робота в графматеріалі

ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК

напрямок руху ракеля

ракель

пристрій для

підняття рами

зазор між

та регулювання

сіткою та

рама з сіткою

приводки

друкарським

папером

сітка трафарет

фарба

друкарський папір

отвори

в талері для

відсмоктування

талер

повітря

робочого столу

друкарського

насос для

верстата

відсмоктування

повітря

Принцип друку у шовкографії. Фарба через незахищені місця у шовкографській сітці туго натягнутій на раму за допомогою резинового або пластикового ножа – ракеля продавлюється на папір

Верстат для ручного шовкотрафаретного друку с пристроєм для точної приводки (пристроєм, що забеспечує рух друкуючої форми у двох напрямках, для точного співпадіння відбитків кожного кольору при багатокольоровому друцуванні.

21

друкарська фарба через відкриті на сітці місця продавлюється на папір.

Перене­ти малюнок на сітку та виго­ товити друкарську форму можна кількома способами.

Перший спосіб придатний для ознай­ омчих робіт та творчих робіт, у якіх не має дрібних деталей і які друкуються мізерним тиражем. Під сітку кладеться малюнок так, щоб від нього до сітки була відстань в 2 3мм. Пробільні місця закри­ ваються розчинним у воді клеєм (желатин, ПВС, розчин ПВА з цукром та водою

упропорції 1:1:1) за допомогою тонкого пензля або не гострого пера. Піся виси­ хання клею ви­ривання повторюється зі зворотнь­го боку сітки. Така сітка ви­ри­ має 30 – 40 вітбитків. Це достатньо для ознайомчої роботи. Щоб подовшити термін ви­ривлості форми можна прокрити сітку з внутрішньої сторони додатково тонким шаром рідкого нітролаку.к Як що нітролак попаде на друкуючи елементи, то його слід обережно вимити зі зворотньогот боку сітки ганчиркою з невеликою кількістю нітророзчинника

Другий спосіб дозволяє отримувати форму більш деталь­вану. Він полягає

утому, що на сітці резервуються друку­ ючи елементи. Робиться це так. Готується розчин во­ку та скипідару 1до 3, до якого додається для коль­ру чорна олійна фарба, або розчин бітумного лаку та скіпідару

упропорції 1 до 1. Цим розчином за допомогою тонкого пензля або пера прома­ ль­вуються усі друку­чи елементи. Потім сітка проклеюється за попереднім спосо­ бом. к що клеучий розчин буде попадати на зарезервовані місця у незначній кількості, то з них він буде скочуватися.

Після висихання клею фарба або бітумний лак вимимається скипідаром відкрива­чи друку­чи елеминти. Тепер форму можна відредагувати та закріпити нітролаком. Як клей у двох перших спосо­ бах можна викори­товувати розчин клею

«ПВА» з цу­ровим і водою. Готується він так: у окропі розчиняється цукор у прпорції 1 до 1, після того, як розчин охолоне, до нього додається ще частина клею ПВА, все добре переміщується, Цей клеючий розчин

	ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ		22
		D	є обратимим, тобто він легко змивається
		C	з сітки у горячий воді.
			Третій, основний, спосіб плягає у ви­
	В		готовленні друкарської форми фотозасо­
			бами. Готується фоточутлива емульсія. За
			допомогою м'якого пензля або спеціаль­
	В	В	ної ванночки сітка прокривається отрима­
	D C	А	ною емульсією, і сушиться у те­ряві, бо
			висохши вона набуває фотовла­тиво­тей.
			Вона особиво чутлива до уль­рофіолетових
	В		променів.
			Потім при червоному освітленні
			форма кладеться на фотокопійний стіл
	Основні розміри рами для шовкотрафаретного друку		обладнений лампами денного світла, або
	A A площа друку (Таблиця№№2)		уль­рофіолетовою лампою. Між сіткою та
	В В маскуємі площі		столом кладеться позитивне зо­раження
	C C Внутрішній розмір рами
			виготовлене фотоспособом на фотоплівці
	D D розмір рами з урахуванням січеня профілю, з якого вона
	виготовленна		або надруковане на лазерному принтері
			на особливій матовій плівцй, або ксерокс
			виконаний на ксероксну матову плівку.
			Сітка щильно прити­кається до столу
			і засвічується протягом 2 3 хвилин.
			Для кожної нової партії емульсії час
			експонування слід визначити дослідним шля­
			хом. При викори­танні фотоемульсій фірмо­
			вого виготовлення слід застосовувати реко­
			мендовані до неї лаппи і при засвітленні
			діяти точно за інструкцією. Засвічена
			емульсія задублюється і стає дуже міцною.,
	Процес натащіння сітки на раму за допомогою спеціальних		та водонерозчинною Потім сітка кладеться
			у теплу 30 – 35 С0воду, де поступово розчи­
	натяжних щіпців та степлера.Якщо натягується допоміжна рама,
	скоби можна бити уверхню поверхню, але коли це друкарська		няється ємульсія на місцях, де вана не була
	рама, то скоби б’ються у бокову поверхню і потім обов’язково		засвітлена. Вимиванню емульсії можна дуже
	проклеюються, післі висихання клею,можна сильніше натягнути
	сітку, забивши скоби у спеціальний паз.		допомогти м'яким пензлем та струменем
			гарячої води. Робити це слід дуже обережно.
			Після висихання форма готова для друку.
			Найкращими для шовко­рафаретного
	При натяжінні сітки напрям нитки не повинен співпадати зі		друку є моноволоконні тканини. Зараз най­
			частіше у шовко­рафаретного друку вико­
	стороною рами. Кут у 15 200 дасть змогу точніще і охайніше
	друкуваті тонкі лінії та дрібні деталі		ри­товуються стабілізовані тканини (сітки)
			з моноволоконного поліефіру різних фірм
			виготовників («SERICOL»,«ESTAL MONO»
			та ін.) яким притаманні такі загальні якості:
			висока стійкість до механічного наванта­
			ження, пружність, висока стійкість до сти­
			рання, висока стабільність ге­метрічних
			розмірів при коливанні вологості та тем­
			ператур, химічна стійкість, нечутливість
			до впливу сонячного проміння.Виробники
			тканин вірізняють їх за призначенням, або
			за іншими специфічними яко­тями, які

	23
ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК

Основні етапи виготовлення друкарської форми

1. Нанесення фотоемульсфї на	2. Нанесення фотоемульсфї
зовнішню сторону рами.	на ракельну сторону рами. 2 4

3. Сушка у темряві при	4. Нанесення фотоемульсфї на
температурі 25 300 С	зовнішню сторону рами. 1 2

5. Сушка у темряві при	5. Експонування
температурі 25 300 С

7. Промивка проточною водою 8. Сушка у темряві при температурі 25 300 С

ретельно описані в спеціальних інструкціях до кожної марки тканини. Перевага моново­ локонних тканин перед багатоволоконними полягає в більшій єкономічності всього тех­ нологічного процесу друку (стійкість до стирання, меньші ви­рати фарби, краще змиванняїї залишків)

На кількість фарби, що наноситься, впливає не тільки товщина тканини, а й розмір та щильність ячейок (відсоток відкри­ тої поверхні). Для кожного матеріалу, на який проводиться друк рекомендуються оптимальні види тканин, номери, харак­ тери­тики та артікули тканин наводяться виробниками у спеціальних таблицях Наприклад тканини фірми «ESTAL MONO»

	Номер	Диаметр	Розмір	Відкрита	Товщина
		нитки,	ячейки,	поверхня	тканини,
	тканини
		мкм	мкм	ткании,%,	мкм
	120	32	49	36.6	53
	120 Т	37	45	30.1	61
	120 ID	44	39	22.1	66

Для друку по грубим поверхням викори­ стовують тканини звеликою механічною стійкістю (типи «O» або «HD»). Ці типи краще протистоять стоять ти­ку ракеля.

Більшість тканин обробляється вироб­ ником за допомогою шліфування, або змень­ шення за допомогою термоз­лажевання розмірів ячейки, що зменьшує ви­рати фарби приблизно на 20 30 %, та збільшує поріг механічної стійкості тобто тонку тка­ нину можна замінити більш то­стою, але більш низькомерною

Таким чином тканини «KS» можуть замінити нормальни тканини.

Наприклад:

Тканина «ESTAL MONO»77 T KS замінює тканину «ESTAL MONO»100 O;

Тканина «ESTAL MONO» 68 T KS замінює тканину «ESTAL MONO»90 O;

Тканина «ESTAL MONO»55 T KS замінює тканину «ESTAL MONO»77 O;

Тканина «ESTAL MONO»49 T KS замінює тканину «ESTAL MONO»68 T.

