робота в графматеріалі

	121
ОФОРТ ТА ІНШІ ВИДИ ГЛИБОКОГО ДРУКУ

Один ­ з оснон­о­внии­х і, бе­зу­мо­вноо­, н­ай­важли­віший ­ єтап праці н­ад о­фо­рто­м це травленн­н­я. І цей ­ про­цес ­ тре­ба н­авчи­тисс­я весс­ти грамо­тноо­, то­бто вчи­тисс­я не н н­а оснон­о­вн­ій ро­бо­ті, а ви­го­то­ви­ти шкалу травленн­н­я, яка до­зво­ли­ть ви­про­бу­вати кіс­ло­ту­, ме­тал, с­посс­іб травленн­н­я та манее­ру гравіру­ваннн­я. Час травленн­н­я с­лід н­а ко­жноо­му шаблі збільшу­вати уу­дво­є, це дяс­ть змо­гу досс­ягти рівноо­­ мірнос­с­ті с­росс­таннн­я тону­у­.

Процес праці у техніці «суха голка» поля­ гає у механічній (протилежність травленню) обробці дошки, яка здійснюється особли­ вими голками, бажано важкими, зроблени­ ми з гартованої, не крихкої сталі. Вістря такої голки повинно ви­римувати досить сильні фізичні навантаження. Характерна для «сухої голки» її напруга та живописність досягаються силою ти­ку голки на дошку. Під час цього утворюються заусениці – «бар­ би», які затримують фарбу і додають лінії характерної життєвості.

Для «сухої голки» дошка шліфується, потім полірується до стану, який задоволь­ няє вимоги творчого задуму. Гравірування відбувається безпосередньо на дошці, на яку переноситься малюнок за допомогою копірувального паперу. Перене­ти малюнок на дошку можна ще з ксерокопії слабко зво­ ложеної нітророзчинником прокотивши їх під слабким ти­ком на офортному верстаті. Можна малювати на дошці олівцем, або маркером, але завжди слід пам'ятати, що відбиток буде дзеркальним по відношенню до малюнка на дошці, а це важливо у ком­ позиції.

Малюнок можна ще переве­ти на дошку заґрунтувавши дошку як для травленого штриха ти­ком друкарського верстата зі зволоженої кальки, на яку нанесено м'яким олівцем малюнок. Потім по малюнку злегка проходяться голкою, змивають лак і гравіру­ ють важкими офортними голками. Добрі результати досягаються при гравіруванні трьохгранною голкою.

Награвіровані лінії забиваються звичай­ ною масляною фарбою. Завдяки цьому мож­ на бачити силу лінії. Помилки виправляють­ ся гладилкою або шабером.

Для роботи в техніці «суха голка» кра­ ще викори­товувати цинк (офсетний або типографський), мідь або латунь. Можливе викори­тання дюралюмінію або заліза (але не криці). Ці матеріали мають свої особли­ вості.

Можливе викори­тання таких матеріалів, як органічне скло, картон, де­ких видів плас­

	122
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Мо­жи­восс­ті травлено­о­го штри­ху май­же н е­е­ви­че­рпі. Він мо­же бу­ти

і жи­во­писно ­о­ імпресс­іонн­іс­ти­чнии­м	і май­же ас­ке­ти­чнии­м. Штри­хо­м
мо­жн­а працювати як лін­ією, так	і тонн­альнии­ми плямами­, с­тво­рю­

ючи відчу­ття гли­бо­ко­го­, н­апо­вненон­о­го просс­то­ру­. Штри­х до­бре по­єднуу­єтьс­я з акватинн­то­ю. Конн­трас­т факту­р н­адає цьо­му єдн­аннн­ю

тиків та плівок. Найбільш поширена гравюра на картоні. Бажано викори­тання щільних, до­ре проклеєних сортів картону, які менш насичуються олією із фарби. Цьому мож­ ливо запобігти, накле­ючи на картон каль­ ку або прокрива­чи його тонким шаром рідкого швидкосохнучого лаку (бажано типу «НЦ»). Викори­тання клеїв, що розчинюють­ ся у воді може призве­ти до скле­вання вологого паперу та дошки.

