- •Загальні основи педагогіки
- •Список літератури.
- •1. Вступ (мета і завдання курсу). Побудова змісту навчального курсу.
- •2. Поняття про професію вчителя, історія її походження та особливості.
- •Позитивні складові професії вчителя
- •Особливості професії вчителя:
- •3. Сутність та структурні компоненти педагогічної діяльності.
- •Висновок.
- •4. Професіограма. Педагогічна техніка.
- •Вимоги до особистості педагога
- •1. Любов до дітей.
- •Висновки
- •Лекція № 2. Тема. Виникнення і становлення, розвиток педагогіки як науки. Стадії розвитку педагогіки, джерела педагогічної науки. Предмет педагогіки, його сучасне звучання План.
- •Список літератури.
- •Лекція № 3. Тема. Загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки. Складові частини педагогіки. Система педагогічних наук. План.
- •4. Система педагогічних наук.
- •Основні ознаки галузей педагогіки.
- •Висновок:
- •Опорна схема за темою
- •Лекція № 4. Тема. Методи педагогічних досліджень. Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика. Етапи педагогічного дослідження План.
- •Список літератури.
- •2. Характеристика науково-педагогічного дослідження.
- •3.Методи науково-педагогічного дослідження, їх характеристика.
- •Види анкет:
- •Етапи науково-педагогічного дослідження:
- •Висновки.
- •Список літератури. Підручники й посібники
- •Наукова література
- •2. Основні фактори формування і розвитку особистості.
- •Cутність вікової періодизації.
- •Спадковість і розвиток
- •Висновок
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості
- •Розвиток і виховання
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •Основні компоненти діяльності:
- •Види діяльності
- •Види здібностей:
- •3. Стисла характеристика зарубіжних теорій розвитку особистості
- •Народна педагогіка про розвиток особистості:
- •Теорія виховання
- •Лекція № 6.
- •Тема. Сутність процесу виховання. Складові частини процесу виховання. Мета виховання. Походження мети. Значення мети у виховному процесі. Сучасне звучання мети виховання.
- •Структура виховного процесу є взаємозв'язком основних елементів: цілей і змісту, методів і засобів, а також досягнутих результатів.
- •Основні проблеми аналізу в теорії виховання
- •Стисла характеристика напрямів виховання
- •Стисла характеристика виховних систем.
- •Етапи виховного процесу
- •Ідеал і мета виховання на різних етапах розвитку суспільства
- •Специфіка процесу виховання:
- •Результати процесу виховання
- •Характеристика рівнів вихованості школярів
- •Зафіксуємо структуру процесу виховання. Висновки
- •Лекція № 7. Тема. Самовиховання. Перевиховання. Шляхи підвищення ефективності виховання План.
- •Список літератури.
- •Ознаки самовиховання:
- •Умови здійснення самовиховання
- •Народна педагогіка про самовиховання:
- •Етапи самовиховання.
- •Прийоми самовиховання
- •Вікові особливості самовиховання та їх характеристика.
- •Молодший шкільний вік.
- •Підлітковий вік.
- •Юнацький вік.
- •Особливості роботи педагога з учнями з організації св.
- •Етапи процесу самовиховання учня (робота педагога).
- •Робота педагога з родиною в ході організації самовиховання учня
- •Характеристика етапів процесу перевиховання
- •Типовими проявами формалізму у виховному процесі є:
- •Шляхи удосконалення виховного процесу в школі
- •Лекція № 8.
- •1. Закони виховання та їх характеристика
- •2.Закономірності виховання.
- •Лекція № 8.
- •Провідні закономірності виховання:
- •Висновки.
- •Народна педагогіка про принципи виховання:
- •Висновки.
- •Лекція № 9. Тема. Методи і форми виховання. Характеристика основних груп методів виховання. Характеристика форм організації виховної роботи. План.
- •Список літератури.