Тканина «ESTAL MONO GOLD» та

«NYTAL GOLD, пофарбовані в золотавий колір. Це надає їм виняткову прозорість, та забеспечує оптимальний захист від розсіювання променів при єкспонуванні

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Ванночка для нанесення фотоемульсії

Фотоемульсія наливається у ванночку, що притискається до сітки, і наноситься на сітку у вертикальному положенні рухом знизу догори.При нанесенні емульсії власного виготовлення кількість шарів встановлюється дослідним шляхом, при використанні фірмової слід дотримуватися інструкції виробника.

24

трафаретів. Тканини «GOLD» дозволяють позбавитися ефекту переломлення світла . Ці тканини рекомендуються для друку з тон­ кими лініями.

Тканини «ESTAL CARBON» виготовлені з тонкої моноволоконної поліефірної та карбонизованої моноволоконної поліаміднї нитки. Це виключає накопичення статичної електрики, що важливо при друку на плстику..

Металізовані поліефірні тканини «ESTAL METAL» мають виключну стійкістй до розтягування, що забеспечує високу точність приводки, та високу пружність, виняткову точність приводки. При цьому вони достатньо пружні, що забеспечує добрий відрив від поверхні друку. Проникнення фарби через моноволоконну сітку набагато краще, ніж через багатоволоконну, завдячуючи більш компоктній поверхні, до того ж фарба не застряє між волокнами звідкіля її важко вимити, що ускладнює повторне використання сітки та зменшуе термін її використанна

Ра­ми для шов­кот­ра­фа­рет­ного дру­ку­

Найбільш придатні для викорис­ тання сталеві або алюмініеві рами перш за все через свою міцність та ге­ме­ричну стабільність. Дерев'яні рами більш вразливі до впливів вологи під час єкспонування сіток, тому їх можна з успіхом викорис­ товувати при друкуванні одноколь­рових рабіт і коль­рових робіт, які не вимагають надточної приводки (співпадіння фарб), також вони мають меньший строк викори­ стання. З часом воникоробляться, і це не дає щільного прилягання до робочого столу під час друку.

Для виготовлення металевих рам вико­ ри­товується особливо міцний профіль з по­ силеними стінками

			Таблиця № 1
	січення		січення
Формат	алюмінієвого		дерев•яного
	профілю		профілю
	40	х 40
DIN A4 – A3	при товщині стінок		30 х 50
	2,5	х 2,0
	40	х 50
DIN A2 – A1	при товщині стінок		40 х 60
	2,5	х 3,0

Рекомендовані розміри рам

ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК

ділянки, де світло розсіюється

Біла сітка

джерело світла

Жовта сітка

джерело світла

Сітки жовто золотого кольору при експонуванні дають більш читке зображення, бо в них світло меньше розсіюється.

Мікрознімок шару емульсії на сітці. Нормальне та занадто тонке покриття.

					25
					Таблиця № 2
	Формат	Площа	Ма­куємі		Площа
		друку (см)	площі( см)		рами (см)
	A4	21x30	15/15		51x60
	A3	30x42	15/15		60x72
	A2	42x59	15/15		72x89
	A1	59x84	16/16		91x116
	A0	84x118	18/18		120x154

Слід пам'ятати, що рух ракеля при дру­ куванні вручну ведеться вздовж більшої сто­ рони. Ма­куємі площі потрібні для встанов­ лення фарбових упорів, а також для більш якісної приводки та зручного друкування.

Для захи­ту від корозії сталеві рами цинкують, або вкриваються шаром міцного лаку(бажано багатокомпонентного).

Алюміневі рвми є корозійностійкими (крім ка­утичної соди тагипохлориду натрія)

Дерев'яні рами теж слід захищати шаром багатокомпонентного луку, який найкраще захищає деревину від дії вологи та розчинників.

Слід пам'ятати, що друку­ча сторона рами повинна завжди бути чи­тою, рівною і пла­кою, а всі кути скруглені щоб не трав­ мувати сітку у прцесі друку. Кожен раз при перетягуванні рами її друку­чу поверхню слід очи­тити від залишків клею та фарби які теж можуть мати гострий край.

