66. Планування діяльності підприємства — це:

а) процес підготовки виробництва для успішного функціонування на стадії відкриття підприємства;

б) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення;

в) процес наукового обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану у майбутньому, а також альтернативних способів та строків досягнення очікуваного стану;

г) процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових цілей та напрямків діяльності підприємства, а також способів їх досягнення.

67. Планування діяльності підприємства - це:

а) визначення показників розвитку підприємства;

б) визначення цілей підприємства, а також засобів і шляхів їх досягнення;

в) розрахунок обсягів випуску продукції і величини прибутку;

г) розрахунок показників ефективної діяльності підприємства.

68. Сутність індикативного планування полягає в тому, що:

а) всі завдання планів є обов’язковими для виконання підрозділами підприємства;

б) виконання планових завдань заохочується застосування економічних важелів;

в) в планах визначається довгострокова перспектива діяльності підприємства;

г) планування включає розробку як плану, так прогнозу.

69. Недолік даного методу планування полягає в тому, що він не враховує умов виробництва, які змінюються в плановому періоді:

а) факторний;

б) балансовий;

в) екстраполяції;

г) нормативний.

70. Даний метод планування заснований на допущенні, що сформована раніше тенденція динаміки рівня планованого показника збережеться й у майбутньому:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

71. Даний метод планування є найбільш точним і відноситься до основних методів розрахунку планових показників:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

72. Даний метод планування припускає корегування фактичної величини планованого показника з урахуванням у плановому періоді технічних і організаційних умов, які змінюються:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

73. Основна сутність даного методу планування полягає у встановленні відповідності між обсягом виробництва і необхідними для цього ресурсами:

1. балансовий;

2. екстраполяції;

3. факторний;

4. нормативний.

74. Методи планування взаємно доповнюють один одного. Так, для забезпечення обґрунтованості планів балансовий метод обов'язково повинен застосовуватися в сполученні з одним із зазначених нижче методів:

1. екстраполяції;

2. факторний;

3. нормативний;

4. поточний.

75. Метод планування, сутність якого полягає у встановленні відповідності між обсягом виробництва й необхідними для цього ресурсами:

a) нормативний;

б) балансовий;

в) програмно-цільовий;

г) аналітично-розрахунковий.

76. Етап, що визначається як перша функція менеджменту, оскільки саме на цьому етапі визначаються конкретні цілі, завдання розвитку підприємства і його окремих підрозділів і раціональні (ефективні) шляхи їх досягнення, має назву:

а) прогнозування;

б) проектування;

в) планування;

г) управління.

77. Принцип планування, що означає встановлення такого плану, який сприяв би найбільш доцільному використанню ресурсів, називається:

а) матеріальної й моральної зацікавленості;

б) безперервності;

в) оптимальності;

г) обґрунтованості планів.

78. Даний принцип планування полягає у врахування об'єктивних закономірностей функціонування економічних систем у процесі планування виробничо-господарської діяльності підприємств:

1. обґрунтованість;

2. науковість;

3. гнучкість;

4. комплексність.

79. Принцип планування, який означає, що плани нижчестоящих ланок(цехів) повинні бути спрямовані на виконання цілей вищої ланки (підприємства):

a) принцип безперервності;

б) принцип обґрунтованості;

в) принцип ієрархічності;

г) принцип стабільності.

80. Відповідно до даного принципу шляхи досягнення встановлених у планах цілей повинні сприяти раціональному використанню виробничих ресурсів:

а) обґрунтованість;

б) науковість;

в) комплексність;

г) ефективність.

81. Даний принцип планування полягає в необхідності сполучення перспективного, поточного й оперативного планування, у розробці сполучених планів на суміжні тимчасові періоди:

а)безперервність;

б)обґрунтованість;

в)гнучкість;

г)комплексність.

82. Відповідно до даного принципу планування на підприємстві повинне охоплювати всі сфери (сторони) його діяльності (виробничу, науково-технічну, комерційну, соціальну, природоохоронну):

а)безперервність;

б)обґрунтованість;

в)гнучкість;

г)комплексність.

83. Реалізація цього принципу припускає обов'язкове використання при підготовці планових рішень відповідних нормативних документів, прогресивних і обґрунтованих норм і нормативів:

а)обґрунтованість;

б)науковість;

в)гнучкість;

г)ефективність.

84. План, який розробляється до діючого виробництва на всіх рівнях народного господарства, у ньому плануються: випуск і реалізація продукції, забезпечення виробництва матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами, технологічне вдосконалювання виробництва й інші сторони господарсько-фінансової діяльності підприємств і інших ланок народного господарства, має назву:

а) бізнес-план;

б) виробничий план;

в) стратегічний план;

г)програма.