- •Методи формування свідомості
- •Умови підвищення ефективності використання даної групи методів:
- •Методи формування суспільної поведінки
- •Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •Умови підвищення ефективності методів заохочення і покарання:
- •Методи контролю та аналізу ефективності виховання
- •Орієнтовна програма вивчення особистості учня
- •Висновок
- •Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- •Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- •Лекція № 9.
- •Список літератури.
- •1. Загальна характеристика форм організації виховної роботи.
- •2. Класифікація форм виховання.
- •3. Вибір форм виховання. Загальна характеристика організації виховної справи.
- •Характеристика діяльності вихователя (проведення виховної справи)
- •Система питань для проведення вчителем самоаналізу виховної справи:
- •Висновок
- •Лекція № 10. Тема. Робота з учнівським колективом. Поняття про колектив, його види, структуру, стадії розвитку, шляхи формування колективу План.
- •Список літератури.
- •Характерніознаки колективу
- •Види шкільних колективів:
- •Стадії розвитку колективу (а. Макаренко)
- •Ознаки розвитку учнівського колективу
- •Принципи діяльності учнівського колективу:
- •Особливості роботи з негативно спрямованими мікрогрупами учнів
- •Критерії оцінювання організаційної структури і складових шкільного колективу:
- •Критерії визначення характеру внутріколективних відносин:
- •Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:
- •Список літератури.
- •Способи формування пізнавального інтересу:
- •Особливості наукового світогляду:
- •2.Зміст та завдання розумового виховання.
- •3. Шляхи вирішення завдань розумового виховання.
- •Характеристика загальнонавчальних умінь
- •Вплив успіху в навчанні на здійснення розумового виховання
- •Сутність та особливості формування вміння навчатися (о.Я. Савченко)
- •Вміння учня, який самостійно вчиться:
- •Умови формування вміння навчатися:
- •Характеристика системи розвивальних вправ і завдань багатофункціонального характеру, що впливають на формування вміння вчитися.
- •Практичні поради Безліч способів сказати учневі: «Дуже добре!»
- •Список літератури.
- •Cкладові моралі:
- •2. Шляхи вирішення завдань морального виховання.
- •Список літератури.
- •Норми поведінки знаходять вияв у:
- •Показники високого рівня дисципліни:
- •3.Основні аспекти виховання свідомої дисципліни, відповідальності,
- •Причини порушення дисципліни
- •1. Причини, пов'язані з недостатньою психолого-педагогічною компетентністю педагога:
- •Пам'ятка у разі виникнення конфліктних ситуацій
- •Поради молодому вчителю
- •Лекція № 14. Тема. Естетичне виховання учнів. Естетика, сутність, складові, зміст естетичного виховання. Шляхи реалізації естетичного виховання. План.
- •Список літератури.
- •Структура естетичної свідомості:
- •Джерела естетичного виховання
- •Список літератури.
- •Лекція № 16. Тема. Правове виховання. Сутність правового виховання, завдання, шляхи реалізації. План.
- •Список літератури.
- •Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин
- •Лекція № 17. Тема. Екологічне виховання учнів. Сутність, складові, зміст екологічного виховання. Шляхи реалізації екологічного виховання. План.
- •Список літератури.
- •1. Сутність, складові, зміст екологічного виховання.
- •Характеристика вмінь, пов’язаних з організацією екологічного виховання
- •2. Шляхи реалізації ескологічного виховання.
- •Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм. Гра «Що де росте?»
- •Хід гри
- •Лекція № 18. Тема. Трудове виховання. Економічне виховання. План.
- •Список літератури.
- •1.Значення праці в житті людини.
- •2. Сутність і завдання трудового виховання, принципи його організації.
- •Завдання трудового виховання
- •Принципи організації трудового виховання
- •3.Шляхи, засоби й методи організації трудового виховання.
- •Види трудової діяльності школярів
- •Вимоги до праці школярів
- •4. Загальна характеристика економічного виховання школярів.