На картоні можна створити невеликий рельєф, який теж дає тональну різницю на відбитку. Рельєф утворюється або зрізуван­ ням шару картону, або нанесенням клею, чи водоемульсійної фарби. Гравірування здійснюється офортними голкам або ножем. Потім дошка знов прокривається тонким шаром дуже рідкого лаку «НЦ».

Недоліком усіх видів «сухої голки» є їх відносно малий наклад. (Найменший наклад – гравюра на картоні, найбільший – мідь та залізо.) Це пояснюється тим, що під. ти­ком друкарського верстата барби зглажу­ ються, тональність та виразність малюнка поступово змінюються.

Друк, як і у всіх різновидах офорту, здійснюється на вологий, але без стіка­чої води папір під слабким ти­ком друкарського верстата.

Відбитки висушуються під ти­ком між шарами пористого картону або наклеєному на планшети, а потім належним чином оформлюються.

ТРАВЛЕНИЙ ШТРИХ

Це класичний та найдавніший різновид офорту. Різність у товщині ліній та тональній насиченості у цій техніці досягається в основному різним часом хімічнного трав­ ленням дошки вглиб.

Треба завжди мати на увазі, що різні роз­ чини азотної кислоти, хлорного заліза та мідного купоросу мають різні хімічні якості і слід найперше перед основною роботою зробити шкалу травлення для хімічної речо­ вини, яка застосовується. Без цієї операції

ОФОРТ ТА ІНШІ ВИДИ ГЛИБОКОГО ДРУКУ	123

Су­часний ­й­ авто­рс­ький ­ дру­к ро­зви­ваєтьс­я під впли­во­м тенн­денн­цій­, що мають мііс­це у ­ ін­ши­х ви­дах мисс­те­чтва, зо­кре­ма у грвфічноо­му ди­зайнн­і. Як син­н­те­ти­чне ­ мисс­те­цтво­, авто­рс­ький ­ дру­к зас­во­ює ноо­ві ко­мпо­зи­ційнн­і с­хе­ми­, ноо­ву ри­тміку­, ноо­ві просс­то­ро­ві с­піввідноо­шенн­н­я.

Ін­ко­ли вади до­шки­, які нее­мо­жли­во ви­прави­ти­, мо­жн­а ви­ко­рисс­тати як с­кладо­ву ко­мпо­зи­ційно­о­го заду­му­,як до­датко­ву факту­ру­,лін­ію, або фо­рму­.

можливі великі помилки, які при відсутності досвіду важко передбачити та виправити.

Цинк можна обробляти у розчині азотної кислоти, хлорного заліза, мідного купоросу. Мідь та латунь – у розчині азотної кислоти та хлорного заліза.

Для цинку розчин концен­рованої азотної кислоти робиться у пропорціях, близьких до таких: 1 ча­тина кислоти та 6 ча­тин води. Для міді – 1 ча­тина кислоти та 3 ча­тини води.

Слід дотримуватися вимог техніки без­ пеки при приготуванні розчинів та прове­ денні травлення та обов'язково всі операції проводити у витяжній шафі. Ці вимоги виробляються залежно від стану технічного забеспечення конкретної майстерні.

Шкала травлення виготовляється так: на належним чином оброблену дошку на розігрітій плиті за допомогою вала або там­ пона наноситься офортний лак (той, що буде застосовуватися у основній роботі). Далі він закопчується для більшої стійкості проти кислоти. Для копчення дощок бажано викори­товувати розчин бджолиного воску у скипідарі або уайт спириті у пропорції 1 до 50. Зворотній бік дошки закривається ви­ривним лаком або заклеюється клейкою полімерною плівкою.