85.План, який розробляється у випадку створення підприємства, розширення, технічного вдосконалювання або придбання підприємства або майна має назву:

а) стратегічний план;

б) бізнес-план;

в) програма;

г) виробничий план.

86. Необхідність постійного корегування діяльності підприємства з урахуванням зміни зовнішнього середовища і внутрівиробничих умов обумовлює використання якого принципу планування:

а)безперервність;

б) обґрунтованість;

в) гнучкість;

г) комплексність.

87. Даний вид планів розробляється для забезпечення своєчасного і рівномірного виконання плану випуску продукції на основі ритмічної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) програма;

г) стратегічний план.

88. Цей вид планів містить шляхи вирішення конкретних проблем, які носять яскраво виражений цільовий характер:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) бізнес-план;

г) програма.

89. Одним з основних призначень даного плану є залучення необхідних коштів для реалізації інвестиційних проектів:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) бізнес-план;

г) програма.

90. У цьому плані відбиті головні цілі діяльності підприємства на перспективний період і основні шляхи їхнього досягнення:

а) оперативно-календарний;

б) стратегічний план:

в) бізнес-план;

г) програма.

91. Трирічні плани підприємства відносяться до одного з зазначених нижче видів планів:

а) перспективний довгостроковий;

б) поточний;

в) календарний;

г) перспективний середньостроковий.

92. Цілі, які ставлять у перспективному плануванні:

а) стратегічні;

б) оперативні;

в) тактичні;

г) поточні.

93. У залежності від тривалості планового періоду розрізняють 3 основних види планів підприємства:

а) середньострокове, поточне, оперативне;

б) довгострокове, середньострокове. короткострокове:

в) перспективне, поточне, оперативне;

г) довгострокове, поточне, короткострокове.

94. Плани, всі завдання яких є обов'язковими для виконання називаються:

а) директивними;

б) регулятивними;

в) індикативними;

г) поточними.

95. Планування, що на підприємстві охоплює річний період і є сукупністю планів по різних видах діяльності, називається:

а) стратегічним плануванням;

б) поточним плануванням;

в) оперативним плануванням;

г) бізнесом-плануванням.

96. Плани, які носять рекомендаційний характер і є орієнтиром для підприємств та інших підрозділів народного господарства при формування їх економічної політики мають назву:

а) директивні;

б) регулятивні;

в) індикативні;

г) поточні.

97. Бізнес-план розробляється для:

а) обґрунтування створення підприємства: одержання кредиту, технічного вдосконалення діючого підприємства;

б) визначення довгострокової перспективи розвитку підприємства;

в) розрахунку показників діяльності підприємства на плановий рік;

г) вирішення проблем на пов’язаних з виробництвом продукції;

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

98. Організація виробництва  це:

1. одна з форм суспільного розподілу праці;

2. процес підготовки виробництва до успішного функціонуванню на стадії відкриття підприємства;

3. система заходів, які спрямовані на раціональне поєднання засобів виробництва і праці в єдиному виробничому процесі при певних соціально-економічних умовах;

4. сукупність методів, засобів та заходів, спрямованих на раціональне об’єднання засобів виробництва та праці.

99. «Тип виробництва» - це:

1. це характеристика організаційного рівня виробництва;

2. комплексна характеристика технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлена його спеціалізацією, обсягом і постійністю, сталістю номенклатури виробів, а також формою руху виробів по робочим місцям.

3. сукупність номенклатури продукції, обсягу виробництва, обумовлююча структуру підприємства і цехів, рух предметів праці в процесі виробництва.

4. сукупність прийомів, заходів і методів реалізації виробничого процесу;

100. Одиничний тип виробництва – це:

1. широка номенклатура виробництва; невеликі обсяги однакових виробів; устаткування, інструмент, пристрої універсальні; устаткування розташоване по групах однотипних верстатів; технологічний процес розроблено взагалі; використовується праця робітників високої кваліфікації; рівень автоматизації виробничих процесів дуже низький;

2. обмежена номенклатура виробів, котрі періодично повторюються; вироби запускаються у виробництво серіями; за робочими місцями закріпляються окремі деталі операції; разом з універсальним устаткуванням використовується спеціалізоване; технологічний процес розроблено детально, рівень кваліфікації робітників середній;

3. великі масштаби виробництва продукції при вузькій номенклатурі; устаткування використовується спеціальне; застосовуються автомати і автоматичні лінії, робітники виконують обмежену кількість операцій, рівень кваліфікації низький, високий коефіцієнт використання металу, низькі собівартість та трудомісткість продукції;

4. широка номенклатура, великі розміри виробництва, устаткування розташовується за групами однотипних верстатів, верстати спеціальні та універсальні, рівень кваліфікації робітників високий, коефіцієнт використання металу середній, використовуються автомати і автоматичні лінії, собівартість та трудомісткість продукції середні.