3.4. Обмеження життєдіяльності,

ЩО ПРИЙНЯТІ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

У літературі має місце багато праць, в яких зроблені спроби класифікації

обмеження життєдіяльності в залежності від важкості їх порушень. Так, наприклад, Л. С. Гіткина (1995), В. Б. Смичек (2000) обмеження життєдіяльності в залежності від їх важкості розділити на 5 функціональних класів: легке, помірне, значне, різко виражене і повне порушення. Але, на наш погляд, враховуючи 3-ступеневу градацію інвалідності в нашій країні, більш кращою є класифікація ступеня вираженості важкості обмеження життєдіяльності, яка прийнята в Російській Федерації («Класифікації і тимчасові критерії, що використовуються при проведенні медико-соціальної експертизи» – затверджено постановою Міністерства праці і соціального розвитку та Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації № 1/30 від 29 січня 1997 р.). У цьому документі обмеження життєдіяльності викладені в такому вигляді:

І. Обмеження самообслуговування:

1-й ступінь – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

2-й ступінь – здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів та за допомогою інших осіб;

3-й ступінь – нездатність до самообслуговування та повна залежність від інших осіб.

ІІ. Обмеження здатності самостійно пересуватися:

1-й ступінь – здатність самостійно пересуватися з більш тривалою витратою часу, пересування з зупинками і скорочення відстані;

2-й ступінь – здатність самостійно пересуватися з використанням допоміжних засобів або за допомогою інших осіб;

3-й ступінь – нездатність самостійно пересуватися та повна залежність від інших осіб.

ІІІ. Обмеження здатності до навчання:

1-й ступінь – здатність до навчання в навчальних закладах загального типу при дотриманні спеціального режиму навчального процесу або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, який навчає);

2-й ступінь – здатність до навчання тільки в спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами в домашніх умовах;

3-й ступінь – нездатність до навчання.

ІV. Обмеження здатності до трудової діяльності:

1-й ступінь – здатність до виконання трудової діяльності за відсутності зниження кваліфікації або зменшення обсягу виробничої діяльності, неможливості виконання роботи за своєю професією;

2-й ступінь – здатність до виконання трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;

3-й ступінь – нездатність до трудової діяльності.

V. Обмеження здатності до орієнтації:

1-й ступінь – здатність до орієнтації за умови використання допоміжних засобів;

2-й ступінь – здатність до орієнтації, що потребує допомоги інших людей;

3-й ступінь – нездатність до орієнтації (дезорієнтація).

VІ. Обмеження здатності до спілкування:

1-й ступінь – здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передачі інформації;

2-й ступінь – здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів або допомоги інших людей;

3-й ступінь – нездатність до спілкування.

VII. Обмеження здатності контролювати свою поведінку:

1-й ступінь – часткове зниження здатності самостійно контролювати свою поведінку;

2-й ступінь – здатність частково або повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх людей;

3-й ступінь – нездатність контролювати свою поведінку.

Згідно з цією класифікацією ступеня важкості обмеження життєдіяльності цією ж постановою в Російській Федерації були прийняті наступні принципи встановлення груп інвалідності:

― 1-ша група інвалідності – наявність обмеження життєдіяльності 3-го ступеня по будь-якому виду життєдіяльності;

― 2-га група інвалідності – наявність обмеження життєдіяльності 2-го ступеня по будь-якому виду життєдіяльності, але за відсутності порушень 3-го ступеня;

― 3-тя група інвалідності – наявність обмеження життєдіяльності 1-го ступеня по будь-якому виду життєдіяльності, але за відсутності порушень 2-го та 3-го ступенів.