33. Техніко-економічна характеристика зерно- і насіннєсховищ

Тип	Місткість, т	Площа забудови, м^2	Характеристика
Насіннєсховище	1300	1238	Одноповерхове, із збірного залізобето­ну, зберігання у засіках чи тарі, є від­
			ділення для протруювання та збері-
			гання протруєного насіння
»	2300	1888	Оснащене верхньою і нижньою гале­реями, активне вентилювання засіків. Продуктивність приймання 20 т/год
»	1000	760	Конструктивно подібне до попередньо­го, не має відділення для протрую­вання
»	2000	1408	Те саме
»	500	583	Має робочу башту для приймання,
	1000	918	зважування, протруювання, затарю-
»			вання, верхній та нижній конвеєри,
	1500	1313	активне вентилювання, приймає
»			20 т/год, протруює 10 т/год, фундамен­
»	2000	1583	ти бутобетонні, підлога асфальтована, стіни та балки дерев'яні, для засіково-
»	500	577	го зберігання
»	1000	906	Фундаменти і приміщення із збірного
»	1500	1233	залізобетону, перегородки цегляні,
»	2000	1563	підлога асфальтобетонна
»	500	490	Те саме
»	1000	819	»
»	1500	1148	»
»	2000	1477	»
Механізований	5000	794	Одноповерховий склад для продоволь-
зерносклад			чого та кормового зерна із 4 секцій по 1250 т, має вентиляцію, колони, бал­ки, перекриття залізобетонні, стіни й перегородки цегляні. Продуктивність приймання 50 т/год
Насіннєсховище	1500	794	Має металеві бункери (44 шт.), відді­лення для протруювання, затарюван- ня, зберігання у штабелях 150 т насін­ня. Повністю механізоване. Приймає 10 т/год. Фундаменти, колони та балки із залізобетону, стіни й перегородки цегляні, підлоги бетонні, покрівля із шиферу
Зерносклад бун-	3600	473	Фундаменти, каркас підсилосного по-
керного типу			верху, покриття із збірного залізобето­ну, підлога асфальтобетонна. У ви­гляді бункерів 12 м заввишки із залі­зобетону
Зерносховище з	200	762	Має чотириповерхове очисне, однопо-
силосами			верхове сушильне відділення з 12 си- лосами, обладнаними активним вен­тилюванням. Складська частина — 48 силосів 7,2 м заввишки. Повністю механізоване

Стіни зерносховища треба робити рівними, без щілин, щоб запо­бігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для прове­дення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевагу віддають стінам залізобетонним, бетонним, цегляним оштукатуреним. Допускаються дерев'яні безпустотні стіни за умови ретельного з'єднання дощок у швах, щоб запобігти затіканню дощової води та витіканню зерна. Зерно, особливо насінного призначення, не повинно торкатись до стін, тому засіки будують на відстані 50 — 80 см від стін.

Покрівля зерносховища має бути водонепроникною, світлою, щоб запобігти її нагріванню. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, толю (2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі. Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наноса­ми. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ не при­датні.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної ма­си, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування не­обхідних проходів.

Завдання 1

Розрахувати місткість зерносховища для зберігання 4000 т ячменю та 1000 т продовольчої пшениці. Допустима висота завантаження ячменю кормового — 4 м, пшениці — 3 м; натура — відповідно 630 та 750 г/л. Робоча ширина схови­ща — 20 м, довжина — 50 м. Визначити довжину сховища, необхідну для завантаження зерна пшениці та ячменю.

Приклад

Партія ячменю масою 2000 т займає об'єм 2000 : 0,63 = 3175 м³. При висоті шару 4 м об'єм 3175 м³займе площу 3175 : 4 = 793 м². При робочій ширині схо­вища 20 м довжина шару ячменю становитиме 793 : 20 = 39 м.

При визначенні місткості зерносховища для насінного та продовольчого зер­на, яке засипають у засіки, розрахунок починають з місткості засіків та їх кіль­кості. Типові проекти засікових складів передбачають середню ширину сховища 8 — 10 м, ширину проходу посередині 2 м. Звідси ширина засіка може становити 3 — 4 м, довжина — 3, 6, 9 м.

Завдання 2

Визначити, скільки засіків можна зробити у сховищі, що має корисну дов­жину 50 м, загальну ширину 10 м, ширину проходу 2 м, відстань від стін 0,5 м. Довжина засіків — 3 і 6 м.

Визначити об'єм зерна вівса, жита в одному засіку, якщо натура його відпо­відно 450 і 700 г/л, а висота завантаження 2 м.

ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗЕРНА

Заняття 1. Технологічна характеристика зерна пшениці. Підготовка помельних сумішей

Товарна і технологічна цінність зерна м'якої пшениці визнача­ється його силою — хлібопекарськими якостями одержаного з нього борошна, зумовленими поєднанням білково-протеїназного і вугле- водно-амілазного комплексів.

У світовій практиці сильними називають пшениці, борошно з яких дає формостійкий хліб великого об'єму з хорошим пористим м'якушем. До сильних належать м'які пшениці, які за технологіч­ними властивостями поділяють на сильні, середні та слабкі. Сильні пшениці використовують для поліпшення партій зерна з низькими хлібопекарськими якостями, середні — для одержання хорошого за якістю хліба без добавки сильних пшениць.

Сила борошна виявляється у його здатності утворювати міцне, пружне тісто. При слабкій клейковині тісто липке, мажеться. Сила борошна залежить від структури білків, їх колоїдних властивостей та активності протеолітичних ферментів.

У сильному борошні повільніше відбуваються процеси набухання при замісі та бродінні. Проте завдяки високій газоутримувальній здатності білків сильних пшениць забезпечуються добра формостій­кість та водовбирна здатність тіста. Борошно із зерна високої якості містить достатню кількість ферментів, при бродінні протеїназа роз­щеплює білки до пентозанів, амілаза — крохмаль до цукрів та ін­ших сполук, що сприяє одержанню хліба високої якості.