- •Висновки
- •Завдання роботи.
- •1.Сутність профорієнтаційної роботи в школі.
- •Завдання профорієнтації
- •Принципи профорієнтації:
- •2.Характеристика компонентів профорієнтаційної роботи. Поняття «професійна орієнтація», «професійна діагностика», «професійна консультація».
- •Помилки в ході профорієнтації:
- •3.Етапи здійснення профорієнтаційної роботи в школі.
- •4.Шляхи реалізації профорієнтаційної роботи.
- •Висновки:
- •Список літератури.
- •1. Значення здоров’я в житті людини. Загальна характеристика поняття “здоров’я”.
- •2. Сутність і завдання фізичного виховання, принципи його організації.
- •3. Шляхи, засоби, форми й методи організації фізичного виховання.
- •Методи організації фізичного виховання
- •Форми організації фізичного виховання
- •Короткі висновки:
- •Лекція № 21. Тема. Спільна виховна робота школи, сім’ї, громадськості. Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. План.
- •Список літератури.
- •1.Завдання, зміст, методика виховання дітей в сім’ї.
- •Функції сім'ї
- •Особливості і перспективи розвитку сучасної сім'ї
- •Вимоги до батьків
- •Сутність батьківського авторитету. Авторитет справжній та фальшивий
- •2.Шляхи підвищення педагогічних знань батьків.
- •Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів
- •Педагогічні вимоги до батьківських зборів:
- •Вопрос 4. На вопрос: «Хотели бы вы, чтобы ваша только что образовавшаяся семья была чем-то похожа на семью, в которой вы выросли?» лишь 8 молодых пар ответили утвердительно.
- •Вопрос 5. Молодым людям было предложено ответить на вопрос: «Какие качества семьи, в которой вы выросли, вам были неприятны ?» На этот вопрос молодые люди ответили следующим образом:
- •Вопрос 6. Следующий вопрос: «Каким должен быть в семье ребенок, с которым нет проблем ?» — был адресован родителям учащихся разных классов.
- •Вопрос 7. Помимо родителей, и учащиеся отвечали на вопрос: «Каких родителей можно назвать идеальными?» в опросе участвовали 220 девятиклассников.
- •Советы для родителей
- •Советы для детей
- •Лекція № 22.
- •2.З історії інституту класних керівників.
- •3.Професіограма класного керівника.
- •4. Функції класного керівника.
- •5. Форми роботи класного керівника.
- •Лекція № 23
- •Список літератури.
- •1. Загальна характеристика дитячих та юнацьких громадських організацій.
- •Принципи утворення і діяльністі молодіжних та дитячих громадчських організацій.
- •Засновники молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок.
- •Членство в молодіжних та дитячих громадських організаціях.
- •2. Сутність та особливості діяльності найбільш відомих сучасних українських дитячих громадських організацій.
- •Лекція № 24
- •Список літератури.
- •1.Історичний розвиток процесу виховання.
- •2.Виховання в педагогічній спадщині в.О. Сухомлинського.
- •3. Виховання в педагогічній спадщині а.С. Макаренка.
- •Теорія освіти і навчання
- •Лекція № 1.
- •Тема. Дидактика як галузь педагогіки.
- •План лекції.
- •1. Сутність дидактики.
- •2. Виникнення та етапи розвитку дидактики.
- •3. Характеристика процесу навчання. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі. Засвоєння знань школярами.
- •4. Зв'язок загальної дидактики та методик викладання.
- •5. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Лекція № 2. Тема. Зміст освіти в національній школі. Сутність змісту освіти. Особливості навчальних планів, програм і підручників. План.
- •Мета шкільної освіти
- •Ієрархія компетенцій
- •2. Основні елементи змісту освіти. Нормативні документи, що відображають зміст освіти у школі.
- •3. Навчальні плани та програми, їх характеристика.
