній діяльності

Семінарське заняття №5

Тема 5. Оцінка та вибір технологічних рішень на підприємстві

Питання для усного опитування та дискусії

1. Місце технологічних рішень у процесі виробництва.

2. Показники якості технологічних процесів.

3. Ефективність технологічних інновацій.

4. Особливості оцінки якості функціонування технологічних систем у часі.

5. Оцінка якості продукції на етапах виробництва і експлуатації.

6. Врахування ризиків при оцінці ефективності інноваційних процесів.

Аудиторна письмова робота

Виконання тестових завдань з питань теми заняття.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: технологічні рішення, технологічні інновації, технічний рівень об’єктів технології, якість технолгічних систем, якість продукції.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Місце технологічних рішень у процесі виробництва. Кожна організація для здійснення ефективної діяльності визначає цілі, до­сягнення яких можливе лише внаслідок дій, які виконуються у певній послідовності і є способом вирішення окремих часткових завдань. Внаслідок цього приймаються рішення щодо вибору технологи, на­лагодження, регулювання та вдосконалення технологічних процесів, виробничої структури, організації виробничого процесу, розподілу робіт та забезпечення їх необхідними засобами тощо.

Технологічне рішення — це результат вибору способу дій, спрямова­них на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації щодо вибору технології, налагодження, регулювання та вдо­сконалення технологічних процесів.

Найважливішими складовими процесу прийняття рішення є про­блеми та люди, які беруть безпосередню участь у процеси на всіх його етапах. Кожна проблемна ситуація зумовлена внутрішніми та

зовнішніми чинниками.

Особи, які приймають рішення, є суб'єктами технологічного рішення. З огляду на це розрізняють індивідуальні та групові рішення. Рішення можуть приймати:

• інтуїтивно;

• на основі суб'єктивних суджень, зумовлених знаннями та на­копиченим досвідом;

• на основі раціонального способу вирішення проблеми, в основі якого лежить глибокий аналіз причин, що викликали проблему, і логічні міркування щодо можливих способів її розв'язання.

Технологічні рішення мають відповідати певним вимогам: наукова обґрунтованість, правомірність і законність, об'єктивність, простота, однозначність, оптимальність, своєчасність, здатність до реалізації.

Етапи розроблення та прийняття технологічних рішень. Раціональний процес прийняття і реалізації технологічних рішень передбачає такі етапи:

1. підготовка вихідної інформації;

2. постановка завдання;

3. розробка і вибір принципових рішень;

4. розроблення оптимального рішення;

5. перевірка і коригування;

6. реалізація.

На етапі розроблення варіантів розв'язання проблеми застосовують різні критерії, які дають змогу обрати ті, що є найбільш доцільними. Від обґрунтованості цих критеріїв залежить якість рішення і, врешті-решт, адаптивність та ефективність обраної технології чи внесених технологічних змін. При розробленні та прийнятті технологічних рішень чільне місце посідають такі критерії: виробнича потужність; економічна ефективність; гнучкість; продуктивність; надійність; ремонтопридатність; стандартизація та незмінність результатів; без­пека, промислова санітарія та гігієна; задоволення життєвих потреб працівників.

Загальні підходи та методи прийняття технологічних рішень. Система методів, які використовуються в управлінні, грунтується на загальнонауковій методології, що передбачає застосування таких підходів: системного, комплексного, моделювання, експериментуван­ня, конкретно-історичного, соціологічних досліджень та ін.

Загальнонаукова методологія формує фундамент системи методів управління, серед яких особливе значення мають методи прийняття управлінських рішень.

Технологія прийняття рішень передбачає певну послідовність етапів розробки і реалізації рішень: діагностика проблеми, визначення можли­вих способів її розв'язання, оцінювання варіантів, вибір найвигіднішого варіанту.

1. Методи вивчення проблеми (діагностування). Передбачає засто­сування методів, що дають змогу достовірно і повно описати пробле­му і виявити чинники, що призвели до неї. При цьому важливе місце належить методам накопичення, опрацювання й аналізу інформації, факторного аналізу, порівняння, аналогії тощо.

2. Методи визначення способів розв 'язання проблеми (генерація ідей). На цьому етапі відбувається накопичення інформації і змінюється підхід до її аналізу. Замість пошуку причин, що зумовили проблему, відшукується інформація, яка могла б допомогли її вирішити.

3. Методи оцінювання варіантів рішення. Передбачають формуван­ня критеріїв вибору, за якими здійснюватиметься оцінювання запропо­нованих проектів. Якщо проблема структурована і може бути вирішеназа допомогою математичного програмування, то найчастіше критеріємвибору є цільова функція, яку слід оптимізувати (наприклад, мінімумчасу, максимум доходу). Цей метод є ефективним лише за наявностічітко сформульованої мети.

4. Методи реалізації рішення. Використовують після прийняттята схвалення рішення. Полягає у розробленні плану реалізації, якийпередбачає систему заходів для досягнення поставлених цілей.