Тема 24. Правове становище фондової біржі.

План.

Вступ.

1. Поняття та ознаки фондової біржі.

2. Порядок створення, функціонування та особливості припинення фондової біржі.

3. Управління фондовою біржею.

4. Валютна біржа як різновид фондової біржі.

Висновки.

Методичні вказівки.

Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на поняття "фондової біржі", виходячи із положень чинного законодавства та правової доктрини. При цьому слід проаналізувати положення ГК України (ст.ст. 360, 361), законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про господарські товариства" та виділити основні ознаки фондової біржі. При висвітленні цього питання рекомендується проаналізувати чинне законодавство в сфері діяльності фондової біржі за відповідною класифікацією нормативно-правових актів, звертаючи увагу на рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Розгляд другого питання передбачає висвітлення порядку створення (в тому числі державної реєстрації) фондової біржі, визначення кола засновників (торговців цінними паперами), статутного фонду, аналізу основних положень локальних актів біржі (статуту та правил фондової біржі) та особливостей її припинення.

При висвітленні автором третього питання необхідно проаналізувати управлінсько-організаційну структуру фондової біржі. Так, виходячи із положень чинного законодавства та ділової практики, яка склалася в сфері біржової діяльності, доцільно розкрити порядок створення та повноваження органів управління за рекомендованою схемою:

1-й рівень – загальні збори членів фондової біржі; біржовий комітет (рада біржі); контрольна (ревізійна) комісія;

2-й рівень – виконавча дирекція; спеціальні органи та підрозділи – розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія тощо.

Для повноти викладення матеріалу можна навести класичну структуру управління фондовою біржею на прикладі діючої біржі в Україні, подати її організаційну структуру та повноваження відповідних органів.

Особливої уваги потребує четверте питання плану, що полягає в необхідності розгляду валютної біржі як різновиду фондової біржі. Автору необхідно обґрунтувати загальний підхід щодо визнання валютної біржі різновидом фондової біржі, а також дати аналіз її правового становища та специфіки діяльності.

Тема 25. Правове регулювання ринку фінансових послуг.

План.

Вступ.

1. Поняття ринку фінансових послуг.

2. Учасники ринків фінансових послуг.

3. Поняття та види фінансових послуг.

4. Договір про надання фінансової послуги.

5. Нагляд і контроль на ринках фінансових послуг.

Висновки.

Методичні вказівки.

Приступаючи до написання курсової роботи необхідно ознайомитись з законодавчим забезпеченням функціонування ринків фінансових послуг, правового положення їх учасників (насамперед фінансових установ), видів та умов надання фінансових послуг. Найбільш вагомі результати проведеного аналізу слід відобразити у вступі курсової роботи.

Розгляд першого питання передбачає розкриття законодавчого закріплення поняття "ринок фінансових послуг" (ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"). Автору курсової роботи необхідно особливу увагу приділити законодавчому забезпеченню функціонування найбільш розвинутих ринків фінансових послуг, таких як: банківський, страховий, ринок інвестиційних послуг, ринок операцій з цінними паперами. Слід навести і статистичні дані розвитку ринків фінансових послуг в Україні, провести порівняльний аналіз розвитку, використовуючи дані розвитку закордонних ринків фінансових послуг, та робити власні відповідні висновки. Досліджуючи питання слід зосередитись і на прогалинах у правовому регулюванні функціонування ринків фінансових послуг.

Висвітлення другого питання передбачає дослідження правового становища учасників ринків фінансових послуг. При цьому потрібно не тільки розглянути визначення учасників ринків фінансових послуг (фінансових установ, фізичних осіб-суб’єктів підприємництва, що мають право здійснення діяльності з надання фінансових послуг, споживачів фінансових послуг), а й дати юридичну характеристику кожному з них. Слід розкрити умови діяльності фінансових установ та умови допуску інших учасників на ринки фінансових послуг. Доцільно розглянути обмеження на суміщення діяльності фінансових установ з надання певних видів фінансових послуг (а саме, діяльність з прямого або опосередкованого залучення фінансових активів від фізичних осіб із зобов’язанням щодо наступного їх повернення; діяльність з надання фінансових кредитів за залучених коштів; діяльність ломбардів з надання послуг фінансового кредиту не може суміщатись з наданням будь-яких інших видів фінансових послуг.)

Під час розгляду третього питання автор курсової роботи повинен розкрити законодавчо закріплене визначення "фінансової послуги", указати види фінансових послуг та розкрити ознаки, за якими послуги слід відносити до фінансових. Слід зробити свої висновки відносно подальшого розвитку найбільш розповсюджених на сьогоднішній час фінансових послуг (наприклад, споживацькі програми кредитування з розстрочкою повернення кредиту) та відносно послуг, які поки що не знайшли розповсюдження на ринках фінансових послуг України (наприклад, особисте страхування та ін.).

Аналіз четвертого питання передбачає розгляд юридичної форми надання фінансових послуг – договору про надання фінансової послуги. Необхідно розкрити визначення договору про надання фінансової послуги, умови та послідовність його укладення, зміст договору (права та обов’язки сторін договору), наслідки порушення умов договору, підстави припинення дії договору.

Розгляд п’ятого питання передбачає вивчення процесу реалізації функцій нагляду і контролю в сфері державного регулювання ринків фінансових послуг. Необхідно сконцентрувати увагу на цільовій спрямованості функцій нагляду і контролю в органах, що здійснюють зазначені функції та засобах і формах реалізації останніх. Слід розкрити повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. При цьому належить розглянути види засобів впливу, що застосовуються на ринках фінансових послуг за правопорушення до учасників, розглянути підстави та порядок застосування таких засобів впливу.