8.5. Модульно-рейтингова система оцінювання

ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Суть системи полягає в тому, що навчальний матеріал розподіляється на модулі-блоки, які є базою для рейтингової оцінки знань. рейтинг — це сума балів, що набирає учень, виконуючи якусь самостійну працю. Рейтингова система оцінювання знань охоплює такі види контролю: тестові завдання, самостійні й контрольні роботи, індивідуальні завдання та ін. Рейтинговими можуть бути завдання на знання теорії, вирішення типових завдань, розв’я­зування індивідуальних задач, виконання практичних, залікових і контрольних робіт, ініціативні виступи на уроці, участь у проведенні дискусії, виконання проблемних завдань, розгляд і рецензування праць своїх товаришів.

Як приклад наведемо варіант використання модульно-рейтингової системи в методиці викладання курсу «Методика викладання економіки». Весь курс розподілено на 3 блоки-модулі: проблеми формування економічного способу мислення і поведінки; основи методики викладання економіки; проблеми активізації викладання економічних дисциплін. Навчання включає слухання лекцій і ведення конспекту, семінарські заняття, письмовий іспит і (найголовніше!) систему самостійних завдань. За рейтинговою оцінкою «відмінно» відповідає 90–100 балам, «добре» — 80–90, «задовільно» — 60–80, «незадовільно» — 60 балам.

Порядок оцінювання. За ведення конспектів лекцій, за систематичність у роботі можна отримати від 0 до 5 балів, за змістовність конспектів — додатково до 10 балів. Оцінка конспекту проводиться по кожному модулю, у рейтинговій оцінці виводиться середня сума. Оцінка роботи на семінарських і практичних заняттях залежно від активності коливається від 2 до 5 балів. Відповідь на письмовому іспиті може оцінюватися: «погано» — 21 бал, «задовільно» — 21–28 балів, «добре» — 28–32 бали, «відмінно» — 32–35 балів. Найбільшу суму балів з курсу «Методика викладання економіки» студент може отримати за виконання 3 робіт: нетрадиційна розробка звичайного уроку — 10 балів, розробка оглядового уроку «Економіка — це...» — до 15 балів, розробка тематичного уроку та реферату із зарубіжного досвіду викладання економіки — до 20 балів.

У випадку справді творчого виконання розробок оцінки можуть бути і більш високими.

Схематично це зображено на рис. 43.

Завдання для письмового іспиту охоплюють найважливіші питання, що визначають зміст, суть і саму організацію викладання економічних дисциплін.

Рис. 43. Модульно-рейтингова система з МВЕ

Кожній академічній групі пропонується окремий варіант, що виключає будь-які повторення. Він складається з трьох частин. У першій частині наводяться категорії та поняття, що зв’язані з суттю викладання економіки. Студент має дати чітке визначення цих категорій. Друга частина містить конкретні запитання щодо певних елементів (складових) технології організації викладання й вивчення економічних дисциплін. Від студента вимагається грунтовна відпо­відь щодо особливостей і специфіки цих елементів (складових). У третій частині студент на прикладі конкретної теми розкриває методику організації її викладання і вивчення.

Рейтингова оцінка іспиту може дати до 35 балів, його складові пропонується оцінювати в такий спосіб:

– перша — 5 балів,

– друга — 10 балів,

– третя — 20 балів.

До іспиту допускаються лише студенти, які виконали весь комплекс самостійних завдань протягом семестру.

На іспиті може бути запропонований, наприклад, такий варіант.

1. Дати визначення понять:

– економічна освіта,

– навчально-методичне забезпечення уроку,

– тематичний план курсу,

– структурно-логічна схема,

– позааудиторна робота.

2. Викласти вимоги й особливості організації самостійної роботи при вивченні економічних дисциплін.

3. На прикладі конкретної аудиторії опрацювати схему і викласти головні вимоги до підготовки й читання лекції, організації перевірки рівня засвоєння знань.

Рейтинг по окремому модулю визначається, виходячи з середньо­го балу по всіх видах звітності з урахуванням кількості годин, що відведені на навчання цього модуля. За затримку здачі заліку, наприклад на тиждень, студент втрачає половину можливих балів.

Учень, рейтинг якого дорівнює встановленій кількості балів або є вищим за неї, може бути звільнений від іспиту, якщо він не мав незадовільних оцінок і штрафних балів за невиконання навчального графіка.

Під час контролю в межах рейтингової системи слід пам’ятати [58, с. 26]:

1. контрольні завдання мають бути взаємозв’язаними і взаємозумовленими, тобто становити систему.

2. Система контрольних завдань мусить забезпечувати реалізацію різних функцій перевірки (оцінювання навчання, виховання, розвиток, стимул, корекція).

3. Контроль має забезпечувати ефективну перевірку основних якостей знань — повноту, глибину, систематичність, систем­ність, міцність, оперативність, конкретність, узагальненість.

4. Результативність виконання контрольних завдань, що відпові­дають рівням знань, оцінюється в балах на основі елементного аналізу.

