- •Тема 1
- •1. Маса точкових проб зерна залежно від його засміченості, т
- •Заняття 3. Визначення показників свіжості зерна
- •2. Вимоги до органолептичних показників м'якої пшениці
- •Зараженості зерна комірними шкідниками: а — пвз; б — поок-1
- •3. Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
- •4. Стан зерна за вологістю, %
- •5. Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм
- •6. Поділ пшениці на типи
- •7. Нормування технологічних показників м'якої пшениці
- •8. Характеристика пружності клейковини
- •10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
- •Тема 2
- •11. Відносна вологість повітря над розчинами н28о4
- •12. Мінімальна подача повітря при вентилюванні зерна з різною вологістю
- •13. Мінімальна подача повітря і максимальна висота насипу при вентилюванні кукурудзи в качанах
- •14. Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям у період збирання врожаю (для північних районів України)
- •15. Питома подача повітря при вентилюванні насіння сої атмосферним повітрям
- •16. Мінімальна подача повітря і товщина шару зерна рису при сушінні вентилюванням
- •17. Рівноважна вологість різного зерна при температурі від 0 до 30 °с
- •18. Вміст вологи в повітрі
- •19. Максимальний тиск водяної пари за різної температури
- •20. Значення точки роси (р °с) за щільністю водяної пари е (абсолютної вологості)
- •21. Тривалість охолодження зернової маси вентилюванням
- •22. Мінімальні середні питомі подачі атмосферного повітря і максимальна висота насипу зерна кукурудзи в качанах при вентилюванні для зниження температури
- •23. Середня швидкість зниження вологості зерна кукурудзи при вентилюванні підігрітим повітрям
- •24. Допустимий строк зберігання насіння пшениці без аерації
- •25. Мінімальні значення середньої питомої подачі повітря при охолодженні зернової маси вентилюванням
- •27. Режими сушіння насінного зерна в зерносушарках шахтного типу
- •28. Режими сушіння зерна продовольчого і кормового призначення у сушарках шахтного типу
- •29. Властивості повітря, насиченого водяною парою
- •30. Обмежувально-контрольні норми природних втрат під час зберігання зерна, %
- •31. Рух зерна гороху у сховищі
- •33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ
- •Тема 3
- •34. Класифікація пшениць за силою
- •35. Класифікаційні норми для характеристики сортів пшениці за хлібопекарськими якостями
- •36. Кількість води, потрібна для холодного кондиціювання зерна м'якої пшениці і тритикале, залежно від твердості й вологості
- •37. Співвідношення кількості пшеничного борошна і води для пробної випічки хліба
- •38. Шкала оцінки якості хліба з пшеничного борошна 70%-го виходу
- •39. Шкала оцінки якості хліба з житнього борошна 63%-го виходу
- •40. Дозування води та орієнтовна тривалість варіння різних видів крупів
- •41. Оцінка кольору каші, балів
- •Тема 4
- •42. Значення поправки до показів рефрактометра
- •43. Коефіцієнт для перерахунку маси льонотрести при нормованій вологості та засміченості
- •44. Визначення поправки за кольором волокна
- •45. Визначення номера трести
- •Приклад
- •46. Характеристика насіння олійних культур
- •47. Базисні і обмежувальні норми для заготовлюваного насіння олійних культур, %
- •48. Сортність сировини махорки
- •49. Визначення концентрації цукрів у виноградному суслі за вмістом сухих речовин, % сахарози
- •51. Визначення об'ємної частки спирту і масової концентрації залишкових цукрів сусла, що бродить (грає)
- •Приклад
- •Тема 5
- •52. Поправка на температуру води при визначенні вмісту крохмалю
- •53. Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •54. Характеристика ящикових піддонів для пакування,
- •55. Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •56. Основні показники плодоовочевої продукції як об'єкта зберігання (за є. П. Широковиним)
- •57. Характеристика типових стаціонарних сховищ для зберігання картоплі (за б.П. Федорцем)
- •58. Характеристика перспективних типових проектів сховищ для зберігання плодоовочевої продукції
- •Завдання
- •59. Мінімальна температура повітря над насипом бульб
- •60. Межі відносної вологості повітря для запобігання запотіванню і в'яненню плодоовочевої продукції