Для кращого скле­вання з сіткою металеві рами шерохуються спеціальними абразивами по всій робочий поверхні. Най­ краще для цього застосовувати стрічкові ручні шлифувальні верстати з абразивною стрічкою N 24 – 36

Рами повинні бути обезжирені нітро­ розчинниками. Бінзін (крім спеціальних сортів, наприклад «калоша»), гас або уайт спіріт викори­товувати неможна через вміст в них олійних фракцій!

На­т­яж­не об­лад­нення

Традиційний медод обтягування рам вручну застосовується тільки для дерев'яних рам. Він викори­товується для робіт, які не вимагають точної приводки, і моде викори­ стовуватися при авторському художньму друку. Рами обтягуються за допомогою

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ

Ракельний ніж. кут загострення та нахилу до друкуємої поверхні. Великій кут нахилу >750 може привести до недодруковування, малий, <750 до розтискування відьитків.

26

спеціальних щипців зажимів, Тканина фіксуеться скобами за допомогою степ­ лера і, обов'язково, потім проклеюється спеціальними водостійкими кле­ми. (Клей ПВА можно викори­товувати тільки в ок­ ремих випадках для друку малих накладів, наприклад у авторській друкованій графіці. Для більш щільного натяжіння у рамі по зовнішньому краю друку­чої сторони виби­ рається чверть або паз, в які вбивається тонка рейка. Це дає змогу досягти більш щільного натяжіння

Металеві рами обтягуються тільки за допологою спеціального онатяжного механічного або пневматичного облад­ неня змонтованого на натяжному столі необхідного розміру, або за допомогою «базової рами»(дерев'яної рами більшого розміру ніж металева).

Базова рама обтягується вручну, а потім на натянуту тканину приклеюється спеціальними кле­ми металева рама Для накле­вання слід використрвувати спеціальні стійкі до розчинників двохком­ понентні швидкосохнучи клеї від фірм ви­ робників обладнення та матеріалів для шов­ ко­рафаретного друку або єпоксидні клеї вітчизняного виробництва клеї, Наприклад:

Поліеферний клей Arkabond 120. Час просихання – 20 хв. Підходить для тонких тканин, що повинні повність бути занурені у клей. Час застосування готового клею приблизно 1 година. Рама готова до викори­тання одразу після зняття її з натяж­ ного пристрою

Клей COLESTAL фирмы "SST".

Час просихання – 15 хв. Підходить для всіх номерів тканини. Час застосування готового клею всього 5 хв. Викори­тання рами бажано після повної полімерізації, що закінчується через 24 год.

Умеханічних, або пневматичних натяж­ них пристроях на робочому столі спочатку розтягується тканина за допомогою штіфто­ вих або пневматичних зажимів, а потім на натянуте полотно зверху наклеюється одна або декілька рам.

Умеханічних пристроях спочатку тканина наколюється по чотирьом сторо­ нам на штіфти. Потім за допологою хра­

ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК

Між краями ракеля та рамою повинен залишатися зазор не меньше ніж 50 100 мм.Між рамою та друкарським талером повинен бути зазор2 5 мм, який необхіден для кращого відлипу відбитку від сітки.

Відношення ширини ракеля до ширини друкуємої поверхні. Ракель бажано мати на 2-6 см ширше за поле друку.

Друкуєма

поверхня

Висота підняття рами повинна забеспечувати зручне укладання паперу на талер та прибирання готових відбитків.

27

пового механізма проводиться натяжіння спочатку вдовж «основи» тканини, а тотім вдовж «утка» . При такому способі натяжіння, як що докла­ти зайвих зусиль, або нерівномірно закрапити тканину,мож­ ливі розриви тканини по катах. Штіфтові пристрої небеспечні для високомірних та тонких тканин. У механічних пристроях можливо викори­тання також спеціальних механічних зажимів (наприклад зажими та універсальні натяжні пристрої фірми «Харляхер»).

У пневматичних, або гідравлічних натяжних пристроях зажими та ступінь натяжіння тканини регулюються більш дос­ конало у повній відповідності до технічних характери­тик різних видів тканин.

Наскільки автору відомо, фірма «Люшер АГ» з Німетчини першою розро­ била автоматично регулюєме пневматичне натяжне устаткавання. Зараз більшість фірм виробників пропонують комплекси обладнення для забеспечення повного тех­ нологічного процесу друку. (наприклад нaтяжні зажими відомої фірми вироб­ ника фарб для шовко­рафаретного друку «ARGON» та фірми «SVECIA". Розмір та кількість пневматичних натяжних циліндрів комплектуються в залежності від потреб замовника)

Таке сучане обладнення дає змогу гарантовано досягти оптимального натяжіння тканини у повній відповідності то технічних характери­тик матеріалу.

