177. При розрахунку планового ефективного фонду часу виробничого устаткування враховуються тільки простої устаткування унаслідок:

а) неукомплектованості робочими;

б) незабезпеченості матеріальними ресурсами;

в) організаційних неполадок;

г) планового ремонту.

178. Кількість устаткування 136 верстатів, кількість відпрацьованих годин становить 3900 год., годинна продуктивність праці дорівнює 3,8 погонних метра. Згідно наведених даних, величина виробничої потужності підприємства буде дорівнювати:

a) 139578,95 п.м.;

б) 2015520 п.м.;

в) 458793,9 п.м.;

г) 9542,872 п.м.

МАТЕРІАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ ТА ОБОРОТНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

179. Промислова сировина поділяється на такі групи:

а) мінеральна сировина; сільськогосподарська сировина; штучні матеріали;

б) первинна сировина; сільськогосподарська сировина; штучні матеріали;

в) мінеральна сировина; первинна сировина; сільськогосподарська сировина

г) сільськогосподарська сировина; штучні матеріали.

180. Основні матеріали – це:

а) це ті предмети праці, які складають основу речового вмісту готового продукту;

б) це ті предмети праці, які складають основний капітал підприємства;

в) це ті предмети праці, які по частинах переносять свою вартість на готову продукцію;

г) знаряддя праці.

181. Оборотні фонди підприємства — це частина виробничих фондів підприємства, яка:

а) у вигляді певної сукупності предметів праці повністю використовується в кожному виробничому циклі;

б) відшкодовується з прибутку підприємства;

в) підлягає амортизації протягом періоду корисного використання;

г) змінює чи повністю втрачає свою натуральну форму та переносить свою вартість на вартість готової продукції.

182. До складу оборотних виробничих фондів підприємства входять:

а) виробничі запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива, незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів;

б) верстати, агрегати, пристосування, тара і стелажі;

в) готова продукція, грошові кошти в касі і на розрахунковому рахунку підприємства;

г) прибуток підприємства, заробітна плата і амортизація.

183. Незавершене виробництво – це:

а) незакінчена обробкою продукція на складі;

б) вартість продукції з незакінченою обробкою, яка знаходиться на обладнанні у цеху;

в) незакінчена продукція: на робочому місці, у технічному контролі, на складі готових деталей, транспортується;

г) частково оброблені сировина і матеріали, що знаходяться поза процесом обробки, чекаючи наступної стадії.

184. Нормативна величина незавершеного виробництва по кожному виробу j-го виду визначається за формулою:

а) НЗВj = Ад.j *Свj*Тцj*kз.в.j;

б) НЗВj=Ад.j*Спj*Тцj*kз.в.j;

в) НЗВj=Ад.j*Свj*Тцj;

г)НЗВj = Ад.j * Спj *kз.в.j.

де Ад.j – середньоденний випуск j-го виробу в натуральному відображенні;

Свj, Спj – відповідно виробнича та повна собівартість j-го виробу;

Тц.j – тривалість виробничого циклу виготовлення j-го виробу в календарних днях;

kз.в.j – коефіцієнт зростання витрат у виробництві по j-му виробу.

185. Коефіцієнт зростання витрат у виробництві по j-му виробу при рівномірному зростанні наступних витрат визначається за формулою:

а) kз.в.j = 0,5 Умj+Упj;

б) kз.в.j = 0,5 (1-Умj);

в) kз.в.j=Умj+0,5*Упj;

г) kз.в.j=0,5(1-Упj),

де Умj, Упj – питома вага відповідно початкових матеріалів та послідуючих витрат у виробничій собівартості j-го виробу.

186. Якщо собівартість виробу - 280 у.о. ; вартість первинних матеріальних витрат - 128 у.о. Тоді коефіцієнт наростання витрат має дорівнювати:

а) 0,80;

б) 0,73;

в) 0,60;

г) 0,77.

187. Напівфабрикати власного виробництва – це:

а) предмети праці, обробка яких не завершена в одному із виробничих підрозділів підприємства;

б) предмети праці, які перебувають безпосередньо на робочих місцях;

в) предмети праці, що повністю оброблені у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах;

г) предмети праці, які перебувають у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

188. Норми витрат матеріальних ресурсів розробляють:

а) на підприємстві;

б) галузевими міністерствами;

в) статистичними установами;

г) Міністерством економіки.

189. До матеріальних норм і нормативів належать:

а) тривалість чергових відпусток;

б) норми оплати відряджень;

в) норми витрачання електроенергії;

г) норми амортизаційних відрахувань.

190. Методами нормування витрат матеріальних ресурсів є:

а) техніко-аналітичний; дослідно-лабораторний;звітно-статистичний;

б) прямолінійний, дослідно-лабораторний;

в) прямолінійний, дослідно-лабораторний;звітно-статистичний;

г) техніко-аналітичний;звітно-статистичний.

191. Гранично допустима величина витрат матеріальних ресурсів на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва – це:

а) норма витрат;

б) чиста вага;

в) матеріаломісткість;

г) потужність.

192. За періодом дії норми діляться на:

а) річні, квартальні, місячні;

б) оперативні, поточні, перспективні;

в) абсолютні й відносні;

г) фактичні й перспективні.