Дошка гравірується штрихом, манерою яка буде застосовуватися у подальшій роботі. Важливо пам'ятати, що товщина лінії дося­ гається не тільки часом травлення, а й пово­ ротом та кутом нахилу офортної голки по відношенню до дошки (при використанні різних видів кутових голок). Цікаві резуль­

	124
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Кании­фо­ль пе­ре­д запи­ленн­н­ям до­шки сс­лід якн­ай­дрібн­іше рас­то­вкти

в с­ту­пці. Запи­ленн­н­я		про­во­ди­тьс­я че­ре­з різн­і сии­та	в зале­жнос­с­ті
від тво­рчо­го	заду­му	та ро­зміру до­шки­. Запи­ленн­н­я с­лід про­во­ди­ти
з висо­о­ти н е е­	менн­ьше	як півме­тра і за відсуу­тн­ьосс­ті	про­тягів. Для
н­ай­дрібн­ішо­го запи­ленн­н­я с­лід зас­тосо­о­ву­вати пи­ло­ву			шафу­, у якій
ро­зс­іяний й­ пи­л кан­іфо­лі пусс­ту­по­во ос­с­ідае нн­а до­шку­.

Чу­до­вий ­ при­клад то­го­, як суу­ха те­хн­ічн­а до­по­міжн­а ро­бо­та ( шкала травленн­н­я) пе­ре­тво­ри­лас­я н­а цікаву просс­то­ро­ву та ри­тмічну ­ ко­мпо­­ зи­цію.

тати досягаються при роботі голкою зато­ ченою « на скіс».

Час травлення для цинку – 30 сек.,1хв., 2, 4, 8, 16, 32, 64, 128 хв., для міді відповідно

4хв., 8, 16, 32, 64, 128, 256 хв. Травлення ведеться поступово від найменшого часу, так щоб сума часу наступного травлення відповідала вказаному на шкалі часу. Про­ травлені ча­тини закриваються ви­рив­ ним лаком, або, для прискорення процесу, охайно заліплюються пластиліном.

Ма­чи перед зором відбитки зі шкалою травлення, та придбавши певний перший досвід у травленні і в деякій мірі побачивши основні виразні можливості офорту, можна переходити до виконання основного завдан­ ня.

Малюнок переводиться на підготовлену належним чином, прокриту офортним лаком та закопчену дошку таким чином: або через коль­ровий копіювальний папір, або з тонко­ го паперу натертого крейдою чи сангіною. Але найбільш придатний такий спосіб. Малю­ нок наноситься на кальку, паперову або лафсанову м'яким олівцем, потім калька зволожується, кладеться на закопчену дошку та прокочується на офортному верстаті під слабким ти­ком. Графіт при цьому переходе на лак .Слід пам'ятати, що на дошці повинно бути зворотне зо­раження. Тоді друк дасть знову пряме зо­раження.

Тепер можна перейти до гравірування дошки різними видами голок в залежності від творчого задуму. Слід пам'ятати, що потрібної тональності можна досягти не тільки глибиною травлення, а і гу­тотою та шириною штриха. Співвідношення цих трьох чинників дає змогу досягти глибини тону та різниці фактур. Близько розташовані штри­ хи при великому терміні травлення можуть з­равитися та замість глибокого тону дати сіру пляму – «залисину».

Награвірована дошка піддається трав­ ленню. Травлення та гравірування можна проводити двома засобами.

Перший – «від білого». Гравірується вся дошка, а потім вона травиться поступово. Протравлені місця закриваються шаром

	125
ОФОРТ ТА ІНШІ ВИДИ ГЛИБОКОГО ДРУКУ

Аквати­н­та має ди­во­виж­ну ­ влас­ти­віс­ть на­пов­ню­вати ро­бо­ту по­вітрям. Білий снс­н­іг зе­рен ­ кан­іфо­лі, їх хао­ти­чн­іс­ть, с­тво­рюють с­амі с­о­бо­ю с­во­єрідний у­ у­мов­ний й­ просс­тір і, здаєтьс­я, тільки при­­ суу­тн­іс­ть лін­ій травле­н­о­го штри­ха або сс­у­хо­ї гол­ти ут­три­му­ють це ме­ ­ре­хтли­ве сс­вітло від ру­й­н­у­ван­н­я.

