6. Українські педагоги – науковці про формування особистості дитини дошкільника засобами природи (а.С.Макаренко, в.О.Сухомлинський)

1.У поглядах Макаренка (1888-1939) привертає увагу оцінка праці в природі як важливого фактору формування особистості з його точки зору, провідна роль у формуванні моральних рис особистості належать правильно організованій трудовій діяльності. В лекціях для батьків вказує на потребу залучати дітей до ср. праці. В творі «Педагогічна поема» він високо оцінює досвід організації ср. праці і її вплив на формування фізичних і моральних якостей.

Видатний Український педагог Сухомлинський (1918-1970) важливого значення надавав природі, як засоби фізичного, розумового, морального та естетичного виховання.

Для реалізації виховного потенціалу природного оточення Сухомлинський організує школу під блакитним небом.

Для зміцнення фізичних сил дітей Сух – кий радив проводити більше часу серед природного оточення. Він організовує прогулянки у ліс, поле, на луки, де діти ходять босоніж, дихають цілющим повітрям, захоплюються простором і неповторною красою природи.

Особливу роль він відводив природі, спілкуванню з нею, як фактору розумового розвитку в книзі «Серце віддаю дітям». У школі під блакитним небом велася підготовка до цікавого і доступного навчання. Спостерігаючи явища природи, діти набували знань про кількісні оцінки, під час мандрівок проводили науковий аналіз слів – назв природних об’єктів, в об’єктах природи знаходили аналогію з буквами. . Кожну подорож у природу називав уроки мислення, уроки розвитку розуму. Спостерігаючи явища природи, діти набували знань про кількісні оцінки, робили звуковий аналіз слів назв природних об’єктів. Завдяки природі діти пізнають велич людської праці, думки його особливо актуальні в наш час.

Спілкування з природою, на думку Сухомлинського,- засіб формування високих моральних якостей. Краса писав Сухомлинський -це кров і плоть людяності, добрих почуттів, сердечного ставлення.

Природа допомагає дітям зрозуміти велич людської праці, формує переконання: саме завдяки їй створено добробут, який їх оточує. Працюючи, малята переживають радість творення - могутнє почуття, без якого не можливо викликати бажання трудитися, приносити користь іншим.

Природа формує у дітей емоційну сферу. Краса природи загострює сприймання, пробуджує творчу думку. Без вражень від тиші полів і лук, шелесту дібров, пісень жайворонка у голубому небі, шепоту волосся пшениці, дзижчання джмелів і бджіл не можливе сприймання музичних творів, бо все це є тим фоном, на якому людина може зрозуміти, відчути красу музики, те джерело, в якого вона черпає натхнення.

Думки Сухомлинського особливо актуальні у наш час, позначений гуманізацією навчально – виховного процесу у дитячих дошкільних закладах. Завдяки природі діти пізнають велич людської праці.

7. Зміст роботи з ознайомлення з природою в дитячих садках середина хх ст. За методом є.І. Тихєєвої, л.К. Шлегер.

Завдання і зміст (за програмою «Малятко») – виховувати ціннісне ставлення до природи, підводити до розуміння її естетичних, пізнавальних, моральних цінностей.

- сприяти формуванню елементарного екологічного світорозуміння, екологічної культури..

- Виховувати дбайливе ставлення до будь якого прояву життя найвищої цінності прагнення до збереження свого здоров’я та здор. оточуючих.

- Учити знаходити цікаві особливості явищ природи, колір, форма, звуки, милуватись.

- Розвивати пізнавальні здібності до природи рідного краю, народних звичаїв, традицій.

- збагачувати уявлення дітей про природу в різні пори року, про зв’язки між явищами природи, про середовище існування диких і свійських тварин.

Видатний педагог і організатор дошк справи Є.Г.Тихєєва (1866-1944) розглядала природу як елемент середовища, без якого не можна виховувати здорову, всебічно розвинену людину. Великого значення надавала спостереженню. Саме у спілкуванні з природою слід здійснювати сенсорне виховання. Спостереження в природі, підкреслювала вона – найвірніший шлях до розвитку мови дітей. Важливо під час спостереження використовувати художню літературу для посилення вражень від того, що спостерігається дітьми. Вона практично розвинула і вперше практично втілила ідею використання природи у всебічному розвитку дітей на основі прогресивних педагогічних поглядів. Велике значення надавала організації трудової діяльності на городі, квітнику, в куточку природи. Вона практично розвинула і вперше практично втілила ідею використання природи у всебічному розвитку дітей на основі прогресивних пед поглядів. Високо оцінювала вплив природи на естетичне виховання дітей. У 1928 році Тихєєвою було підготовлено план – програму ознайомлення дошкільників з природою. Вона передбачала поступове ускладнення матеріалу від групи до групи, що давало змогу створити у дітей уявлення про цілісні явища в природі на кожну пору року.

У поглядах Л.К.Шлегер (1863-1942) «Практична робота в д/садку», відзначалося, що основне завдання ознайомлення дошкільників з природою – пробудження інтересу у дітей, яке досягається як спостереженнями за явищами природи, так і щоденним розгляданням ілюстрацій. Спостереження у природі цінні для розвитку у дітей уміння розрізняти форму, величину, звуки, запахи.

Видатні педагоги приділяли надзвичайно велику увагу сенсорному вихованню. Головним завданням сенсорного виховання є: 1) формування у дітей системи перцептивних дій (сприймання); 2) формування у дітей сенсорних еталонів; 3) навчання дітей самостійно застосовувати сенсорний еталон у власній діяльності.