- •61. Кількість теплоти, що її виділяє 1 т бульб картоплі протягом доби, кДж (за с.Ф. Поліщуком)
- •62. Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •63. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
- •64. Технологічна карта контейнерного перевезення овочів із місць складування до споживача (за м.І. Івакіним)
- •65. Економічна ефективність зберігання 100 т бульб картоплі залежно від якості сортування та збереженості бульб (8 місяців зберігання)
- •Тема 6бланшування для поліпшення проникності оболонки плодів, зменшення кількості мікрофлори, насиченості киснем;
- •66. Кількість оцту, що добавляється при виготовленні маринадної заливки
- •Тема 7
- •Основні технічні характеристики відцентрових вентиляторів, що використовуються для сушіння зерна
- •Значення коефіцієнтів переведення об'єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості
- •Обчислення відносної вологості повітря психрометром Августа
- •Визначення вмісту сухих речовин та крохмалю в картоплі за питомою масою
- •Очищення і сушіння зерна продовольчого призначення
- •Норми природних втрат маси свіжих плодів, ягід і винограду при перевезенні автомобілями різного типу
- •Норми природних втрат маси фруктів і ягід при перевезенні залізницею
- •Вміст сірки діоксиду в сульфітованій плодоягідній сировині
- •Температурні поправки до показів рефрактометра
- •Коефіцієнт переведення показів рефрактометра для плодів і ягід знімальної стиглості
- •Вміст речовин в плодоягідній продукції, що мають технологічне значення, %
Вологість,
%
Маса
наважки, г
Вологість,
%
Маса
наважки, г
Вологість,
%
Маса
наважки, г
9,0
6,40
12,0
6,70
15,0
7,00
9,2
6,45
12,2
6,70
15,2
7,00
9,4
6,45
12,4
6,75
15,4
7,05
9,6
6,45
12,6
6,75
15,6
7,05
9,8
6,50
12,8
6,80
15,8
7,10
10,0
6,50
13.0
6,80
16,0
7,10
10,2
6,55
13,2
6,80
16,2
7,15
10,4
6,55
13,4
6,85
16,4
7,15
10,6
6,55
13,6
6,85
16,6
7,15
10,8
6,60
13,8
6,90
16,8
7,20
11,0
6,60
14,0
6,90
17,0
7,20
11,2
6,60
14,2
6,90
17,2
7.25
11,4
6,65
14,4
6,95
17,4
7,25
11,6
6,65
14,6
6,95
17,6
7,30
11,8
6,70
14,8
7,00
17,8
7,30
18,0
7,30
*
Щодо зразка після помелу, а не всієї
партії зерна.10. Залежність маси наважки борошна від його вологості *
Після завершення дослідження загоряється червона лампочка і вмикається зумер. З таймера знімають результати досліджень в секундах (с).
Завдання
Визначити «число падіння» запропонованого зразка жита чи пшениці.
Вивчити нормування «числа падіння» зерна існуючими стандартами на жито та пшеницю.
Матеріали і обладнання:прилад для вимірювання «числа падіння», ваги з точністю вимірювання ±0,05 г, лабораторний млинок, сито з отворами діаметром 0,8 мм, вологомір для борошна, вода дистильована.
Заняття 13. Розрахунки за зерно (загальні положення)
Закупівлі зерна, насіння олійних культур, трав здійснюються згідно з договорами контрактації, що складаються на основі планів розвитку сільськогосподарських підприємств. Головними заготівельниками є хлібоприймальні пункти та підприємства галузі виробництва хлібопродуктів і комбікормової промисловості.
Важливим заходом щодо підвищення матеріальної зацікавленості сільськогосподарських підприємств у збільшенні виробництва зерна є підвищення закупівельних цін на насіння олійних культур, трав, зерно особливо цінних сортів. Повна закупівельна ціна виплачується за зерно, яке відповідає за якістю нормам відповідних стандартів.
На хлібоприймальному пункті насамперед органолептично оцінюють партію зерна, насіння олійних культур і трав, що надійшла. Якщо у ній не виявлено явних відхилень якості зерна від обмежувальних норм, вимог до забарвлення, запаху, то лаборанти-візуаль- ники починають відбір проб. Після формування об'єднаної проби проводять остаточну органолептичну оцінку, визначають зараженість комірними шкідниками, приблизно встановлюють вологість зерна для його розміщення і виділення частини з об'єднаної проби для складання середньодобового зразка за однорідними партіями. За цим зразком наприкінці доби визначають усі інші показники якості зерна, в тому числі й вологість. Результати аналізів середньодобових проб реєструють у лабораторному журналі, а потім зазначають у реєстрі накладних (дод. 1) та приймальній квитанції. Якість насіння трав визначає насіннєва інспекція.