лаку. Травлення ведеться у декілька етапів. Другий – «від чорного». Першими гравіру­ ються найтемніші місця і травляться певний час в залежності від шкали. Потім дошка зно­ ву гравірується і знову травиться. У цьому випадку травиться і попередня гравіровка. Кількість етапів обумовлена ескізом та кінце­ вою метою. Цей засіб вимагає твердої руки митця і більш до­коналого знання малюнку. Поступове травлення дає змогу збагатити тональний лад відбитку, порівняно з одним травленням, збагатити фактуру та виразні можливості офорту. Після травлення дошка змивається та набивається фарбою для проб­

ного друку.

Якщо пробні відбитки задовольняють усім вимогам автора, можна друкувати наклад. Якщо допущені помилки, їх можна виправи­ ти. При слабкій тональності її можна посили­ ти, ви­ривши дошку лаком, награвірувавши її та додатково протравивши. При посиленій тональності її можна зменшити за допомо­ гою шабера або гладилки.

При набиванні дошки фарбою слід її підігріти, щоб фарба краще заповнила штрих. Набивання дошки слід робити кус­ ком твердої шкіри або резини відразу забира­ ючи з поверхні дошки зайву фарбу. Тонкий глибокий штрих краще набити рукою.

Вибивати слід холодну дошку спочатку ганчіркою, а потім рукою, очища­чи її, три­ ма­чи у іншій руці чи­ту ганчірку.

Рецепти офортних фарб.

1. Сажа гасова – 5 вагових ча­тин, кістка палена – 5 вагових ча­тин, оліфа слабка – 6 вагових ча­тин, мило зелене – 1 вагова час­ тина.

2. Виноградна чорна – 4 вагові ча­тини, персикова чорна – 4 вагові ча­тини, оліфа слабка – 6 вагових ча­тин, мило зелене – 1 вагова ча­тина.

Фарба застосовується фа­ричного приго­ тування. За її відсутністю чи то до особи­тих вподобань можливе виготовлення офортної фарби з олійної художньої. У цьому випадку з фарби виводиться зайва олія. Для цього вона наноситься тонким шаром на картон.

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Факту­рн­і мож­ли­восс­ті аквати­н­ти ду­же ве­ли­кі, то­му на­атюрмор­ти ви­ко­­ н­ан­і в цій те­хн­іці не ­ як не ­ мо­жу­ть с­при­й­мати­с­я од­н­о­мо­мент­но­о­, а ви­ма­ гають у­важ­но­го сс­по­с­те­ре­же­н­н­я, за­ну­ре­нос­с­ті вгли­б у­мов­н­о­го про­с­то­ру цьо­го до­сии­ть таки уу­мов­н­о­го сс­віту ре­чейй­. Імпресс­іонн­іс­ти­чн­іс­ть це якіс­ть при­од­н­ьо при­таман­н­а акватинн­ті. Чи то пор­тре­т, чи то пе­й­заж, чи на­тюрмо­рт.

126

Потім фарба змішується зі слабкою оліфою та малою ча­тиною рідкого мила. (Можна застосовувати крем для гоління.) Для консер­ вації приготованої фарби додається декілька крапель гліцерину. Так можна приготовляти фарбу і з сухих пігментів металевих фарб.

При коль­ровому друку слід пам'ятати, що деякі пігменти (з сімейства кобальтів та хромових) при набивці дошки змінюють колір. Цього недоліку позбавлені фарби з акриловим або аніліновим пігментами, але вони меньш витривкі до впливу світла.

Застосування типографських фарб мож­ ливо тільки у де­ких випадках складного авторського друку. У класичних випадках її краще не застосовувати.

Друкувати слід з підігрітої дошки на воло­ гий папір який попередньо був замочений у воді не менше як на годину для естампних сортів паперу та на 4 – 8 годин для інших сортів паперу. На талер офортного вер­ стата кладеться вибита розігріта офортна дошка, поверх неї кладеться вологий, але без зайвої води води, папір, накриваються вони фе­ром або м'яким вовняним сукном чи войлоком. Друкувати слід ви­тавивши на валах рівномірний тиск, який би не шкодив дошці.

