- •Предмет математичної логіки.
- •Розділи математичної логіки
- •Г. Ляйбніц як засновник математичної логіки.
- •„Алгебра логіки” Дж. Буля як перша система математичної логіки.
- •Роль г.Фреге у становленні математичної логіки як науки.
- •Обмеження та узагальнення поняття.
- •Місце сучасної математичної логіки в системі наук.
- •Поняття множини.
- •Інтуїтивне означення множини
- •Xs означатиме, що елемент X не належить множині s. Символ називається символом
- •Поняття елементів множини та підмножини.
- •Операція включення.
- •Відношення між поняттями за обсягом.
- •Загальна характеристика операцій над множинами.
- •Основні закони операцій над множинами: закон тотожності.
- •Основні закони операцій над множинами: комутативний закон.
- •Основні закони операцій над множинами: асоціативний закон.
- •27. Загальна характеристика висловлювань.
- •30. Відношення логічного слідування.
- •32. Поняття формули-тавтології.
- •33. Поняття формули-суперечності.
- •2.5.1. Минимизация логических функций с использованием
- •Рівносильності, за допомогою яких виражають одні сполучники через інші:
- •41. Основні закони логіки висловлювань: закон складної контра позиції.
- •46. Нормальні форми: досконала кон’юнктивна нормальна форма (дкнф)
- •49. Розділово-категоричні виводи.
- •50. Поняття доведення та його види.
- •54. Характеристика математичної аналогії.
2.5.1. Минимизация логических функций с использованием
аксиом и законов алгебры логики.
Данный метод можно назвать «ручным». В нём нет устоявшихся рекомендаций по рациональному поиску минимальных тупиковых форм функций. Успех минимизации зависит от уровня знания аксиом и законов алгебры логики и навыков их применения. Для сложных функций (число переменных 4 и более) этот метод предполагает многоходовые комбинации логических преобразований, которые приходится выполнять при минимизации. Такой процесс является довольно трудоёмким и не даёт никаких гарантий достижения требуемого минимума. Напротив, если функция проста, её минимизация осуществляется одно, двух, и, реже, трёхступенчатым преобразованием, не требующим особого труда и совершаемого почти автоматически. По этому данный метод целесообразно использовать для минимизации простых логических функций.
В процессе минимизации функций в той или иной мере используются все аксиомы и законы алгебры логики. Но, наиболее употребляемыми в этом случае, является:
- закон склеивания , (2.24)
- закон поглощения ; , (2.25)
- закон без имени .
39. Основні закони логіки висловлювань: закони вираження одних сполучників через інші.
Рівносильності, за допомогою яких виражають одні сполучники через інші:
-
A B ~A v B
-
A v B ~A B
-
A ▼ B (A v B) & (~A & ~B)
-
A ▼ B ~ (A B)
-
A B ~ (A ▼ B)
-
A B ~ A ~B
-
A B (A B) & (B A)
40. Основні закони логіки висловлювань: закон простої контра позиції.
Закон контрапозиції - логічний закон, який дозволяє з допомогою заперечення міняти місцями антецедент і консеквент.
Розрізняють закони простої контрапозиції і складної контрапозиції. Перший закон простої контрапозиції: якщо з першого висловлювання випливає друге висловлювання, то із заперечення другого висловлювання випливає заперечення першого висловлювання.
Схема закону: (А->В)-> (В->А) ("Коли відомо, що якщо А, то В, то якщо не-В, то не-А").
Наприклад: "Коли відомо, що якщо сума цифр числа ділиться на 3, то це число ділиться на 3, тоді істинно, що якщо число не ділиться на 3, то сума його цифр теж не ділиться на З".
Другий закон простої контрапозиції: якщо із заперечення першого висловлювання випливає заперечення другого, то з другого висловлювання випливає перше висловлювання.
Схема закону: (А->В)->(В->А). ("Коли відомо, що якщо не-А, то не-JB, то якщо В, то А").
Наприклад: "Коли відомо, що якщо сума цифр числа не ділиться на 3, то й це число не ділиться на З, тоді істинно, що якщо це число ділиться на 3, то й сума його цифр ділиться на З".
Третій закон простої контрапозиції: якщо з першого висловлювання випливає заперечення другого висловлювання, то з другого висловлювання випливає заперечення першого висловлювання.
Схема закону: (А->В)->(В-*А). ("Коли відомо, що якщо А, то не-В, то якщо В, то не-А").
Наприклад: "Коли відомо, що якщо ромб має два гострі кути, то він не є квадратом, то якщо ромб є квадратом, то він не має двох гострих кутів". Четвертий закон простої контрапозиції: якщо із заперечення першого висловлювання випливає друге висловлювання, то із заперечення другого висловлювання випливає перше висловлювання.
Схема закону: (А->В)->(В->А). ("Коли відомо, що якщо не-А, то В, то якщо не-В, то А").
Наприклад: "Якщо відомо, що коли число не ділиться на два, то воно непарне, то якщо число не є непарним, то воно ділиться на два". Закони складної контрапозиції