Лекція № 24

Історичний розвиток процесу виховання. Виховання в педагогічній спадщині

В.О. Сухомлинського, А.С Макаренка.

План.

1. Стисла характеристика історичного розвитку процесу виховання.

2. Виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського.

3. Виховання в педагогічній спадщині А.С Макаренка.

Завдання роботи.

1. Надати стислу характеристику історичного розвитку процесу виховання.

2. Ознайомити з сутністю та особливостями виховання в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського,

А.С Макаренка

3. Формувати мотивацію до самостійного опрацювання творів В.О. Сухомлинського, А.С Макаренка.

4. Дослідити зв’язок педагогічної спадщини видатних вчителів з сучасним виховним процесом.

5. Вчити систематизувати, фіксувати інформацію, робити висновки.

Основні поняття. Виховання, історичний розвиток, педагогічна спадщина.

Список літератури.

Кремень В. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. - 2002. - №102-103, 28 грудня

Кривенко О. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського і національна школа // Сільське життя. - 2003. - 27 вересня. - C. 4

Макаренко А.С. О воспитании. – М.: Политиздат, 1990.

Міхелі С. Педаогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу // Початкова школа. - 2003. - №9. - C. 5-12

Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. — К., 1976-1978

1.Історичний розвиток процесу виховання.

Виховання - процес вироблення, творення в людині гармонійної системи стосунків з соціумом, світом в цілому і з самим собою. Існує багато моделей В., але багато дослідників вважають, що В. - не трансляція 1 моделі поведінки і ставлеення до світу, а допомога в самовизначенні, у відповідях на питання Хто я є? і Для чого я живу?

Ми вже знаємо, що в ході історії і в процесі розвитку самої педагогічної науки розуміння теорії і практики виховання мінялося.

Руссо сказав: "Ми народжуємося слабкими - нам потрібна сила, ми народжуємося безпорадними - нам потрібна допомога, ми народжуємося безглуздими - нам потрібний розум. Усе, що ми не маємо при народженні і без чого не можемо обійтися, ставши дорослими, дано нам вихованням".

Сутність виховання полягає в такій взаємодії, що вихователь навмисно прагне вплинути на виховуваного. Тобто виховання є одним з видів діяльності з перетворення людини або групи людей. Це діяльність, спрямована на зміну психічного стану, світогляду і свідомості особи та її ціннісних орієнтацій.

Мета виховання - це сукупність якостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Вона має об'єктивний характер і відображає в узагальненій формі ідеал людини.

Ідеал виховання- це уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми, що формується під впливом розуміння мети життя.

Будь-яке виховання - від найменших заходів до державних програм - завжди має цілеспрямований характер. Виховання без мети не існує. Меті підпорядковуються всі компоненти: зміст, організація, форми, методи виховання. Мета - це та характеристика, що визначає виховну систему в цілому. Саме цілі і засоби їх досягнення відрізняють одні виховні системи від інших. Цілі виховання визначаються потребами розвитку суспільства, залежать від способа виробництва, темпів прогресу, досягнутого рівня розвитку педагогічної теорії і практики, можливостей суспільства. Отже, мета виховання носить конкретно-історичний характер і змінюється відповідно до соціального, духовного і матеріального рівнів розвитку суспільства. Саме тому ідеал і мета виховання змінювались упродовж історичного розвитку людства.

У табл. представлено стислу характеристику історичного аналізу поглядів на процес виховання.