робота в графматеріалі

ЛІТОГРАФІЯ

Дру­карс­ька літо­графс­ька фарба ви­кладаєтьс­я тонн­ки­м шаро­м за до­по­мо­го­ю шпате­ля н­а ро­зкатний й­ каменн­ь і ро­зко­ту­єтьс­я вало­м до по­яви рівноо­мірноо­го «о­кс­ами­то­во­го­» відли­пу­.

81

могою просипаного через сито річкового піску або різних номерів корундного або скляного образиву до зникнення попереднь­ ого малюнку та утворення рівної поверхні. Шліф, або «мило» слід час від часу зми­ вати водою. Для прискорення зведення попереднього малюнку, який дуже прожирив камінь, до абразиву слід додати звичайного оцту. Верхній камінь слід рухати не по колу, а фігурою, схожою на ци­ру «8». При шліфовці слід пам'ятати, що верхній камінь не повинен весь час терти середину ниж­ нь­го та виходити більш як на третину за нижній камінь, щоб запобігти утворенню ям та бугрів, які не дадуть потім якісно над­ рукувати естамп. Для швидшої зішлифовки попереднь­го малюнку слід викори­товува­ ти більш грубий пісок. Відсутність рельєфу виміряється у різних напрямках важкою лінійкою, під яку підкладається клаптик папе­ ре. Він повинен будь де на поверхні каменя прити­катися лінійкою з однаковою силою

Потім камень корешкується до утворен­ ня потрібного «корешка». Корешкування про­

						82
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Дру­карс­ька літо­графс­ька фарба н­акату­єтьс­я н­а папе­ре­дьн­ьо зво­­ ло­жений ­й­ каменн­ь з де­кілько­х н­апрямків для більш рівноо­мірноо­го по­кри­ття фо­рми­. Віяло­м каменн­ь підсуу­шу­єтьс­я, вкладаєтьс­я зво­ло­­ жений ­й­ папір та де­ке­ль, вс­таноо­влюєтьс­я тисс­к і каменн­ь пртягуее­тьс­я під ре­бе­ро­м. Відби­то­к о­бе­ре­жно ­ зн­імаєтьс­я і ви­вішу­єтьс­я для прсуу­шки­.

водиться абразивом маленькими рівномірни­ ми колоподібними рухами. Найбільш тонкий та гострий «корн» (корешок) утворюється при шліфовці товченим до­ре просіяним склом. Для поліпшення друкарських якос­ тей каменя він обробляється спеціальним сенсебілізіру­чим 5 – 10% розчином оце­ ту або алюмокалієвих квасців. Великий та середній «корешок» каменя придатний для олівця, малий – для туші. Гладкі камені вико­ ри­товуються для гравірування.

Після шліфування, наведення «кореш­ ка» та сенсебілізації камінь змивається вели­ кою масою води, сушиться та зберігається у сухому приміщенні подалі від хімічно активного середовища.

			83
ЛІТОГРАФІЯ

З каменем слід поводитися обережно, пам'ята­чи, що його робоча поверхня може бути «зажирена» при не­бережному повод­ женні навідь відь дотиків рукою. Невидимі плями зажиренності потім, при друкуванні сприймуть фарбу, а це може зіпсувати всю роботу Літографські туш та олівець.

Для малювання на камені застосову­ ють спеціальні олівці або туш. Вони виготов­ ляються із баранячого сала, простого мила, сажі гасової, воску та смоли. Бараняче сало дуже кіслотостійке та добре зажирює поверх­ ню каменя, мило робить туш розчинною, віск та смола – додатково кислотостійкою та надають потрібної олівцю твердості.

