- •2. Поняття «національна мова» і «національна література». Важливість підходу до самого встановлення національної письменницької приналежності.
- •3. Фахова підготовка викладачів світової літератури – одне з найважливіших завдань, які нині стоять перед вищими педагогічними закладами України.
- •4. Планування та організація праці вчителя зарубіжної літератури. Календарні, тематичні та поурочні плани.
- •5. Науково-методичні принципи, побудова і зміст діючих нині Програм загальноосвітньої школи з українською мовою навчання «Зарубіжна література»/ 5-11(12)класи.
- •7. Зв'язок методики викладання зарубіжної літератури в школі з іншими науками.
- •8. Принцип пріоритету загальнолюдських цінностей у підході до оцінки літературного твору.
- •10. Поняття «навчальний метод». Метод – прийом – види діяльності.
- •11. Творчі усні та письмові роботи учнів – заключний етап роботи з літературним твором.
- •12. Метод творчого читання і його реалізація в прийомах.
- •13. Евристичний метод; евристична бесіда.
- •14. Дослідницький метод.
- •16. Професійні вимоги до вивчення зарубіжної літератури в школі.
- •17. Урок – основна форма вивчення літератури в школі.
- •19. Пообразний аналіз твору.
- •21. Роль біографічних, автобіографічних матеріалів на вступному етапі підготовки учнів до сприйняття матеріалу.
- •22. Типи уроку.
- •Урок засвоєння нових знань.
- •Урок формування умінь і навичок.
- •Урок застосування знань, умінь і навичок.
- •Урок узагальнення та систематизації знань.
- •Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
- •Комбінований (змішаний) урок.
- •23. Етапи уроку, структурні елементи уроку, план уроку, компоненти уроку, навчальні ситуації уроку у молодших, середніх та старших класах.
- •Основні елементи уроку.
- •24. Види мовної діяльності та взаємозв’язок між ними.
- •25. Визначити види та функції позакласної роботи із зарубіжної літератури.( ксерокс)
- •26. Розкрити дидактичні, літературознавчі та методичні принципи вивчення зарубіжної літератури.
- •27. Визначити значення факультативних занять для поглиблення вивчення зарубіжної літератури.
- •28. Комбінований аналіз художнього тексту. Його особливості.
- •29. Зміст, структура і принципи побудови навчальних планів.
- •30. Роль вчителя у сприйнятті учнями творів зарубіжної літератури.
Основні елементи уроку.
Найповнішим чином представлені в структурі комбінованого уроку. До них відносять: організаційну частину; актуалізацію опорних знань та їхню корекцію; мотивацію та стимуляцію навчальної діяльності; пояснення нового матеріалу; діагностику рівня засвоєних учнями знань, умінь і навичок та їхню корекцію; закріплення нового навчального матеріалу; підведення підсумків уроку; пояснювальне ознайомлення з домашнім завданням.
Організаційна частина. Включає вітання вчителя з класом, перевірку готовності учнів до навчальної праці, контроль за санітарно-гігієнічними умовами навчального заняття, виявлення відсутніх на уроці учнів, ознайомлення з планом навчальної роботи на уроці.
Перевірка знань, умінь і навичок учнів та їхня корекція. Передбачає перевірку письмових та усних домашніх завдань. Проводиться у формі усного вибіркового опитування, яке поєднується із виконанням у письмовій формі індивідуальних завдань, записаних на картках індивідуальної роботи. У випадку необхідності письмовою перевіркою у вигляді короткої самостійної роботи охоплюють усіх учнів. Паралельно з перевіркою щойно засвоєних знань, умінь і навичок у режимі повторення проводиться перевірка засвоєних. Поряд із цим у міру необхідності відбувається корекція як одних, так і других.
Актуалізація опорних знань та їхня корекція. Проводиться переважно перед вивченням нового навчального матеріалу з метою пригадати ті знання, уміння і навички, які слугують базою для засвоєння нових. З цією метою найчастіше використовується короткочасне швидке фронтальне опитування учнів. У випадку необхідності відбувається корекція базових знань. Коли вона затягується і потребує такої тривалості, яка руйнує заплановану структуру уроку, в окремих випадках вивчення нової теми відміняють.
Мотивація та стимуляція навчальної діяльності. Передбачає усвідомлення учнями посильності поставлених перед ними цілей та навчальних завдань, розуміння необхідності їхнього виконання. Стимуляції навчальної діяльності сприяє наближення змісту матеріалу до внутрішніх і зовнішніх потреб вихованців, формування у них відчуття розширення власних навчальних можливостей у процесі його вивчення. Цьому слугують відповідні сугестивні установки, які формує вчитель упродовж навчання, а також форми навчальної роботи, які збуджують емоційну сферу школяра.
Пояснення нового навчального матеріалу. Полягає у такій організації навчально-пізнавальної діяльності учня, за якої він успішно його сприймає, розуміє, засвоює, закріплює і застосовує на практиці. Для педагогічного керівництва цим процесом і надання в міру необхідності відповідної допомоги між вчителем і учнями повинен існувати зворотний зв'язок.
Діагностика рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок та їхня корекція. Здійснюється за допомогою короткочасних оперативних контрольних робіт, письмових, графічних, практичних. Інколи їх заміняє усне фронтальне опитування або перевірка за допомогою комп'ютерної техніки. Діагностика дає можливість установити картину повноти засвоєння нового навчального матеріалу, визначити характер диференційованості учнів за рівнем засвоєння його, здійснити його необхідну корекцію.
Закріплення нового навчального матеріалу. Часто здійснюється у формі короткої дидактизованої гри або вибіркового фронтального опитування учнів, упродовж якого вчитель допомагає їм віднайти місце нових знань у системі раніше засвоєних, а також остаточно висвітлити їхні внутрішньо-системні та зовнішньо-системні зв'язки.
Підведення підсумків уроку. Передбачає визначення повноти виконання поставлених цілей та завдань, роль та значення засвоєння визначеного обсягу змісту освіти, оцінку активності окремих учнів під час уроку.
Пояснювальне ознайомлення з домашнім завданням. Переважно проводиться в кінці уроку. Але інколи вчителі розпочинають із нього урок, використовуючи це з мотиваційною метою. В обох випадках учитель пояснює зміст завдання, методику його виконання. Перевіряє, як учні зрозуміли це, чи зробили відповідні записи у щоденниках.