193. Вірна формула розрахунку матеріаломісткості (Ме) має вигляд:

а) Ме=M*Q;

б) Ме=M/Q;

в) Ме=Q/M;

г) Ме=(M*Q)/100.

де М - витрата матеріальних ресурсів на весь об'єм виробленої продукції,

Q - об'єм виробленої продукції:

194. Даний вид виробничих запасів створюється на період, який дорівнює половині інтервалу між суміжними постачаннями матеріальних ресурсів:

а) страховий запас;

б) підготовчий запас;

в) поточний запас;

г) транспортний запас.

195. Частина виробничого запасу, призначена для забезпечення нормального ходу виробничого процесу у зв'язку з неспівпадінням термінів постачань на склади підприємства-споживача від постачальника з ритмом їх виробничого споживання називається:

а) поточний запас;

б) підготовчий запас;

в) страховий запас;

г) загальній запас.

196. Вірна формула максимального поточного запасу (Зтек.макс.) має вигляд:

а) Зтек.макс.=Рс*Т;

б) Зтек.макс.=Рс/Т;

в) Зтек.макс.= (Рс*Т)/100;

г) Зтек.макс.= Т/Рс .

де Рс- середньодобова витрата,

Т- інтервал постачання:

197. Якщо Рс (середньодобова витрата) =765, Нд (норма страхового запасу) = 23, страховий запас (Зс) дорівнює:

а) 17295;

б) 33;

в) 0,0013;

г) 67.

198.Якщо середньодобові витрати 10, інтервал поставки 5, тоді середній поточний запас дорівнює:

а) 25;

б) 2;

в) 50;

г) 100.

199. Поточний виробничий запас утворюється з метою забезпечення:

а) підготовки сировини до виробничого споживання;

б) доставки сировини від постачальника до споживача;

в) приймання і складування сировини;

г) безперебійного процесу виробництва між двома черговими поставками матеріальних ресурсів.

ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

200. Персонал підприємства – це:

а) працівники, які мають високий рівень кваліфікації та певний досвід роботи на підприємстві;

б) промислово-виробничий персонал підприємства;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) непромисловий персонал підприємства.

201. Категорії, на які поділяється персонал підприємства залежно від виконуваних функцій:

а) промислово-виробничий персонал підприємства та непромисловий персонал підприємства;

б) робітники, службовці, спеціалісти, керівники;

в) основні й допоміжні;

г) постійні працівники та працюючі за сумісництвом.

202. До трудових ресурсів відносять:

а) чоловіків-16-60 років, жінок - 16-55(60) років;

б) чоловіків-16-70 років, жінок - 16-55(60) років;

в) чоловіків-16-60 років, жінок - 16-50 років;

г) чоловіків-16-61 років, жінок - 16-45 років.

203. До складу промислово-виробничого персоналу підприємства входять працівники:

а) зайняті в цехах допоміжного виробництва підприємства;

б) зайняті в цехах основного, допоміжного господарства та сфері управління;

в) підрозділів суспільного харчування та медично-санітарних установ, які знаходяться на балансі підприємства;

г) підрозділів житлово-комунального господарства підприємства.

204. До основного виробничого персоналу відносяться:

а) працівники, що безпосередньо задіяні в процесі перетворення матеріальних ресурсів в продукцію;

б) працівники, що виконують функції обслуговування основного виробництва;

в) працівники, що виконують спеціальні функції, які забезпечують виробничу діяльність;

г) працівники, які здійснюють технічне керівництво та консультування.

205. Основним угрупуванням персоналу підприємства є ділення його за:

а) виконуваними функціями;

б) за віком;

в)за регіоном мешкання;

г) за датою прийняття на роботу.

206. Працівник, який відноситься до молодшого обслуговуючого персоналу:

а) кур'єр;

б) інжінер;

в) бухгалтер;

г) менеждер.

207. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на строк один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільненні від праці за хворобою чи інших причин, називають:

а) наявна;

б) обліковою;

в) середньообліковою;

г) середня наявна.

208. Для планування чисельності персоналу підприємства основним угрупуванням персоналу на підприємстві є ділення його:

а) за регіоном мешкання;

б) за віковою ознакою;

в) відповідно до характеру функцій, що виконуються;

г) за стажем робітників.

209. До службовців відносяться працівники які:

а) обслуговують службові і інші невиробничі приміщення;

б) виконують адміністративні функції за підготовкою та оформленням документації;

в) здійснюють керівництво виробничим процесом;

г) обслуговують службові приміщення.

210. В залежності від складу трудових затрат розрізняють:

а) подетальну трудомісткість;

б) неповну трудомісткість;

в) повну трудомісткість;

г) часткову трудомісткість.

211. За рівнем кваліфікації відрізняють такі групи робітників:

а) без освіти; малокваліфіковані; висококваліфіковані;

б) некваліфіковані;малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані.

в) малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані;

г) без освіти; кваліфіковані; висококваліфіковані.

212. Якщо планова трудомісткість програми дорівнює 425 тис. нормо-годин, корисний фонд часу одного робітника - 420 годин у кварталі, коефіцієнт виконання норм виробітку - 1,2, то чисельність відрядників буде дорівнювати:

а) 861 чіл.;

б) 843 чіл.;

в) 840 чіл.;

г) 870 чіл.