Існує декілька рецептів виготовлення літографської туші. Виготовлення її потребує певного досвіду та обережності і пов'яза­ не досить ча­то із суб'єктивним відчуттям майстра. Досить гарна туш виготовляється із літографського олівця за доданням малої кількості сала та мила. Якщо вона погано

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ	84

Для літо­графії характе­рн­а осо­о­бли­ва факру­ра, яка у­тво­рюєтьс­я від малюваннн­я о­лівце­м по ко­рну ­ каменн­я. Ця те­хн­іка н­ай­бли­жче з усс­іх авто­рс­ьки­х те­хн­ік с­то­їть до рисуну­н­ку­. То­му ви­разн­і засоо­би в нии­х с­по­ріднен­н­і, май­же о о­дн­ако­ві: с­півідноо­шенн­н­я чо­рноо­го та біло­го­, багаті градації тону­у­, класии­чн­і засоо­би ви­рішенн­н­я у­мо­вноо­го просс­то­­

тече з пера, то ще добавляється мило. Коли не має змоги придбати готову туш, то її мож­ на зварити за таким рецептом:

Мило звичайне (не ароматизоване) – 15 вагових частин. Сало бараняче

(перетоплене, очищене) – 4 вагові ча­ти­ ни.

Віск бджолиний (проварений у воді) – 4 вагові ча­тини. Шелак – 4 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 3 вагові ча­ти­ ни.

Туш слід варити у такий спосіб. Спо­ чатку у металевій посудині розтоплюють сало та віск, потім туди по трохи добавляють сухе мило, а як воно повністю розтане, потроху сажу та шелак. Як тільки з'являються білі випаровування, їх підпалюють розпеченим до червоного залізним прутом. Горіти маса повинна не більше 1 хвилини при цьому її слід обережно помішувати. Полум'я гаситься кришкою. Після охоло­ження суміш знову

Приклади різного вирішення простору аркуша як умовного глибокого простору, об'ємного середовищя для групи речей.

ЛІТОГРАФІЯ

Ви­разн­а графічн­а іде­я це су­у­ку­пнис­с­ть багатьо­х чиннин­и­ків. Але ду­же важли­ва її відпо­відн­іс­ть то­му пе­ршо­му враженн­н­ю від о­б'єкта, яке о­три­мав ху­до­жнии­к і яке йо­о­му вдалосс­я відо­брази­ти по мо­жли­восс­ті неу­у­шко­джени­и­м. Для цьо­го по­винн­н­і бу­ти ви­ко­рисс­тан­і відпо­відн­і ко­мпо­зи­ційнн­і та ви­разн­і засоо­би­.І то­ді ро­бо­ти ви­конн­ан­і в о­дн­ій те­хн­іці у сс­прийн­н­ятті бу­ду­ть різнии­тисс­я між соо­бо­ю відпо­відно ­ до тво­рчи­х задач до рішенн­н­я яки­х вони с­ с­тво­рювалисс­я.

85

нагрівають на 10 – 15 хвилин і виливають у форму.

Приготовану туш натирають на пор­ целянову тарілку, і добавивши трохи води, розтирають пальцем, доки вона вся не розчи­ няється та не утворить бажану концен­рацію. Розчиняти туш треба тільки у потрібній для роботи кількості, і у кожному випадку слідкувати за технологією її приготуван­ ня, щоб запобігти технічних недоліків при друкванні.

Літографські олівці, як і звичайні, мають декілька ступенів твердості і розра­ ховані на різні види каменю та різні творчі потреби художників.

Самостійне виготовлення олівців вимагає ще більшого досвіду і обережності, ніж виготовленні туші. Здійснюється воно так само, як і виготовлення туші. Підчас відливки у товщі олівців можуть утворитися повітряні

	86
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Світло	та тін­ь: с­вітло	мо­же бу­ти конн­расни­и­м, мо­же ви­хо­плювати
з те­мряви по­вн­іс­тю,		збе­рігаючи їй	тільки зали­шки гли­бо­ки­х
а мо­же	відс­ту­пи­ти пе­ре­д те­мноо­то­ю,		яка по­глинн­ати­ме просс­тір,
н­ате­ме	фо­рму­, ро­зчинн­яти­ме фо­рму		в соо­бі.

