Семінарське заняття № 8, 9

Тема 7. Галузеві особливості технологічного розвитку України

Питання для усного опитування та дискусії

1. Сучасний стан та тенденції розвитку базових технологій промислового виробництва.

2. Технологія машинобудування, її особливості.

3. Побудова технологічних процесів з використанням верстатів з програмним управлінням.

4. Технологія приладобудування.

5. Сучасний стан основних галузей машинобудування в Україні.

6. Сучасний стан і тенденції розвитку технології харчових виробництв.

7. Особливості систем технологій невиробничої сфери.

8. Інформаційні технології.

9. Шляхи модернізації галузевих систем технологій промисловості та агропромислового комплексу (АПК).

Аудиторна письмова робота

Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: базові технології промислового виробництва, технлогія машинобудування, технологія приладобудування, технології харчових виробництв, технології невиробничої сфери, інформаціїні технології

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Концепція матеріального виробництва. Відповідно до концепції матеріального виробництва економіка поділяється на дві сфери - сферу матеріального виробництва, в рамках якої створюється суспільний продукт і національний дохід, і невиробншчу сферу, що охоплює різні види діяльності з надання нематеріальних послуг у сфері житла, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення, науки, фінансів, державного управління, зокрема оборону. При цьому вважається, що невиробнича сфера функціонує за рахунок перерозподілу національного доходу, виробленого у сфері матеріального виробництва.

Суб'єкти різних видів діяльності (підприємства, організації, уста­нови) класифікуються за галузями економіки, сферами діяльності, формами власності. Основним є галузевий аспект аналізу процесу суспільного відтворення.

За галузевим аспектом класифікуються і види технологій: технології галузей сфери матеріального виробництва і технології галузей невиробничої сфери.

Сучасний стан та тенденції розвитку балових технологій основ­них галузей промислового виробництва. Промисловість України налічує десятки галузей, з яких основними є машинобудування, хімічна, паливно-енергетична, металургійна, будівельна, деревообробна, легка, харчова та інші, які виробляють безліч продуктів різного призначення для задоволення потреб внутрішнього ринку та експорту.

Рівень розвитку промисловості держави - одна з найважливіших ознак її технічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високорозвиненій промисловості підсилюється при інтеграції у європейську і світову економіку.

Гірничо-металургійний комплекс – це сукупність підприємств, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну пере­робку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництва чавуну, сталі, кольорових і рідкісних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До гірничо-металургійної о комплексу належить також коксохімія, ви­робництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія тощо.

Паливно-енергетичний комплекс складається з групи галузей і підгалузей промислового виробництва, що спеціалізуються на видобуванні, збагаченні, переробленні та споживанні мінерального, рідкого і газового палива, виробництві, передачі і використанні електроенергії і теплоти. Структура ПЕК України формується з ура­хуванням паливо-енергетичного балансу, що склався, і відображає територіальну специфіку видобування та споживання паливних і енер­гетичних ресурсів.

Будівельна промисловість характеризується виробництвом при­родних мінеральних матеріалів (черепашник, бутовий камінь, щебінь, гравій, галька, пісок, глина), рослинних будівельних матеріалів (дере­вина, очерет, солома), штучних (бетон, залізобетон, цегла, черепиця, різаний камінь із вапняків, граніту, туфи тощо).

Машинобудівний комплекс України – це складні, взаємопов'язані, багатопрофільні виробництва, що спеціалізуються на випуску машин і устаткування, приладів і засобів обчислювальної техніки, запчастин до них, технологічного оснащення тощо.

У галузевій структурі легкої промисловості провідне місце нале­жить текстильній, трикотажній, швейній, шкіряній, хутровій, взуттєвій

галузях.

Однією із потужних галузей промисловості в економічному секторі економіки України є хімічна промисловість, до складу якої входять сотні підприємств таких підгалузей як гірничо-хімічна, коксохімія, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетичних фарбників.

195

Особливості систем технологій матеріальної та нематеріальної сфери виробництва

Сфера послуг посідає значне місце в економіці. Багато принципів од­наково застосовні як для виробничого сектору економіки, так і для сфе­ри послуг, але є і цілий ряд специфічних рис, за якими вони різняться.

Одна з найважливіших і визначальних рис сфери послуг полягає в характері проектування цих послуг та у процесі, використовувано­му для їх створення.

Відповідно до теорії управління виробництвом сфера послуг має ряд важливих характеристик, які роблять організацію виробництва і управління нею досить важкою справою з огляду на забезпечення на­лежного рівня його ефективності.

При розробленні ефективної системи надання послуг необхідно брати до уваги ряд особливостей:

• місце розташування підприємства з надання послуг в основному визначається місцем розташування споживача;

• потреби і бажання споживачів переважують необхідність до­ сягнення належного рівня ефективності;

• планування робіт залежить в основному від споживачів;

• якість послуг складно визначити, а тим більше виміряти; працівники мають володіти відповідними навичками спілкування зі споживачами; виробничі потужності, як правило, розрахову­ються за "піковим" попитом з боку споживачів, а не за середнім його рівнем; строк придатності створених запасів продукції;

• ефективність роботи важко піддається виміру;

• великі підприємства у сфері послуг не типові і зустрічаються вкрай рідко;

• маркетинг і виробництво дуже часто поєднані і їх важко відрізнити.

Шляхи модернізації галузевих систем технологій. Для того, щоб вийти на світовий ринок, і для інтеграції в європейську і світову економіку, в Україні слід розвивати техніку й технології.

Що ж до металургійного комплексу, то докорінні зміни мають відбутися у сталеплавильному виробництві, де запропоновано повністю. Галузеві особливої п юхмоїс и ічиши їй і ти і су Ус 11, тій замінити понівний нині мартенівський спосіб виплавляння сталі па киснево-конвсріориий та слектропічний. Слід ширше розвивати ви­робництво термічно зміцнених проказу і сталевих труб. Необхідною є також реструктуризація металургійного виробництва: хоча загальний випуск металопродукції перевищує потреби України, але залишається гострий дефіцит тонкого листа, білої жерсті, листа і труб з покриттям, нержавіючої сталі, сталі електротехнічного призначення, водопровідних труб та інших видів металопродукції.

У торф'яній промисловості планується зменшити використання торфу як палива, адже торф є цінним добривом, важливою сирови­ною для хімічної промисловості, а його запаси невеликі і обмежені че­рез зміну повітряно-водного режиму торфовищ внаслідок проведення осушувальної меліорації, а також через радіаційне забруднення торфів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Головною тенденцією розвитку електроенергетики України є об'єднання електростанцій в енергосистеми, які здійснюють виробницт­во, транспортування і розподіл електроенергії між споживачами.

Способом вирішення низки проблем легкої промисловості є широка реконструкція діючих підприємств на базі сучасного високопродуктив­ного устаткування, підвищення рівня техніки і технологи, автоматизації і механізації виробництва, раціональної зміни структури розвитку окре­мих галузей і підгалузей цієї промисловості.