Готові естампи слід розвісити для проси­ хання, але коли при висиханні папір сильно коробиться, то відбитки слід або наклеїти по краю на планшет і так висушити, або помістити під прес між шарами рихлого сухого картону до повного висихання.

ОФОРТ ТА ІНШІ ВИДИ ГЛИБОКОГО ДРУКУ

Офо­рт відо­бражу­є	с­віт у вс­ьо­му й о­о­го	чу­ттєво­му різноо­маїтті,
ви­ко­рисо­о­ву­ючи при	цьо­му с с­во­ї нее­по­вто­рн­і, при­таманнн­і ли­ше
йоо­му ви­разн­і засоо­би­.	Єс­те­ти­чн­а н­аван­таженн­іс­ть графічнии­х ро­біт,
ви­конн­ании­х у цій те­хн­іці доси­и­ть ваго­ма .		Су­часний ой­ о­фо­т у ве­ли­кій

мірі ви­ко­рисс­то­ву­є у­мо­внос­с­ті підпо­рядко­ван­і при­ро­дн­ім ви­разнии­м мо­жли­восс­ям мате­ріалу і це ро­би­ть йоо­го сс­пийн­н­яття мноо­го­планоо­ви­м та чу­ттєво різноо­маїтнии­м. У той ­ же час різноо­ман­ітн­іс­ть те­хн­ічнии­х прийо­о­мів ро­би­ть йоо­го відпо­віднии­м н­ай­ви­багли­віши­м тво­рчи­м ви­мо­гам.

127

Якщо авторові вдалося отримати з дру­ ку задовільні відбитки, їх треба належним чином оформити для будь якої ек­позиції.

Завжди слід пам'ятати, що головне – це охайність. Поле відбитку повинно бути якісним і чи­тим з обох боків, мати розміри не менше 5х5х5х7 см. Це відношення має нижній кордон, але воно залежить від про­ порцій відбитку, розмірів рами та інших умов. Якщо автор застосовує такі засоби виразності, як «білий» конгрев, то поле відра­ ховується від нього.

У техніці травленого штриха виконують­ ся такі завдання, як копія з роботи майст­ ра, натюрморт або пейзаж (залежно від програми вивчення дисципліни). Копіюван­ ня дає можливість опанувати мануальні навички,вивчити технічні можливості та творчий досвід попередників, вивчити їх творчу манеру та збагатити і вдо­коналити свою

АКВАТИНТА

Особливість цієї техніки в тому, що тональність та фактура дошки досягаються нанесенням на поверхню дошки шару тов­ ченої каніфолі, яка потім приплавляється травиться у кислоті. Ця техніка дещо схожа на акварель і наближується до її тональних та фактурних можливо­тей, дає можливість передати особливості роботи пензлем.

	128
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Аквати­н­та мо­же відтво­рювати	різн­і при­ро­дн­і факту­ри­, відмінносо­с­ті
у просс­то­ро­во­му сс­тан­і ре­чейй­.	Збагачу­є факту­ру­, по­с­и­лює її ви­разн­і

мож­ли­восс­ті ви­ко­ри­с­тан­н­я зе­рен ­ кан­іфо­лі різн­о­го ро­зміру­. У таки­х ви­падках с­лід с­по­чатку роз­клас­ти та злег­ка при­плави­ти ве­ли­кі зе­р­ н­а, а вже по­тім за­си­пати дрібн­о­ту­. Пе­ре­травле­ну ­ аквати­н­ту мож­н­а ви­дру­ку­вати сс­вітлішо­ю фарбо­ю або виг­лади­ти за до­по­мо­го­ю гла­ дил­ки або шабе­ра. По­втор­не ­ травле­н­н­я « га­си­ть» зер­ноо­, ро­бо­та