ефективність модульно-рейтингової системи підтверджується тим, що:

а) 93 % опитаних студентів віддають перевагу кумулятивній системі заліку, а не традиційній сесії;

б) 95 % високо оцінюють регулярну самостійну роботу;

в) 85 % задоволені підвищенням інтенсивності й якості навчання;

г) 80 % згодні з тим, що ця система дає можливість виявлення студентів, які випадково опинились у вузі.

Ці дані наведені В.А. Козаковим за результатами анкетування 1700 студентів Київського університету ім. Т. Шевченка (проф. А.М. Алексюк) та Криворізького інституту сільгоспмашинобуду­вання (доц. В.А. Каравайченко).

рейтингова система — це переведення оцінок з номінальної шкали до порядкової, що дозволяє зняти протиріччя між самооцінкою учня й оцінкою викладача. Експериментальні дослідження В.А. Козаковим впливу рейтингової системи оцінок на активність студентів показали, що в умовах традиційного підходу кількість студентів, які виконували завдання для самостійної роботи вчасно, становила 15–20 %, а за рейтингової системи вона збільшилась в 2–3 рази.

!

Дуже важливо, що рейтингова система привчає учнів до самореалізації в умовах певної свободи поведінки, до вироблення стратегії і тактики індивідуального навчання. Дидактичний аналіз блочно-модульного навчання і рейтингової системи оці­нювання успішності учіння показує, що вони базуються на діяльніс­ній концепції, а це дає можливість студентам бачити сенс і результат власної дії [58, с. 55].

Проте рейтинг — це оцінка, її можна вивести тільки за наявності великого обсягу навчальної роботи. Суперечливими і невирішеними моментами у рейтинговій системі вважають те, що набирання балів має дещо формальний характер. Це можна згладити, коли надати творчий характер змісту і системі рейтингових оцінок.

Запитання та завдання

Рівень А

1. Економіка — наука вчинків. Як Ви розумієте цю тезу і як впливає це на систему контролю та оцінювання знань?

2. Що означає слово ТЕСТ?

3. Назвіть функції тестів.

4. Який раціональний обсяг тестового завдання?

5. Що таке ситуаційний тест?

6. Що таке рейтинг?

7. Що таке модуль?

8. З яких модулів складається курс МВЕ?

9. Що потрібно знати при розробці системи контролю і оцінювання знань?

10. Чи завжди потрібен контроль та оцінка знань?

11. Чим визначається ефективність контролю знань з економіки?

12. У чому суть модульної системи викладання?

    — рейтингової системи?

    — модульно-рейтингової системи?

13. У чому полягає виховна і суспільна функція оцінки?

14. Чому японці більше цінують не рівень знань, а профіль знань?

15. Як Ви гадаєте, що легше: перевірити знання за тестами з економіки чи за методикою викладання економіки?

16. Назвіть три види контролю?

17. Як у грі можна застосувати груповий контроль?

18. Що дає взаємоконтроль?

19. У чому суть методики адаптивного контролю?

20. Чи завжди потрібен контроль і оцінка знань?

21. Назвіть умови ефективного контролю знань.

22. Що таке педагогічна вимогливість?

23. Яка різниця між продуктивною і непродуктивною вимогливістю вчителя?

24. В чому проблемиоцінювання засвоєння предмета?

25. Чому за кордоном ступінь засвоєння знань оцінюють незалежні викладачі та експерти?

26. Які з переваг тестів Ви вважаєте основними?

27. Який недолік тестів Ви вважаєте найсуттєвішим?

28. Чому відомий педагог П.П. Блонський закликав відмовитись від «епідемії тестової творчості»?

29. Як Ви гадаєте, ЧОМУ при опитуванні учнів вони вибрали таку систему контролю [68, c. 112]:

– тестування — 66,7 %

– оцінка — 37,8 %

– іспит — 22,4 %

– залік — 20,9 %

32. Чому в Америці, японії та в інших країнах користуватись шпаргалкою соромно, а у нашій системі навчання — ні?

33. Як можна запобігти списуванню?

34. Чи згодні Ви з твердженням «Справедлива оцінка має бути невідво­ротньою як Божа кара»?

35. Чому за умов концептуального (проблемного) навчання учні більш повільно відповідають на запитання тестів?

36. Чому курсові іспити проводяться письмово, а державні — усно?

37. Як перевірити засвоєння смислового понятійного апарату в учнів?

38. Чи повинен вчитель бути психодіагностом?

39. Що таке емпатія?

40. Який зв’язок між типом нервової системи учня та швидкістю його відповіді на запитання?

41. Чому в елітарних коледжах є посада вчителя-психолога?

42. Чи потрібен шкільний психолог?

Рівень В

1. Наведіть приклади використання різних форм тестових завдань з основ економіки (9–11 класи):

   а) закрита форма,

   б) завдання з двома відповідями (фосетні завдання),

   в) альтернативні завдання (три відповіді),

   г) завдання з великою кількістю відповідей.

2. Якою може бути сфера застосування тестів з навчання економіки в школі?

3. Наведіть приклади, які доводять, що скласти тест з основ економіки простіше, ніж з методики викладання економіки.