- •1) Державний базовий компонент (забезпечує єдність шкільної освіти в країні), складає 80 % навчального часу;
- •2) Шкільний компонент (ураховує специфіку певного навчального закладу), складає 20 % навчального часу.
- •Лекція № 3. Тема. Закономірності і принципи навчання. План.
- •2.Принципи навчання, їх характеристика.
- •Лекція № 4. Тема. Методи та засоби навчання. План.
- •1. Сутність методів навчання, їх функції.
- •2. Класифікація та стисла характеристика методів навчання.
- •За ступенем керівництва навчальною діяльністю.
- •3.Вибір методів навчання.
- •4.Засоби навчання та їх стисла характеристика.
- •Лекція № 5.
- •Список літератури.
- •2. Сутність педагогічної технології.
- •Вимоги до пед.Технологій
- •3. Характеристика сучасних педагогічних технологій.
- •Лекція № 6. Тема. Форми організації навчання. Урок як основна форма організації навчання. Позаурочні форми навчання. План.
- •Список літератури.
- •Класифікація форм навчання
- •2. Характеристика уроку.
- •Типи та структура уроків
- •Недоліки сформованої практики уроку в школі
- •Використана література:
- •Нестандартні уроки
- •3. Характеристика позаурочних форм навчання.
- •Лекція № Про шестирічну дитину
- •Поради батькам першокласника
- •Лекція № 7.
- •Список літератури.
- •1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •Характеристика видів контролю.
- •Вимоги до контрольної роботи.
- •2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Порівняльний аналіз традиційного та нового бачення системи оцінювання школярів
- •4. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- •4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- •1 .З’ясувати відповіді на питання.
- •2. Вміти характеризувати сутність закономірностей та принципів навчання.
- •Тема 1. Дидактика як галузь педагогіки. Процес навчання.
- •Тема 2. Зміст освіти.
- •Тема 3. Закономірності і принципи навчання.
- •Тема 4. Методи та засоби навчання.
- •Методичне забезпечення курсу
- •Список літератури.
- •1. Сутність і основні види контролю успішності учнів.
- •Характеристика видів контролю.
- •Вимоги до контрольної роботи.
- •2. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •Використана література:
- •3. Зарубіжна практика контролю успішності учнів.
- •4. Сутність самоконтролю й самооцінювання в навчанні.
- •Школознавство
- •Лекція № 8.
- •Тема. Наукові засади внутрішкільного контролю. Принципи управління освітою. Органи освіти, їх функції і структура.
- •Список літератури.
- •1.Cтисла характеристика системи середньої освіти.
- •І рівні освіти і
- •Види навчальних закладів, що забезпечують отримання загальної середньої освіти (зсо):
- •Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:
- •Характеристика навчання у сзнз
- •Завдання середнього загальноосвітнього закладу освіти
- •3.Принципи управління освітою.
- •4. Наукові засади внутрішкільного контролю.
- •Характеристика обов’язків керівництва школи
- •Види внугрішкільного контролю (залежно від мети)
- •Форми внутрішкільного контролю
- •Методи контролю
- •Висновки.
- •Лекція № 9 Тема. Методична робота в школі План лекції.
- •Література
- •Сутність і завдання методичної роботи в школі
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі.
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •Висновки
- •2.Допомога учням в оволодінні основами ноп.
- •Лекція № 10 Тема. Вивчення передового педагогічного досвіду. Вивчення досвіду вчителів-новаторів. План лекції.
- •Література:
- •1.Сутність і види передового педагогічного досвіду
- •2.Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
- •3.Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику
Лекція № 5.
Тема. Види та технології навчання.
План.
1. Види навчання.
2.Сутність педагогічної технології.
3. Характеристика сучасних педагогічних технологій.
Завдання роботи.
1.Сформувати поняття про види навчання (сутність, особливості, історичний характер).
2.З’ясувати сучасні підходи до визначення й характеристики технології навчання (сутність, структура, вимоги, види).