фо­рму тіней­й­, по­гли­­

бульбашки-порожнини, які потім заважають при гостренні олівця, тову відливку проводять пїд тиском на спеціальному обладненні.

Промисловістю літографськіолівці випускаються як стержні круглого або прямокутного січення довжиною від 5 до 7 см, або як звачайні олівці у дерев'яній оправці. Крім вже згаданих складових до складу олівця ще входить селітра та сода які розтоплюються окремо і потроху добавляють­ ся у розплав.

Рецеп­ти літо­гра­фсь­кого олів­ця:

Мило звичайне (не ароматизоване) – 20 вагових ча­тин. Сало бараняче

(перетоплене, очищене) – 25 вагові ча­ти­ ни.

Віск бджолиний (проварений у воді) – 30 вагові ча­тини. Шелак – 15 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 6 вагові ча­тини. Або:

Мило звичайне (не ароматизоване) – 8 вагових ча­тин.

ЛІТОГРАФІЯ

У разі нео­о­бхіднос­с­ті досс­ягненнн­н­я до­датко­ви­х ви­разнии­х та де­ко­рати­в­ нии­х якосс­тей ­ мо­жли­в ви­ко­рисс­тан­я у літо­графії разнии­х при­ро­дн­іх мо­жли­восс­тейй­. Їх с­півідноо­шенн­н­я з йнн­ши­ми факту­рами характе­рнии­­ ми для літо­графії по­винно ­о­ бу­ти уу­рівноо­важене­е­, що­б зай­ва де­ко­ра­ ти­вн­іс­ть не ­ зашко­ди­ла по­пе­ре­дн­ій іде­ї тво­ру­.

87

Сало бараняче (перетоплене та очищене) – 2 вагові ча­ти­

ни.

Віск бджолиний (проварений у воді) – 12 вагові ча­тини. Шелак – 8 вагові ча­тини.

Сажа гасова (пігмент) – 4 вагові ча­тини. Сода – 1 вагова ча­тина Селітра – 1 вагова ча­тина

Якісний олівець повинен бути стійким до травлення, зберігати слабкі штрихи, дава­ ти чи­ту та прозору тушовку, легко зніматися голкою або шабером, до­ре триматися на зерні каменя, бути достатньо чорним, щоб зберігати тональний стрій малюнку.

Працю­чи олівцем, слід викори­тову­ вати особливі рейсфедери для їх утримання і оберігання від тепла долонь. Гострити олівці слід гострим добре відточеним та тонким ножем рухом «да себе», щоб не сколювати край. Квадратні олівці можна розігрітим

Відноо­шенн­н­я фо­рми та просс­то­ру­: запо­внен­н­іс­ть просс­то­ру фо­рмо­ю, її відо­браженн­н­я – відлунн­н­я н­а краю арку­ша, конн­ту­р фо­рми та конн­­ ту­р по­ро­жнее­чи просс­то­ру який о о­кресс­лює та у­тво­рює с­аму фо­рму н­авіть у бу­денн­н­ій си­и­ту­ації мають бу­ти цікави­ми­, нее­бу­деннин­и­ми для глядача.

	88
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

лезом розрізати у довж до товщини придатної ді цангового олівця.

ПРАЦЯ НА КАМЕНІ

Ескіз майбутньої літографії повинен передбачати технічні та виразні можливості техніки, її особливі різновиди, які необхідні для досягнення максимальної виразності творчого задуму.

Слід пам'ятати, що з друку на ребер­ ному літографському верстаті виходить зворотне зо­раження, (неврахування цієї особливості досить відчутно впливає на сприйняття композиції твору). Тому, по пер­ ше, слід виконати зворотній малюнок – абрис, перенесений із основного ескізу. Абрис вико­ нується контуром (з урахуванням головних композиційних та тонових ліній) на тонкому папері, або на кальці.

