- •Тема №4 «Організаційні форми інноваційної діяльності»:
- •1 Питання
- •2 Питання
- •3 Питання
- •Тема 5: управління інноваційним розвитком організації.
- •3. Планування інноваційної діяльності.
- •Тема 6: управління інноваційним проектом.
- •Тема 6 (2) : управління інноваційним проектом.
- •Тема № 7 (лекц.8): управлшня ризиками в інноваційній діяльності.
- •2. Оцінка та аналіз ризиків в інноваційній діяльності.
- •3. Методи управління ризиками в інноваційній діяльності.
- •Тема №8: оцінка ефективності інноваційної діяльності.
- •1.Ефективність інноваційної діяльності.
- •2.Обгрунтгувания економічної ефективності інноваційного проекту.
- •Вихід на ринок технологій
Тема № 7 (лекц.8): управлшня ризиками в інноваційній діяльності.
Основи теорії управління ризиками.
Реалізація інновацій завжди пов'язана з ризиком - можливістю виникнення в процесі реалізації проекту не сприятливих ситуацій і їх наслідків.
Ризик можна спрогнозувати. що дає змогу запобігти йому або послабити негативну дію. Методологія управління проектами передбачає спеціальні процедури, що допомагають врахувати фактори невизначеності і ризику на всіх фазах і етапах проекту. Знаючи види й значущість (небезпеку) ризиків, ними можна управляти. Для цього необхідно:
виявити (ідентифікувати) ризики;
визначити їх потенційну небезпеку;
знайти способи зниження ризику та невизначеності в кожній фазі життєвого циклу проекту;
організувати роботу управління ризиком.
Ефективність управління ризиками значною мірою залежить від правильності їх оцінювання і виявлення серед них тих, які можуть спричинити найбільші збитки.
Проектні ризики поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні ризики, у свою чергу, поділяють на непередбачувані і передбачувані. Зовнішні непередбачувані ризики врахувати практично неможливо. Вони зумовлені:
зміною політичної ситуації та непередбачуваними державними заходами регулювання у сферах землекористування, оподаткування, ціноутворення, експорту-імпорту, охорони довкілля тощо;
природними катастрофами (повенями, землетрусами, кліматичними змінами тощо);
злочинами, несподіваними зовнішніми екологічним і соціальним впливами;
зривами у створенні необхідної інфраструктури, банкрутствами, затримками у фінансуванні, помилками у визначенні цілей проекту.
Зовнішні передбачувані ризики можна врахувати при розробленні проекту. До них належать:
ринковий ризик (погіршення можливостей одержання сировини, підвищення цін на неї, зміна вимог споживачів продукції, посилення конкуренції тощо);
операційний ризик (пов'язаний з відступом від цілей проекту й неможливістю підтримання управління проектом);
ризик шкідливого екологічного впливу;
ризик негативних соціальних наслідків;
ризик зміни валютних курсів;
ризик інфляції;
ризик податкового тиску.
Внутрішні ризики поділяють на 1) планово-фінансові, пов'язані зі зривом планів робіт і перевитратою коштів, та 2) технічні, пов'язані зі зміною технологій, погіршенням якості продукції, 3) помилками в проектно-технічній документації тощо. Для зниження планово- фінансових ризиків необхідно розробити заходи з оптимізації грошових потоків, націлених на забезпечення збалансованості їх обсягів і синхронності формування у часі. З цією метою використовують різноманітні методи управління грошовими потоками проекту, що можуть бути корисними на різних етапах його реалізації. їх адекватне застосування забезпечує не лише мінімізацію фінансового ризику, а й максимізацію чистого грошового потоку за проектом. Комплекс методичного забезпечення оптимізації грошових потоків для зниження фінансового ризику включає на рис. (див.).
Оптимізація грошових потоків у процесі реалізації інноваційного проекту здійснюється із врахуванням наступних основних цілей:
Цілі:
забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;
забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;
забезпечення максимуму чистого грошового потоку за проектом;
зниження планово-фінансових ризиків.
Аналізуючи ризики, важливо виділити групу ризиків, які можуть бути застраховані. За певних ризикових подій інвестор має підстави сподіватися на відшкодування втрат, пов'язаних з цим ризиком.
До ризиків, які піддаються страхуванню, належать:
прямі майнові збитки, пов'язані з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матеріалів;
непрямі збитки, спричинені демонтажем і переміщенням пошкодженого майна, повторним встановленням обладнання, неотриманням орендної плати;
ризики, що підлягають обов'язковому страхуванню (від нещасних випадків на виробництві, від захворювань, від пошкодження майна, від викрадення транспортних засобів).
Такі види ризиків трапляються у кожному проекті. Вони зумовлені особливостями його життєвого циклу і можуть виникати на певних стадіях (фазах).