4. Поясніть тези:

   – який зміст навчання, такі й об’єкти та спрямованість контролю,

   – які об’єкти контролю, таке й навчання.

   Дайте свої рекомендації з викладання економіки в школі у світлі цих тез (в тематичному уроці).

5. Визначте тип тестів П. Хейне (на вибір викладача).

6. Визначте тип тестів Амонашвілі.

7. Наведіть приклади, що пояснюють твердження І.В. Скворцова «Психологія — фундамент педагогіки».

8. У чому полягають методичні особливості викладання економічних дисциплін?

9. Що Ви розумієте під терміном «економічне виховання в школі»?

10. Що таке ситуаційний тест?

11. Чи правильним буде твердження, що до рівня знань А належать теоретичні знання, рівня В — прикладання знань до аналізу конкретної ситуації, явища, дії тощо (ідентифікація), рівня С — застосування знання на рівні дії (виконання).

12. Чи можна вважати тест формою зворотного зв’язку з конспектом-схемою уроку? Поясніть це на прикладі Вашого уроку.

13. Дайте характеристику тестів (питань для обговорення) П.Хейне з погляду методики викладання економіки.

14. Якого типу навички розвиває створення конспекту-схеми уроку (лекції)?

    – створення уроку з казкою?

    – участь у діловій грі?

15. Тест якого типу треба застосувати:

    а) для попередньої орієнтації в предметі,

    б) для виявлення осіб з «антизнаннями».

16. Подумайте, чи живуть у Вашій свідомості соціальні стереотипи, зв’язані з інтелектуальним розвитком дітей? Так чи ні?

17. Чи правильно стверджувати, що до рівня А належать ЗНАННЯ.

18. Дайте коротку характеристику окремих критеріїв якості знань.

    1. Повнота.

    2. Глибина.

    3. Систематичність.

    4. Системність.

    5. Оперативність.

    6. Гнучкість.

    7. Конкретність.

    8. Узагальненість.

    9. Розгорнутість.

    10. Згорнутість.

    11. Усвідомленість.

    12. Міцність.

19. Складіть ситуаційний тест за вибраною темою:

    – економічні категорії,

    – концепції,

    – закономірності.

20. На практичних заняттях виділіть завдання з формування рівнів А, В і С.

21. Розробіть «Карту методичного забезпечення теми (уроку)». Дайте характеристику ефективності форм контролю успішності з курсу «Методика викладання економіки».

22. Перевірте «Карту методичного забезпечення теми (уроку)», виконану іншим студентом.

23. Подумайте, що для Вас особисто означає оцінка, яку роль вона грає щодо:

    – оцінювання засвоєння предмета,

    – оцінювання Вашої особи як (творчої) особистості,

    – Вашої особистісної самооцінки.

    Виходячи з цього, продумайте, якою має бути система контролю щодо:

    – курсу «Методика викладання економіки»,

    – курсу «Основи економіки».

24. За таблицею «Характеристика рівня розвитку вмінь навчально-пізнавальної діяльності» назвіть тип вміння (репродуктивний або продуктивний) та його рівень (І, ІІ, Ш, ІV).

25. Аналізуючи «Карту методичного забезпечення уроку», розподіліть характеристики планових вмінь за типами А, В і С.

26. За таблицею «Характеристика рівня розвитку вмінь...» розробіть рольову вправу типу «Визначити рівень уміння...».

27. Сформулюйте основну мету Вашого уроку. Що має учень запам’ятати, зрозуміти, вміти, зробити у конкретній ситуації.

28. Опрацюйте систему тестових завдань з Вашого уроку.

29. Опрацюйте текст «Кодексу честі» для учнів.

30. За матеріалами контролю й оцінювання студентів протягом року розрахуйте рейтингову оцінку конкретного студента та свою власну.

31. Складіть план проведення диспуту на тему: «де краще навчають — у США чи в Україні?»

32. Виберіть відповідно до проблеми Вашого тематичного уроку кращі тести у П. Хейне і спробуйте адаптувати їх до практики нашого економічного життя (у формі тесту чи ситуації для обговорення).

33. Зробіть розподіл тестових завдань за типами вмінь та навичок.

    

34. Порівняйте тести конкурсу «Економічна ерудиція» за ступенем складності.

35. Дайте якісну характеристику тестів «Економічна ерудиція», американських тестів «Прикладна економіка», тестів Рейзберга і П. Хейне.

    Виберіть для використання в своїх уроках кращі з них.

    Рівень С

36. Ситуація 1. Учень повільно відповідає на Ваше запитання. Ваші дії?

37. Ситуація 2. Учень відповідає назадовільно, але весь час повторює «Я все зробив дома», «Я вчив» тощо. Ваші дії?

38. Опрацюйте рольову вправу на тему «В учня знайдено шпаргалку». Ваші дії як вчителя, як учня.

39. Дайте характеристику модульно-рейтинговій системі оцінювання успішності студентів, виходячи з потреб психолого-педагогічної підготовки економістів.

40. Перевірте свої знання за тестами «Економічна ерудиція». Оцініть якість тестів.

196