Хід проведення заняття:

На початку заняття проводиться контрольне опитування за наведеними вище питаннями.

Вихідним положенням для заняття по даній темі є положення про розслідування злочину як процесу пізнання події минулого, що протікає у формі доказування. Особливість пізнання злочину як події минулого обумовлює використання таких методів як діагностика та ідентифікація (ототожнювання).

Діагностика (розпізнавання) має на увазі вивчення матеріальної обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину, встановлення їхнього виду і механізму утворення, визначення виду (типу) слідоутворуючого об'єкта. На прикладі різноманітних слідів усвідомлюється сутність діагностичних досліджень. Як правило, вказані дослідження передують ідентифікаційним.

Ідентифікація являє собою встановлення конкретного, індивідуально-визначеного по обставинах кримінальної справи об'єкта по залишеним їм слідам. У процесі ідентифікації виділяють ідентифікований, ідентифікуючий, шуканий, перевіруючі об'єкти. При розслідуванні злочинів розрізняють кілька видів ідентифікації: за матеріально-фіксованим відображенням ознак об'єктів; за ідеальними слідами злочину (уявленими образами); за описом властивостей (ознак); ототожнення цілого об'єкта за розділеними частинами (за єдиним джерелом походження).

При підготовці до заняття необхідно усвідомити сутність і значення кожного з зазначених об'єктів і видів ідентифікації.

Проведення ідентифікації неможливо без зразків для порівняльного дослідження, що відбираються від об'єктів, що перевіряються. За часом походження необхідно розрізняти вільні, умовно-вільні, експериментальні зразки. Кожний із зазначених зразків порівняння відбирається для ідентифікаційного дослідження шляхом проведення окремих слідчих (розшукових) дій і різних експертиз.

Результатом ідентифікаційного дослідження є встановлення тотожності, заперечення тотожності, встановлення групової належності. Варто розуміти, що належність об'єктів до однієї групи є лише проміжним етапом ідентифікації, коли кінцева тотожність не досягається за різних причин.

Заключна частина заняття полягає у підведенні викладачем підсумків, оголошенні завдання для самостійної роботи.

Тема № 3: Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів

Практичне заняття: Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів

Навчальна мета заняття:

Під час заняття, студенти повинні отримати знання, про виникнення і розвиток спеціальних знань у практиці розслідування злочинів.

Час проведення 2 години. Місце проведення спеціалізована навчальна аудиторія.

Навчальні питання:

1. Поняття спеціальних знань і обізнанної особи. Процесуальна і непроцесуальна форми використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.

2. Взаємодія слідчого і спеціаліста при проведенні окремих слідчих дій.

3. Поняття судової експертизи та її види.

4. Права, обовязки та відповідальність експерта. Відмінності (правові та функціональні) судового експерта від спеціаліста, який приймає участь у слідчій дії.

5. Система державних експертних установ в Україні та їх функції.