ЛІТОГРАФІЯ	89

Натюрмо­рт,	або ко­мпо­зи­ція з де­кілько­х ре­чейй­, це				до­бра н­аго­да
відо­брази­ти нн­авко­ли­шн­ій сс­віт, чи то			бу­денно ­о­	ре­альний­й­, чи ро­ман­­
ти­чний­й­, чи	фан­тас­ти­чно у	у­мо­вний­й­.	І глядач бу­де с с­прийй­мати й о­о­го
за с­ценн­арієм, який йой­о­му		запро­поно­о­ваноо­. А с­ценн­арій­, це не е­ тільки
пе­ре­лік ре­чей н н­амальо­вании­х, а і їх ро­лі, то­бто				ро­змір, с­півідноо­шенн­­
н­я чо­рноо­го	та біло­го­, по­ло­женн­н­я в у­мо­вноо­му			просс­то­рі папе­ру­, їх
н­апру­женн­і відносини ­н­и­ між соо­бо­ю, з арку­ше­м та йоо­го					краєм, ри­тм
та факту­ра.

При підготовці абрису для коль­ро­ вої літографії, як що вона буде робитися на декількох каменях до абрису додаються ще мітки хре­ти, які переводяться на кожен камінь і слугують для чіткого зведення коль­ орів у прцесі друку. Розмір абрису повинен бути меншим за розмір каменя не менш, як на 3 5 см (залежно від розміру роботи) з кож­ ного боку. Це є безумовне правило друку і пов'язане воно з тим, що на камені повин­ но залишатися достатньо місця для надійного встановлення ребера друкарського верстата. тоді при друку камінь не вивернеться з під ребера, що може зпричинити до зайвого травматизму.

Зворотній бік цього аркуша з абрисом малюнком натирають сангіною або соусом обережно кладуть на поверхню каменя закріплюють за бік каменя, або при­ кле­ють по кутах дек­срином і передавлю­ ють твердим олівцем. У складних випадках, коли потребується чітке співпадіння кольорів, абрис можна потім промаль­вувати літо­ графською тушью на кальці а потім після

	90
ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Як	що у ­ ко­мпо­зи­ціях, які у­мо­вно ­ мо­жн­а н­азвати н н­атюрмо­рта­
ми	ро­зкри­ваєтьс­я нее­гли­бо­кий ­ просс­тір	запо­внений и­й­ фо­рмо­ю, то
у пейй­зажнии­х ко­мпо­зи­ціях просс­тір с­тає		гли­бо­ки­м, н­апо­вн­юєтьс­я
по­вітрям.І рішенн­н­я гли­бо­ко­го просс­то­ру		ви­магає відпо­віднии­х кам­

по­зи­ційни­и­х захо­дів, іх відпо­віднос­с­ті заду­му та ме­ті ро­бо­ти­. То­чка зо­ру у ­ ко­мпо­зи­ціях з гли­бо­ки­м просс­то­ро­м с­тає о­днии­м з чиннин­и­ків ко­мпо­зи­ції, впли­во­ви­м засоо­бо­м ви­разнос­с­ті.

легкого зволоження зворотнь­го боку паперу скипідарим, протягти під слабким ти­ком на друкарському верстаті. Туш зажирює камінь залиша­чи читкий до­ре видимий штрих. Можно ще таким же чином переводити малю­ нок на камень з ксероксної або лазерної копії малюнку за тою ж технологією що і в попереднь­му випадку використовуючи нітророзчинники типу «646», «647», але ксерокс не зажирює камінь і змивається к нього у прцесі друку.

Оскільки більшість учбових завдань виконуються на «корешкованому» камені за допомогою олівця, слід звернути увагу на роботу олівцем ще на стадії ескізу. Олівець дозволяє досягти на камені незвичайно тон­ кого тонального строю, або імпресіоністич­ ності лінії. Крім праці олівцем на камені мож­ на працювати літографською тушшю, або поєднуючи обидва прийома. Як що робота замислена тільки під туш, то камінь слід бра­ ти гладкий, або з дуже малим «корешком»-