Знайомство з цією технікою слід почи­ нати теж, як і в травленому штриху, з виго­ товлення шкали травлення. Вона, як потім і основна робота, виконується у такій же послідовності. Дошка готується належним чином: шліфування, полірування, обезжи­ рювання. Потім на неї наноситься шар тов­ ченої каніфолі. Це можна зробити слідую чим чином. Або через сито певної щільності, або у «пиловій» шафі, або розколотивши пил каніфолі у воді, та виливши на дошку. Щільність шару каніфолі, розмір зерна повинні відповідати творчому задуму та зба­ гатити фактуру твору. Шар каніфолі приплав­ ляється до дошки па гарячий плиті. Треба слідкувати, щоб зерна до­ре приплавилися до дошки та не позливалися поміж собою. А для «пилової» акватинти – щоб вони не випарилися.

Потім ведеться поступове травлення. Розчин кислоти для цинку – 1:7. Травлення починається з 15 секунд і доходить до однієї години (для звичайної акватинти). Для «пило­ вої» акватинти на цинку – почина­чи з 5 секунд та доводять не більш, як до 8 хвилин, бо потім зерно зтравлюється.

Розчин кислоти для міді – 1:3. Травлення відповідно з 2 хвилин до 1 години та з ЗО секунд до ЗО хвилин.

Травлення в розчині хлорного заліза про­ водиться за шкалою, як до цинку.

Виходячи з відбитку шкали, проводиться відбір часу травлення основної дошки. Малю­ нок на дошку можна нане­ти або за допо­ могою «сухої голки» легко промалювавши його голкою, або «травленого штриха», як що штриховий малюнок ви­рає самостійну роль у творчому задумі.

Техніка акватинти застосовується самостійно, або, найчастіше, у поєднанні з техніками травленого штриха або м'якого лаку. При змішаній техніці акватинта вико­ нується останньою, але перед сухою гол­ кою.

Травлення акватинти іде поступово. Про­ травлені місця закриваються шаром бітумно­ го лаку. Слід пам'ятати, що шар лаку пови­

	129
ОФОРТ ТА ІНШІ ВИДИ ГЛИБОКОГО ДРУКУ

Співідн­о­ше­н­н­я с­вітло­го та тем­н­о­го­, й­о­го кількіснн­і характе­ри­с­ти­ки­, рітмічн­а ор­ган­ізація та взаємне ­ про­с­то­ро­ве по­ло­же­н­н­я о­с­нов­ни­и­х с­кладо­ви­х, ін­ші ком­по­зи­ційнн­і за­со­би ут­тво­рюють май­же нн­е­ви­че­рпн­і ви­разн­і мож­ли­восс­ті при праці у різнии­х те­хн­іках о­фор­ту­.

До­брі ре­зу­льтати дає ви­ко­ри­с­тан­н­я у мішан­ій те­хн­іці травле­н­о­го штри­ха та аквати­н­ти­, або відкри­то­го травле­н­н­я зноо­в таки з аква­ ти­н­то­ю. Співідн­о­ше­н­н­я факту­р ви­являє та підкре­с­лює особ­­бли­восс­ті кож­ноо­ї, у цій с с­во­єрідн­ій с с­півпраці ут­во­рюєтьс­я н­о­ва е­с­те­тич­н­а ціннн­іс­ть е­с­тампу­.

нен наноситися на промиті та сухі місця, а потім до­ре висушуватися. Тоді вдасться уникнути пробоїв шару лаки кіслотою при травленні.

Щоб збагатити фактурупри при заси­ панні каніфолі на дошці можна поєднувати різні розміри зерна каніфолі. Більше зерно завжди приплавляється першим, а потім насипається менше і теж приплавляється. Схожого ефекту можна досягти, запилю­ ючи дошку розчином бітумного лаку з ае­ рографа. Цей метод дозволяє корегувати щільність та розмір крапель. Але виглядає така фактура дещо механічно.

Досвід поєднання з акватинтою різних технік, поєднання штриха та пензля, напівсу­ хий пензель – все це збагачує творчі можли­ вості техніки.

У ражі, як що отримана тональність темніша за потрібну, виправлення дошки, її ослаблення здійснюється за допомогою шабера та гладилки, які можуть викори­то­ вуватися і як засоби для створення нових фактур та додаткової творчої виразності.