3.Сформувати поняття про сучасні педагогічні технології (сутність, мета, особливості).
4.Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати внутріпредметні зв’язки, активно слухати.
Основні поняття. Вид навчання, технологія навчання, традиційне навчання, проблемне навчання, модульне навчання, розвивальне навчання, програмоване навчання, педагогіка співпраці.
Список літератури.
Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С. 293-314.
Дидактика современной школы : пособие для учителей / под ред. В.А. Онищука. – К. : Рад. шк., 1987. – 351 с.
Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Я.А. Коменский. – М. : Учпедгиз, 1955. – 641 с.
Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.84–86.
Пономарьова Г.Ф. Словник-довідник з курсу педагогіки / Г.Ф. Пономарьова. – Х., 2004. – С.114–125.
Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічні технології: Навч. посібник. Х.: Колегіум, 2005. – 224 с.
Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С.147–154.
Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; Гол. ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008.-1040 с.
Види навчання.
В історії людства відомо кілька видів навчання. Це обумовлено характером розвитку певного суспільства, завданнями, які воно ставило до системи освіти. Стисло схарактеризуємо види навчання. Термін "види навчання" в сучасній дидактиці найчастіше позначає характер взаємодії учителя й учнів у процесі навчання. Розуміння цієї взаємодії грунтується на теоріях навчання, які по-різному пояснюють суть дидактичного процесу, а тому й пропонують його будувати різним способом.
Першим відомим видом систематичного навчання вважають метод відшукування істини шляхом постановки навідних запитань. Він пов'язаний з іменем давньогрецького філософа Сократа і тому має назву - "метод сократичної бесіди". Учитель (здебільшого філософ) постановкою питання викликав зацікавленість, пізнавальний інтерес учня і сам, усно розмірковуючи, в пошуках відповіді на нього, вів думку учня шляхом пізнання. Для підтримки інтересу учня учитель використовував постановку риторичних питань.
Так, у середні віки склався догматичний вид навчання. Суть навчання вбачали у механічному заучуванні догматів Святого Письма. Від учнів вимагали тільки відтворення матеріалу без його розуміння. Такий вид навчання не пробуджував інтересу до знань й не сприяв розвитку мислення.
Розвиток виробництва зумовив появу пояснювально-ілюстративного навчання, яке передбачає усвідомлення, розуміння матерілу. Такий вид навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Він характеризується тим, що учні сприймають та відтворюють знання, викладені вчителем в обробленому, готовому вигляді. Діяльність учителя полягає в представленні, "поданні" інформації за допомогою словесних пояснень і наочності. Діяльність учнів - сприймання, розуміння, запам'ятовування і відтворення інформації, яку повідомляє учитель, тобто репродуктивне засвоєння знань, умінь і навичок.
Пояснювально-ілюстративне навчання як шлях формування знань, безперечно, має переваги: подання і засвоєння знань здійснюється в системі, послідовно, в економічному режимі і темпі, для великої кількості учнів одночасно. Але цей підхід має і недоліки: зосередження уваги на запам'ятовуванні і відтворенні навчального матеріалу, який повідомляє учитель, не дозволяє розвивати розумові здібності й уміння учнів: бачити проблеми, ставити питання, аналізувати і зіставляти факти тощо, які згідно з сучасною дидактикою є найважливішою метою навчання, поряд із формуванням знань і основ базової культури учнів.
Унаслідок пошуку виду навчання, який дозволив би навчати критичного, продуктивного мислення (на противагу репродуктивному) з'являється проблемне навчання. У 60-их роках її варіант - навчання через дослідження - розкрив Дж.Брунер. Найповніше проблемне навчання розроблене у працях І.Я.Лернера, О.М.Матюшкіна, М.М.Махмутова, М.М.Скаткіна та інших.
