7.9 Порядок компонування обладнання, будинків та споруд

Вихідними для компонування є дані про виділену ділянку для забудови (розміри, рельєф), дані про існуючі інженерні споруди (дороги, мережі зв'язку та електромережі), напрямки вантажопотоків (кам’яних матеріалів, в’яжучих, готової продукції і т.п.), кліматичні фактори (переважаючі напрямки вітру, температура повітря та грунту, опади та ін.), розміри обладнання з врахуванням розмірів ремонтно-монтажних площадок, розміри складів, розміри конвеєрних ліній, головні геометричні параметри внутрішньозаводських доріг та площадок для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, параметри адміністративних, виробничих і побутових приміщень заводу.

Згідно з всіма вихідними даними визначаються головні зони території заводу:

• зона розміщення дробильно-сортувального обладнання;

• зона розміщення складів;

• зона розміщення адміністративних та побутових будівель;

• зона відвантаження готової продукції;

• зона розміщення допоміжного господарства цеху (склад ПММ, матеріальний склад, ремонтні майстерні, водопостачання тощо).

А також намічаються схеми руху автотранспорту і матеріалів.

Визначаються місця розміщення зелених насаджень на території заводу.

7.10 Основні показники генерального плану

Основні показники генерального плану наводять у табличній формі (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 – Основні показники генерального плану

№ п.п.	Показники	Од. виміру	Числові значення
1	Площа території	м^2
2	Площа забудови	м^2
3	Щільність забудови	%
4	Площа озеленення	м^2
5	Щільність озеленення	%

8 Техніка безпеки та охорона довкілля

Технологічні процеси на гравійно- і дробильно-сортувальних заводах супроводжуються забрудненням повітря виробничих приміщень пилом гірської породи. Більшість гірських порід, які переробляють на підприємствах нерудних будівельних матеріалів, містять вільний двоокис кремнію, що створює небезпеку захворювань робітників силікозом. Тому питання створення нормальних санітарно-гігієнічних умов роботи робітників завжди є пріоритетним.

Пил надходить у приміщення як у момент свого виникнення при дробленні, так і при пересипанні матеріалів, дрібні частки яких виносяться з робочих порожнин устаткування й розсіюються в повітрі. Найбільша величина пиловиділення спостерігається на стадіях дроблення й сортування.

У таблиці 8.1, складеної на підставі даних обстеження діючих дробильно-сортувальних заводів, наведені дані запиленості повітря основних технологічних вузлів.

Таблиця 8.1 – Дані про запиленість повітряного середовища дробильно-сортувальних заводів

Найменування встаткування (технологічного вузла)	Запиленість повітря, мг/м^3
Прийомний бункер	20–400
Щокова дробарка: Зів (верх дробарки) Розвантажувальна щілина (низ дробарки)
	50–600 200–1500
Конусна дробарка: Верх дробарки (прийом матеріалу) Низ (вихід)
	50–400 700–4000
Грохот (колосниковий і вібраційний)	12–3000
Стрічковий конвеєр (перевантаження на конвеєр)	200–1300

Величина пиловиділення залежить від типу встановленого технологічного устаткування, конструктивних рішень технологічних вузлів, фізико-механічних властивостей і хімічного складу гірської маси, її вологості, а також ефективності роботи обезпилюючих систем.

Основою для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці у цехах дробильно-сортувальних заводів є технологічна схема заводу. Тому при проектуванні нових і реконструкції існуючих підприємств у цій схемі необхідно передбачати:

1. Застосування високопродуктивного і сучасного дробильного устаткування, що дозволяє скоротити число стадій дроблення; впровадження максимально механізованого й автоматизованого технологічного процесу, що дозволить збільшити продуктивність і скоротити кількість людей, які працюють у запилених приміщеннях; застосування мокрих процесів переробки гірської маси та її зволоження (гідрообезпилення) у всіх випадках, коли це дозволяють технологічні умови; максимальну герметизацію технологічного устаткування і застосування вбудованих укриттів або пиловловлюючих пристроїв.

2. Скорочення кількості перевантажень і висоти перепадів матеріалів із застосуванням заходів щодо гасіння швидкості падаючого матеріалу.

3. Раціональне розміщення ефективного аспіраційного устаткування.

4. Блокування електродвигунів вентиляторів аспіраційних систем і вузлів зволоження матеріалу з технологічним устаткуванням, що виключає роботу механізмів при непрацюючій аспірації й гідрообезпиленні.

5. Організацію пневматичного або автоматичного і незалежно діючого мокрого прибирання приміщень і устаткування від осілого пилу; улаштування безпилового очищення конвеєрних стрічок, які поряд із приводними ременями, маховиками й іншими обертовими частинами устаткування є джерелами додаткового (вторинного) пилоутворення.

Цей необхідний комплекс заходів, що забезпечує нормальний санітарний стан повітряного середовища, на підприємствах промисловості нерудних будівельних матеріалів може бути повністю здійснений в опалювальних корпусах заводів. У неопалюваних корпусах така можливість обмежена теплим періодом року.