При поставках зерна круп'яних культур, пивоварного ячменю, сильних і твердих пшениць, насіння цінних сортів інших культур господарства завчасно подають акти польової апробації на посіви, з яких одержано цю продукцію, а в день її доставки, крім товарно- транспортних накладних, виписують один із таких документів: посвідчення про кондиційність насіння — на насіння першої та наступних репродукцій, яке не відповідає стандарту за чистотою та вологістю; свідоцтво на насіння, якщо воно відповідає вимогам стандарту; атестат на насіння еліти та супереліти всіх культур і на насіння самозапильних ліній кукурудзи. Ціни на зерно насіннєвого призначення значно перевищують ціни на продовольче зерно.
Щодо насіння сильних і твердих пшениць, пивоварного ячменю та цінних сортів інших культур 1 - 2 класу застосовують більш високі ціни.
При надходженні неоднорідного за якістю зерна робити аналіз за однією пробою не дозволяється. Середньодобових проб відбирають стільки, скільки партій надходить з одного господарства, навіть одного ботанічного сорту.
Правила розрахунків за зерно.Ціни на ту чи іншу зернову продукцію визначають за нормами якості, що розробляються на підставі наукових досліджень, затверджуються компетентними органами агропромислового комплексу та Держстандартом України. На їх основі проводять розрахунки за продані сільськогосподарськими підприємствами зерно і насіння з урахуванням відхилень.
Зерно сильних і твердих пшениць приймають за сортовими документами. Список сортів сильних пшениць, пивоварного ячменю, цінних сортів інших культур щорічно переглядається і затверджується компетентними органами АПК.
Про наявність у господарстві посівів сильних і твердих пшениць, а також цінних сортів культур та високоолійних сортів соняшнику повідомляють заготівельний пункт на початку літа. Агрономи заготівельних пунктів оглядають такі посіви, ознайомлюються із сортовими документами безпосередньо в господарстві.
Суміші зерна різних культур і типів оплачуються так: пшениця тверда з домішкою м'якої до 15 % — за ціною на тверду, а з домішкою пшениці м'якої понад 15 % — за ціною на м'яку; пшениця чи жито з домішкою ячменю до 15 % — за ціною на пшеницю (жито) м'яку, а з домішкою ячменю понад 15 % — за ціною пшениці, жита, ячменю залежно від частки їх у суміші; пшениця чи жито з домішкою вівса, проса, гороху, вики, чини, кормового люпину, гречки понад 15 % — за ціною на ячмінь кормовий; рис із вмістом зернової домішки (в сукупності зі смітною) понад 15 % та до 35 % включно — із знижкою в розмірі 1 % за кожен відсоток зернової домішки понад базисні норми; рис із вмістом зернової домішки (в сукупності зі смітною) понад 35 % — за ціною на ячмінь кормовий; горох, ячмінь, вика з домішкою інших зернових і бобових понад 15 % — за ціною на ячмінь кормовий; овес з домішкою інших зернових понад 15 % — за ціною на овес.
До надпланової закупівлі зараховують зерно твердої та сильної пшениць, а також найбільш цінних за якістю сортів зерна пшениці, проса, ячменю кормового, вівса та гороху тільки за умови, що план ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ 49 продажу зерна відповідних культур хлібоприймальному пункту господарство вже виконало.
Методика проведення розрахунків за зерно.Спочатку визначають фактичну ціну (якщо застосовують надбавки), потім — залікову масу проданої партії зерна з урахуванням показників його вологості та вмісту смітної домішки за середньодобовим зразком. Для визначення залікової маси встановлюють натуральну знижку чи надбавку, порівнявши фактичні дані вологості і вмісту смітної домішки з нормами. Якщо фактичні показники перевищують норми, то за кожен відсоток перевищення нараховують 1 % знижки (з точністю до десятих часток відсотка). Надбавку нараховують аналогічно. Фізична величина маси зерна (маса нетто) чи насіння (крім кукурудзи в качанах), збільшена чи зменшена на величину надбавки чи знижки, є заліковою. За заліковою масою контролюють виконання договору контрактації.