Суть проблемного навчання полягає в організації вчителем самостійної пошукової діяльності учнів, у процесі якої вони засвоюють нові знання, розвивають загальні здібності, дослідницьку активність і творчі вміння. При цьому процес навчання уподібнюється науковому пошукові і відображається в поняттях: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби вирішення, експеримент, результати пошуку. На кожному із зазначених етапів учитель здійснює функцію управління процесом учіння і переведення учня з досягнутого рівня на вищий рівень пізнавальної самостійності, від звичайної активності (сприймання учнем пояснення вчителя, засвоєння зразка розумової дії в умовах проблемної ситуації, виконання самостійної роботи) до творчої активності (виконання самостійних робіт, які вимагають творчої уяви, логічного аналізу і здогадки, відкриття нового способу вирішення навчальної проблеми, самостійних доказів; самостійні висновки і узагальнення, винаходи і написання художніх творів). Способами управління є методи викладання, різні типи навчальних проблем, які формулює учитель у вигляді питань, задач і завдань.
Головною особливістю проблемного навчання є цілеспрямоване використання вчителем проблемних ситуацій, які виникають поза його бажанням (об'єктивно), і ситуацій, створених ним спеціально.
Проблемна ситуація - це психічний стан утруднення, неможливість пояснити факт чи розв'язати задачу, спираючись на наявні знання. Існують, як показують дослідження, характерні для педагогічної практики типи проблемних ситуацій, які є загальними для всіх предметів.
Проблемна ситуація за своєю структурою є двосторонньою: предметно-змістовою і особистісною (враховує інтереси учня, його потреби, бажання тощо). Саме це і створює можливості управління процесом учіння, в якому вирішуються такі дидактичні цілі:
- привернути увагу учня до питання, задачі, навчального
матеріалу, пробудити в ньому пізнавальний інтерес та інші
мотиви діяльності;
- поставити учня перед таким посильним пізнавальним утрудненням, подолання якого активізувало б мисленнєву діяльність;
- відкрити перед школярем протиріччя між пізнавальною потребою, яка виникла у нього, і неможливістю її задоволення за допомогою наявного запасу знань, умінь і навичок;
- допомогти учневі виокремити у пізнавальній задачі, питанні, завданні основну проблему і скласти план пошуку шляхів її розв'язання; збудити учня до активної пошукової діяльності;
- допомогти йому актуалізувати раніше засвоєні знання і показати напрям пошуку найраціональнішого шляху виходу із ситуації утруднення.
Переваги проблемного навчання: учні залучаються до активної інтелектуальної чи практичної діяльності, переживаючи при цьому сильні позитивні емоції (інтерес, задоволення, радість); виховуються навички творчого засвоєння знань (застосування способів творчої діяльності); виховуються навички творчого застосування знань (застосування засвоєних знань у новій ситуації) і вміння вирішувати навчальні проблеми; формується і нагромаджується досвід творчої діяльності (оволодіння методами наукового дослідження, вирішення практичних проблем тощо).
Проте, все це можливе за певних умов. Проблемне навчання не дає результатів, якщо учні мають недостатній розвиток і низький рівень знань. Воно також вимагає високої предметної і методичної кваліфікації вчителя. Проблемне навчання потребує багато часу, тому його слід використовувати у поєднанні з іншими видами навчання.
Програмоване навчання є особливим видом самостійного здобування знань. Учіння здійснюється як чітко керований процес, бо матеріал, що вивчається, розбивається на дрібні, легко засвоювані дози. Дози пропонуються для засвоєння послідовно. Після вивчення кожної дози наступає перевірка засвоєння. Якщо доза засвоєна - переходять до наступної. Це і є "кроком" навчання: пред'явлення, засвоєння, перевірка. Отже, управління навчанням здійснюється за допомогою команд з боку вчителя (комп'ютера, аудіовідеотехніки, інших технічних засобів) учневі, що спричиняє одержання зворотного зв'язку.