Акватинта дає змогу збагатити як глибину тонального рішення твору, так і його коль­ орові якості при застосуванні коль­рових фарб. Фарби для друкування акватинти слід готувати більш рідкі ніж для «травленого штриха», а тиск на верстаті ставиться слаб­ ший, що збереже дошку для більшої кількості вітбитків. Повторне нанесення акватинти робить тон більш глибоким дозволяє випра­ вити недоліки попереднь­го травлення, але втрачається світле зерно, дошка втрачає «прозорість».

М'ЯКИЙ ЛАК

М'який або зривний лак відрізняється від твердого тим, що гравірування ведеть­ ся не голкою, а засобом відриву шару лаку від дошки. Цей вид офорту досить складний у виконанні бо потребує майстер­ ного володіння технікою швидкого рисунок. Єстампи, виконані в цій техніці, схожі за фактурою і по способу гравірування на дошці на рисупок.

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

М'який ­ лак по­тре­бу­є бо­бро­го малюн­ку­, н­авіть ко­ли малю­но­к н­о­сии­ть есс­кізний й­ характе­р. Під до­бри­м малюн­ко­м с­лід ро­зу­мітисс­правжне ­ вміннн­я малювати­, гли­бо­ке зн­аннн­я класии­чнии­х засоо­бів малюваннн­я, вміннн­я майсс­те­рно ­ їх ви­ко­рисс­то­ву­вати у ­ відпо­віднос­с­ті до заду­му­. М'який ­ лак чу­до­во відтво­рює факту­ру папе­ру­, н­а яко­му здійсню­­юва­ ло­с­я малюван­н­я. Ро­бо­ти ви­ко­н­ан­і в цій ма­не­рі с­тво­рюють відчу­тя ми­тьтєвосс­ті ви­ко­н­ан­н­я, с­пов­нен­н­і особ­­бли­во­ї по­е­тич­нос­с­ті.

130

М'який лак виготовляється з твердого лаку, сплавленого з перетопленим та очищеним баранячим жиром у пропорції 1х1.

Зберігати готовий лак треба у посуді що щільно закривається щоб лак не пересихав. Потрібну для роботи частку лаку слід загор­ нути у клаптик шовкової тканини та зав'яза­ ти. Слід заздалегідь закрити зворотну сторо­ ну дошки щоб не ушкодити потім тонкого шару м'якого лаку. Отриманим тампоном лак тонким шаром наноситься на поверх­ ню дошки на теплій плиті. Також лак можна наносити за допомогою валу або шкіряного тампону.

Потім обережно, щоб не ушкодити поверх­ ню, дошка кладеться на робочий стіл. Малю­ нок (зворотній) заздалегідь перенесений на тонкий папір, кладеться зверху на дошку та закріплюється по верхньому краю. Краще зро­ бити з картону рамку з вікном для дошки, до якої приклеюється папір з малюнком. Дошка вкладається у отвір і накривається папером. Папір закріплюється до картону тільки зго­ ри що дає можливість контролювати процес малювання. Малювання здійснюється на папері олівцями різної твердості з різним ти­ком. можливо застосування всіх виразних засобів ті фактур малюнку, але, на відміну від останньго, виправлення неможливі, тільки переробка всієї роботи по м’якому лаку. Тому ескізний малюнок повинен бути досконалим.

М'який лак під ти­ком прилипає до паперу і відривається від дошки залежно від ти­ку олівця на папір. При гравіруванні можна застосовувати різні сорти паперу з різною фактурою та переводити різні фактури. Після того, як малювання закінчено слід закрити бітумним лаком фасети та ушкод­ жені місця.

Місця, де був світліший тон малюнку, травляться слабше і навпаки. Слід пам'ята­ ти, що у темних місцях штрих повинен бути роздільним щоб ри травленні не утворювалося, як і у «травленому штрисі», ви­равлення його до утворення сірих плям – залисин. Техніка м'якого лаку найбільш