Велика вартість натяжного устатку­ вання для споживачив компенсується спеціальним сервісов фірм постачаль­ ників матеріалів,які пропонюють послуги з виготовлення та натяжки шовко­рафа­ ретних рам на фірмовому обладненні за технічними вимогами замовника

Як відомо трафаретні тканини вироб­ ляються за номерами, які відо­ражають ступінь щильності нитки на сантиметр тка­ нини. У графічнному друку викори­тову­ ються тканини №№ 77 165. Для тонового друку викори­товується № 180. Стандарт­ ним є №120

Для кожного номеру є оптимальною своя сила натяжіння, яка вимірюється спеціальними пристро­ми і визначається

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ ОФОРТ ЛІТОГРАФІЯ ДЕРЕВОРИТ ЛІНОРИТ ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК	28

Папір н­арізае­тьс­я н­а весс­ь ти­раж о­дноо­го ро­зміру з до­пусс­ко­м н­а осс­тато­чну о о­брізку­. На тале­р н­акле­юютьс­я у­по­рн­і план­ки зі с­му­­ жо­к папе­ру або сс­ко­чу­.Їх посс­тійне е­ по­ло­женн­н­я дас­ть змо­гуоо­три­мати о­дн­ако­ві відби­тки і до­по­мо­же при здійснен­е­н­і то­чноо­ї при­во­дки­.

Раке­льн­а по­ве­рхн­я рами мас­куее­тьс­я папе­ро­м ти сс­каче­м. Це сс­про­­ с­ти­ть відми­ваннн­я с­ітки та зєконн­ми­ть ро­зчиннин­и­к. Для раке­ля н­акле­­ юєтьс­я з картону у­ раке­льний у­ у­по­р, н­а яко­му він бу­де ле­жати при підн­ятті с­ітки­. н­а нии­жн­ій сс­то­ронн­і с­ітки пе­ре­д раке­ле­м н­али­ваєтьс­я фарба.

для №77 – 30 I/ni; №100 25 I/ni; №120 17 I/ni; №140 12 I/ni.

Для великих рам (2 3 м) натяжіння зменьшується на 15 30%

Трафаретні тканини впродовж 2 3 годин знижують ступінь натяжіння, потім він стабілізується, тому нанесення ємульсії слід проводити після стабілізації рами.Длля точної приводки при багатокольровому друку і коли друк проводиться с декількох рам, треба бомагатися одинакового ступіню натяжіння і проводити всі технологічні опе­ рації у відповідності до технологічних вимог виробника матеріалу.

Слід пам'ятати, що для якісного дру­ кудрібних елементів та тонких ліній раму слід накле­вати у натяжному пристрої не паралельно основі тканини, а під кутом при­ близно у 1500 Це дасть змогу запобігти утворенню ефе­ра «зубчиків» по краю шару фарби.

Виго­тов­лення диа­пози­тив­ів­

Ди­позитави для вигодовлення дру­ карської форми (трафарету) на сітці можна виготовити декількома способами:

Ручний спосіб.

На прозорій плівці або спеціальній типографській кальці непрозорою чорною або темночервоною фарбою малюється зо­раження. Такий спосіб прийнятний у ав­ рорській друкованій графіці коли бажано зберігти відбиток авторської руки, і коли автор майстерно володіє пензлем, та друк проводиться у одну факбу. При багатоколь­ оровому друкуванні для кожної фарби виго­ товляється своя плівка з нанесенням на неї приводних міток крестів для приводу фарб. Слід уважно слідкувати за співпадінням міток та малюнків у відповідності до ескізу або орігінал макету. Слід також продумати послідовність друку кольорів та перекриття шарів фарби.

Фотографічний спосіб.

Ди­позитив виготовляеться на фотоплівці за технололіями наявної фотографічної лабо­ раторії. Основні вимоги до діапозитивів: прозорість плівки та контрастністьзо­ра­ ження (непрозорість малюнку та відсутність сірих тонів) зо­раження. Привідні мітки слід ви­тавити на орігіналі до його фото­ графування на плівку відповідного розміру

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ ОФОРТ ЛІТОГРАФІЯ ДЕРЕВОРИТ ЛІНОРИТ ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК	29

спеціальним студійним фотоапаратом, або до сканування.

