21. Методи і форми використання природи у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.

Форми занять – заняття, екскурсії, свята, гра, праця в природі. Заняття – осн. Форма – планова, систематична, послідовна. Види занять – для формування нових знань; для уточнення, розширення, знань; узагальнення, систематизації; граматичного використання знань. 2 групи занять – 1 основна (обов’язкова) заняття, екскурсії, прогулянки цільові, повсякденні. Другорядні;епізодичні, (цирк, зоопарк)свята, розваги з батьками. Заняття – первинно – ознайомлювальні, уточнювальні, поглиблено – пізнавальні.

Заняття бувають: комбіновані, тематичні, комплексні, контрольні. Екскурсії – один з видів занять Види екскурсій: природничі (в гори, ліс, на море); сільськогосподарські (В сад, город) проводять в сер ст гр..

Робота в повсякденній діяльності:

Прогулянки: на території ДНЗ, цільові – за його межами (пров у всіх вікових групах) Цільові прогулянки мають пізнавальне і практичне значення. Важливого значення екскурсіям надавав Сухомлинський. Особлива цінність – дають змогу формувати реалістичні уявлення про природу, а також перші елементи матеріального світорозуміння. Екскурсії – найцінніші заняття для фізичного розвитку, зміцнення здоров’я дітей.

- проводяться за межами садка

- планується широкий обсяг програмного матеріалу.

- одержані знання, систематизують уявлення пор природу, вимагають чіткої організації.

Методи виховання:

Наочні методи: Спостереження – цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів і явищ навколишнього світу. Це складна пізнавальна діяльність, в неї бере участь сприйняття, мислення і мова, потрібна стійка увага. Організовуючи з дітьми спостереження природи, вихователь рішає в цілому ряд задач: формує у дітей знання про природу учить спостерігати, розвиває спостережливість, естетично виховує. В процесі короткочасного спостереження, організованого для формування знань про властивість і якість предметів і явищ, діти учаться розпізнавати форму, колір, величину, структуру.

2) Розглядання картин, демонстрація кіно і діафільмів. Використовування цих методів допомагає вирішити задачі: Уточнювати і конкретизувати уявлення, систематизувати, узагальнювати знання, формувати естетичне сприйняття.

Практичні методи: гра – провідний вид діяльності, використовується для розширення уявлень дітей про доступи, явища і предмети природи. Для ознайомлення дітей з природою використовуються дидактичні, рухливі і творчі ігри.

Словесні методи: використовують розповідь вихователя, читання художньої, природознавчої літератури, бесіди. Використання цих методів – конкретизують, поновлюють, уточнюють знання дітей про відомі явища природи. За допомогою цих методів систематизуються і узагальнюються знання дітей про природу.

Оцінити результат можна методом: контролю, самоконтролю, методом бесіди (Чи може таке бути?)

Розглядаючи питання про використання природи у вихованні дітей дошкільного віку у вітчизняній педагогіці великий внесок в розробку питання зробив видатний педагог К.Д.Ушинський (1824-1871). Який вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи, називав природу «всерозвиваючою» і у своїх працях розкривав можливості використання її для розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дітей. Тому складаючи книги для початкового навчання «Рідне слово» і «Дитячий світ» він використовував природознавчий матеріал рідної природи. Книги містили відомості про неживу природу, рослини і тварини.

Учениця Ушинського Водовозова визначила коло предметів і явищ природи з якими слід ознайомлювати дітей, а також диференціювала їх для дітей різного віку. Рекомендований нею об'єм знань стосувався сезонних явищ у природі, життя рослин і тварин.

Тихєєва розглядала природу як елемент середовища, без якого не можна виховати здорову, всебічно розвинену людину. Спостереження в природі, підкреслювала вона, - найвірніший шлях розвитку дітей. Важливо під час спостереження використовувати художню літературу для посилення вражень від того, що спостерігається дітьми. Велике місце має організація трудової діяльності на городі, квітнику, в куточку природи за методом Тихєєвої в ДНЗ. Вона практично розвинула і вперше практично втілила ідею використання природи у всебічному розвитку дітей на основі прогресивних пед. поглядів.

Видатні педагоги приділяли надзвичайно велику увагу сенсорному вихованню. Головним завданням сенсорного виховання є: 1) формування у дітей системи рецептивних дій (сприймання); 2) формування у дітей сенсорних еталонів; 3) навчання дітей самостійно застосовувати сенсорний еталон у власній діяльності.

У поглядах Л.К.Шлегер («Практична робота в дитячому садку»)визначалось, що основне завдання ознайомлення з природою – пробудження інтересу у дітей яке досягається як спостереженнями за явищами природи так і щоденним розгляданням ілюстрацій. Спостереження у природі цінні для розвитку у дітей уміння розрізняти форму, величину, звуки, запахи.

Зміст праці і спостережень, підбір матеріалів для кутків природи, розроблені видатними педагогами не втратили свого значення і тепер і використовуються в роботі ДНЗ.

Спостереження та праця в природі, спостереження за тваринами, рослинами, робота в куточку природи. Це виховує любов до навколишнього, до живої та неживої природи, до рідного краю, до праці… Розглядання картин, демонстрація кіно та телефільмів, Гра – провідний вид діяльності. Словесні методи – розповідь вихователя, читання художньої, природознавчої літератури, бесіди.

Методи спостереження –

За погодою, сонцем, небом, місяцем, зірками, сонячним промінням, птахами, тваринами.

- Бесіди з дітьми на теми «Зірки в небі», «Планети», «Подорож сонечка» «Зміни в природі» та інші.

Експериментально - пошукова діяльність

- як висихають мокрі іграшки

- доторкнутьсь до предмета вранці, вдень, ввечері; вимірювання тіні.

Ігри «Пташки літають», «Сонечко і дощик»;

Читання поті шок, оповідань.

Розповідання казок, легенд про місяць, чумацький шлях.

Аплікація утворення світу.

Д/ігри, фіксація результатів.

Прийоми: порівняння, зіставляння, створення проблемних ситуацій.

Методи і форми ознайомлення дошкільників з неживою природою:

- Формують знання про воду, землю, пісок, глину, каміння, повітря, явища (дощ, сніг, гроза) їх взаємодія.

- Навчити виділяти об’єкти і явища із оточуючого (земля – тверда, холодна; вітер – ранньої весни)

- Виділяти основні властивості і ознаки об’єктів неживої природи (під час ліплення – властивості глини)

- В ст гр. встановити зв’язок між об’єктами (сонце пригріло – розтопило лід)

Ознайомлення з неж природою навчає діяти практично, міркуваим, знаходити спільне, робити висновки.

Спостереження у всіх вікових групах виділяють окремі об’єкти в сер гр. – спостер властивостей в ст гр. – суттєві ознаки і взаємозв’язок.

-Худ слово (вірші, казки, оповідання)

-Музичне слово.

-Пояснення, запитання.