Висновки:

Особливо велика роль у свідомому виборі майбутньої професії професійної інформації, професійної консультації, а після вибору професії школярем — організації його соціально-професійної адаптації.

Основою для цього є міцні знання основ наук, а також знан­ня, вміння в галузі основ техніки, технології, організації виробни­цтва та якості особистості (працелюбство, дисциплінованість, відповідальність та ін.).

Лекція № 20

Фізичне виховання. Завдання, зміст фізичного виховання.

Форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності.

План.

5. Значення здоров’я в житті людини. Загальна характеристика поняття “здоров’я”.

6. Сутність і завдання фізичного виховання.

7. Шляхи, засоби, форми й методи організації фізичного виховання.

Завдання роботи.

Дати загальну характеристику поняття “здоров’я”.

Визначити поняття “фізичне виховання”.

Ознайомити з сутністю, метою, змістом фізичного виховання.

З’ясувати шляхи вирішення завдань фізичного виховання.

Виховувати повагу до власного та чужого здоров’я.

Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Здоров’я, компоненти здоров’я, фізичне виховання, фізична культура.

Список літератури.

Балютіна К. Здоров’я дитини – національна проблема // Поч. шк. – 2009. – № 9. – С. 29-32.

Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково – практичні засади: Навч. – метод. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.

Бондаренко С. Виховання відповідального ставлення до свого здоров’я. // Поч. шк. – 2007. – № 6. – С. 12-14.

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С. 129-131.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища шк., 1997. – 304 с.

Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання : навч. посіб. / В.І. Лозова, Г.В. Троцко ; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-е вид., випр. і допов. – Х. : ОВС, 2002. – С. 102-108.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С. 297-302.

1. Значення здоров’я в житті людини. Загальна характеристика поняття “здоров’я”.

У Законі України «Про загальну середню освіту» йдеться про те, що одним із завдань загальної середньої освіти є виховання у школярів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Здоров’я – це перша і найважливіша потреба людини, яка визначає здатність її до праці та забезпечує її гармонійний розвиток. Воно є найважливішою передумовою пізнання навколишнього світу, самоствердження і щастя людини.

Наприкінці ХХ століття лідери світової науки залучили проблему здоров’я до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює факт подальшого існування людства як біологічного виду на планеті Земля.

До останнього етапу розвитку людства (до початку ХХ століття) умови його існування формувала природа, і саме до цих умов організм людини і пристосувався біологічно протягом попереднього еволюційного періоду. Але з того часу, як людина охопила своєю діяльністю майже всю планету, вона почала істотно змінювати умови життєдіяльності, до яких пристосувалася в своєму історико-біологічному розвитку.

Складно визначити здоров'я в повному обсязі, якщо це взагалі можливо – історія розвитку науки про здоров'я налічує близько восьми десятків (!) різноманітних визначень.

Загальноприйняте у міжнародному співтоваристві визначення здоров’я, викладене в Преамбулі Статуту ВОЗ: «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад».

Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров'я як феномен, що інтегрує принаймні чоти­ри його сфери, або складові: фізичну, психічну, соціальну і духовну. Всі ці складові є невід'ємними одна від одної, вони тісно взаємопов'язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров'я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров'я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я, але в реальному житті майже завжди має місце інтегральний вплив цих складових.

Здоров’я як цінність зумовлює новий погляд на ефективність змісту, методик, організацію навчального режиму і середовища тощо. Стан здоров’я учнів має стати обов’язковим критерієм якості шкільної освіти.

Нині традиційна інтерпретація здоров’я, яка осмислюється передусім у сукупності таких понять, як нездужання, хвороба і далі лікування, лікар, медицина, певним чином переглядається дослідниками.

Зокрема, на думку І. Беха, дедалі більш значущим стає інший смисловий ряд, у якому це поняття узгоджується з такими поняттями, як можливості людини, її здатність пристосуватися до навколишнього світу, фізичні та психічні ресурси, якість життя, її потенціал, нарешті, її життєвий світ. Науковець вважає, що смислова позиція «здоров’я як цінність для» є такою, що тільки-но починає утверджуватися на світоглядному зрізі і тому не має усталеної освітньої тенденції методично-виховного рівня. По-іншому кажучи, доцільно організований виховний процес має в кінцевому підсумку сформувати у вихованця індивідуальну концепцію здоров’я.

Дослідниками схарактеризовані передумови здоров’я. До них зараховують вісім чинників: мир; дах над головою; соціальна справедливість, рівність, неупе­редженість; освіта; харчування; прибуток; стабільна екосистема; сталі ресурси.

Актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей, формування у них світогляду, спрямованого на його збереження, оволодіння навичками здорового способу життя та безпечної поведінки, створення умов для гармонійного розвитку душі й тіла, що сприятиме збереженню умов психічного здоров’я і реалізації творчості дитини в майбутньому.

Проте дослідження, проведені Українським інститутом охорони дітей та підлітків МОЗ України та дані медичної статистики свідчать, що здоровими можна вважати 27% дітей дошкільного віку, 90% випускників школи мають відхилення у стані здоров’я, у 41% дітей шкільного віку – хронічні захворювання. Медична статистика вказує на те, що у 1 клас іде 15-16% хворих дітей, а до 15-17 років хворими стають 53-54% учнів. У м. Києві, наприклад, половина учнів старших класів за станом здоров'я мають обмеження щодо вибору професії, а серед випускників шкіл не менше половини не придатні або частково придатні до військової служби.

Одним з напрямів роботи, спрямованої на формування здоров’я як цінності для людини, є фізичне виховання школярів.