Залікову масу кукурудзи в качанах визначають так: спочатку встановлюють фізичну масу зерна, виходячи з фізичної маси качанів та відсотка фактичного виходу зерна кукурудзи (відділеного від качанів). Потім визначають залікову масу кукурудзи як фізичну масу зерна, зменшену на масу знижки (за вологістю та засміченістю) чи збільшену на масу надбавки відповідно до відхилень показників щодо нормованих.
Приклад
Фізична маса кукурудзи в качанах становить 1000 ц, фізичний вихід зерна — 76 %, перевищення норми щодо вологості — 2,5 %. Фізична маса зерна
1000
• 76760
М..
кукурудзи становитиме —— =760 ц . Маса натуральної знижки маси зерна
760^2,5 : 100 = 19 ц. Звідси залікова маса зерна становитиме 741 ц (760 - 19).
Такі розрахунки залікової маси проводяться за згодою заготівельної організації і постачальника.
Далі за результатами лабораторної оцінки зерна за всіма показниками, передбаченими державним нормуванням, встановлюють клас якості зерна (для м'якої пшениці — 6, твердої — 5, продовольчого ячменю — 3, пивоварного — 2 і т.д.). У разі невідповідності зерна нормам якості хоча б за одним із показників його переводять до нижчого класу.
М'яку пшеницю 5-го класу із вмістом сирої клейковини понад 25 % та показником ИДК 101 - 115 одиниць класифікують як поліпшувач низькоклейковинного зерна з високою якістю клейковини і прирівнюють до пшениці 4-го класу. У разі віднесення партії зерна м'якої пшениці до того чи іншого класу за одночасного визначення вмісту клейковини і білка пріоритет віддається останньому.
Зерно всіх культур і всіх класів якості має бути у здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння; мати нормальний запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх запахів), нормальний колір, властивий здоровому зерну цього виду й типу; не допускається зараження зерна шкідниками хлібних запасів, крім зараженості кліщем. Останній показник для різних культур нормується конкретно: для ячменю — не вище першого ступеня, для пшениці — не вище другого ступеня і т. д.
Для м'якої і твердої пшениці 1 і 2-го класів допускається перший ступінь знебарвлення, для 3-го класу — перший і другий, для 4- і 5-го класів, а також для м'якої пшениці 6-го класу — будь-який ступінь знебарвлення і потемніння.
Ціни на зерно встановлюються залежно від культури, класу якості зерна та попиту на нього на ринку зерна.
Плата за сушіння та очищення зерна, проданого на хлібоприймальний пункт, здійснюється за собівартістю цих операцій на конкретному хлібоприймальному підприємстві (дод. 2).
Завдання
Провести розрахунки за зерно згідно з показниками якості, визначеними лабораторно.
ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА ЗЕРНА І ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС
Заняття 1. Визначення інтенсивності дихання зерна і втрат його маси
Джерелом запасних речовин, які витрачає на дихання зерно злакових, є вуглеводи, олійних — олія. В сухому зерні цукрів мало. З підвищенням вологості зерна утворюється вільна волога, яка активізує діяльність ферментів. Під впливом останніх крохмаль перетворюється на цукри (глюкозу тощо). Глюкоза при аеробному диханні розкладається на вуглекислий газ і воду. При цьому виділяється енергія, потрібна для підтримання життєдіяльності зародка зернівки. При анаеробному диханні розпад гексози супроводжується виділенням спирту, вуглекислого газу та енергії. Баланс хімічних перетворень при аеробному диханні можна виразити таким рівнянням:
С6Н1206+ 602= 6Н20 + 6С02+ 2817,3 кДж.
При повному окисненні у процесі дихання однієї грам-молекули глюкози виділяється 2817,3 кДж енергії. Якщо процес аеробного дихання певного рослинного організму відбувається точно за наведеним рівнянням, то відношення об'єму вуглекислого газу, що виділяється, до об'єму кисню, що вбирається, становить дихальний коефіцієнт(С02/02= 1).
Формула анаеробного дихання
С6Н1206= 2С02+ 2С2Н50Н + 75,5 кДж.
Загалом дихання рослинних організмів супроводжується такими явищами: 1) зменшенням маси внаслідок витрати органічних речовин на дихання; 2) зміною складу зовнішнього середовища (повітря) через вбирання кисню та виділення вуглекислого газу; 3) виділенням вологи; 4) виділенням теплоти; 5) утворенням спирту.