При проявці слід викори­товувати позитивний процес або потім проводити конртотипування (переведення негативу в позитив). Можливо викори­тання різних ефектів, вла­тивих класичній фотографії так званого мо­рого поцесу, для досяг­ нення особливих виразних можливо­тей у авторській графіці що репродукується засобами шовко­рафаретного друку.

Тональні зобтаження можна репродуку­ вати виготовля­чи позитив застосову­чи спеціальні поліграфічні растри, придатні для шовко­рафаретного друку та номеру відповідної сітки

Комп'ютерний спосіб. Сучасне комп'ютерне та програмне забеспечення поліграфічного процесу дозволяє отри­ мувати ди­позитиви для шовко­рафарет­

Для дру­ку сс­ітка о­пусс­каєтьс­я. Раке­ль бе­ре­тьс­я о­бо­ма ру­ками­, щіль­ но ­ при­тисс­каєтьс­я до сс­ітки і про­тягу­єтьс­я по нн­ій разо­м з фарбо­ю. При цьо­му фарба про­давлюєтьс­я н­а папір, а зали­шки її зрізаютьс­я. Посс­тійно о­ тре­ба конн­тро­лювати запо­внен­н­іс­ть вс­ієї ї ши­рини и­ раке­ля фарбо­ю, бо ви­трати фарби мо­жу­ть бу­ти різн­і в зале­жнос­с­ті від пло­щі відкри­ти­х по­ве­рхн­ь фо­рми­. Дру­к по­винен ­н­ про­хо­ди­ти з о­д­ ноо­ієї про­тяжки раке­ля!

ТЕХНІКИ АВТОРСЬКОГО ДРУКУ ОФОРТ ЛІТОГРАФІЯ ДЕРЕВОРИТ ЛІНОРИТ ШОВКОТРАФАРЕТНИЙ ДРУК	30

ного друку у повній відповідності до тех­ нологічного процесу, тобто з нанесенням приводних та обрізних міток, роподілом на коль­ри, розкладом на друкарський аркуш відповідного розміру.

Попередня обробка малюнка про­ водится за допомогою різних графічних пакетів програм (Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe InDesign, QuarkXPress, CorelDRAW), які дозволяють створити оригінал макет для друку у відповідності до технічних вимог шовко­рафаретного друку.

Плівки для друку можна виве­ти кори­ту­чись послугами сучасних репро­ центрів, що існують при кожному вели­ кому видавничому комплексі та надають такі послуги. Якщо орігінал не дуже склад­ ний, не перебільшує формата А4, а якість приводки фарб не є критичною, то плівки вожна отримати за допомогою наявного звичайного офісного лазерного принтера. Поділ на кольри та розтановку міток можна зробири «вручну», якщо фарби лягають плашками або лініями, або програмними засобами.

Для виводу плівок викоги­тову­ ються тіж програми, що і для розробки ориігінал макету­ри тональному друку вели­ чину та характер растру мона регулювати можливо­тями або програми, або принтера. Друк слід проводити на спеціальні плівки або кальки с матовим покриття­рекомендо­ вані виробноком. Вимоги якості стандартні. Чорне не повинно бути прозорим!

Висо­о­та ве­рс­тата ре­гу­люєтьс­я відносно н­о­ зросс­ту дру­каря. Шви­дкий ­ дру­к по­тре­бу­є зру­чноо­ї о­рган­ізаціїї ро­бо­чо­го міс­ця.

Зво­ро­тн­ій ру­х раке­ля ро­би­тьс­я ззо­вс­ім с­лабки­м тисс­ко­м при мало­­

му ту­ті н­ахи­лу	та підн­ятій рамі.На с­ітці по­винен ун­ у­тво­ри­тисс­я тонн­кий ­
і рівноо­мірний й­	шар	фарби­, який не ­е­ дас­ть змо­гу	їй засоо­хнуу­ти­. Це
осо­о­бли­во важли­во		при ро­бо­ті з шви­дкосо­о­хнуу­чи­ми	шо­вко­графс­ьки­­

ми фарбами­. Що­б зпо­вільнии­ти про­цес ­ виси­и­ханнн­я фарби у ­ тонн­ко­му шарі н­а с­ітці до фарб до­даютьс­я с­пе­ціальн­і, ре­ко­менн­до­ван­і ви­ро­б­