Біля витоків програмованого навчання стояли американські дидакти і психологи. У вітчизняній науці ці питання розробляли П.Я.Гальперін, А.М.Ланда, О.М.Матюшкін, Н.Ф.Тализіна та інші. Б.Скіннер, зокрема, сформулював такі принципи програмованого навчання:
1) подання інформації невеликими порціями (дозами);
2) встановлення перевірного завдання для контролю засвоєння кожної порції запропонованої інформації;
3) пред'явлення відповіді для самоконтролю;
4) надання вказівок залежно від правильності-неправильності відповіді.
Головну роль у програмованому навчанні відіграє навчальна програма - послідовність кроків, кожен з яких є мікроетапом в оволодінні знаннями або вміннями. Мікроетап (крок програми) складається з трьох частин: порції навчального матеріалу, контрольного завдання і вказівки щодо повторення попереднього або переходу до наступного кроку програми. Програми бувають лінійними, розгалуженими і змішаними. За лінійною програмою учні засвоюють навчальний матеріал завдяки малим крокам і оперативній перевірці. Розгалужена програма передбачає поділ матеріалу на більші частини (параграф, підтему), диференціацію проходження програми залежно від підготовленості учнів. Змішана програма передбачає поділ навчального матеріалу на різні за обсягом порції з урахуванням дидактичної мети, вікових можливостей учнів та характерних особливостей теми; застосування різних форм відповідей учнів на контрольні завдання (заповнення пропусків, вибір відповіді із заданого переліку тощо); диференціацію залежно від здібностей і рівня знань учнів. У всіх випадках прямий і зворотний зв'язок учителя з учнем здійснюється з використанням спеціальних засобів: програмованих навчальних посібників різного виду, навчальних машин (інформаційних, екзаменаторів, репетиторів, тренажерів), комп'ютерів.
Перевагою цього виду навчання є високі результати навчання, бо дрібні дози засвоюються безпомилково; одержання повної і постійної інформації про ступінь і якість засвоєння навчальної програми; кожен учень працює в зручному для нього режимі, тобто відсутня проблема відповідності темпу навчання індивідуальним можливостям учня; за рахунок економії часу на процесі передання інформації учитель має змогу збільшити час постійного контролю за процесом і результатом її засвоєння.
Недоліками програмованого навчання є обмеження розумового розвитку учня репродуктивними операціями; дефіцит спілкування і емоцій у навчанні. Крім того, не кожний навчальний матеріал піддається програмуванню. Обмеженість використання його в Україні пов'язане з труднощами матеріального характеру: практично неможливо забезпечити процес навчання у всіх школах спеціальними програмованими посібниками, збірниками вправ і задач, контрольних завдань тестового типу та іншим.
Модульне (блочно-модульне) навчання виникло на основі ідей і принципів програмованого навчання. Воно передбачає таку організацію процесу навчання, за якої учитель і учні працюють з навчальною інформацією, згрупованою у модулі. Кожен модуль є завершеним і відносно самостійним. Сукупність модулів складає єдине ціле при розкритті навчальної теми чи всієї навчальної дисципліни. Зокрема, цільовий модуль створює перше уявлення про нові об'єкти, явища, події. Інформаційний модуль представляє собою систему необхідної інформації у вигляді розділів, параграфів книги, комп'ютерної програми. Операційний модуль включає весь перелік практичних завдань, вправ і питань для самостійного практичного впровадження одержаної інформації. Модуль перевірки результатів засвоєння нової навчальної інформації представлений системою питань для заліку, екзамену, тестів і творчих завдань, упорядкованих у посібнику. Учні дотримуються вказівок і навчаються самостійно. У цьому посібнику частково використовується модульний підхід.
Про які види навчання ви дізналися? Чи можуть існувати й інші види навчання? В межах однієї держави використовують один чи декілька видів навчання?
Висновок. Історично склалося декілька видів навчання. Вони обумовлені етапами розвитку суспільства. Кожен вид навчання має свою мету, результат, засоби досягнення мети, є основою для організації навчального процесу.