- •Міністерство освіти і науки україни національний транспортний університет
- •Міністерство освіти і науки україни національний транспортний університет
- •1 Структура й обсяг курсового проекту
- •2 Визначення основних показників
- •3.2 Розрахунок зернового складу подрібненого продукту
- •3.3 Обґрунтування якісно-кількісної схеми дробіння
- •3.4 Обґрунтування типів і кількості грохотів
- •3.5 Основні технічні характеристики дробарок і грохотів
- •4 Розрахунок складів кам’яних матеріалів
- •5 Вибір додаткового обладнання дробильно-сортувального заводу
- •5.1 Вибір приймального бункера
- •5.2 Вибір живильника дробарки
- •5.3 Вибір конвеєрів
- •6 Обґрунтування потреби в трудових, матеріальних та енергетичних ресурсах
- •6.1 Чисельність робітників і службовців
- •6.2 Потреба в основних матеріалах
- •6.3 Потреба в електроенергії
- •6.4 Потреба у воді
- •7 Генеральний план заводу
- •7.1 Основні положення
- •7.2 Загальні вимоги до компонування обладнання, будівель та споруд
- •7.3 Основні принципи розміщення виробничого обладнання
- •7.4 Складське господарство заводу
- •7.5 Адміністративно-господарські й побутові будівлі
- •7.6 Внутрішньозаводські дороги та площадки
- •7.7 Параметри будівель та споруд
- •7.8 Озеленення території заводу
- •7.9 Порядок компонування обладнання, будинків та споруд
- •7.10 Основні показники генерального плану
- •8 Техніка безпеки та охорона довкілля
- •9 Захист курсового проекту
- •Література
- •Додаток а Технічні характеристики щокових дробарок
- •Додаток б характеристики параметрів для розрахунку грохотів
- •Додаток в Дані для розрахунку складів щебеню
- •Додаток г Дані для розрахунку додаткового обладнання заводу
- •Додаток д Чисельність робітників і службовців
- •Додаток е витрати основних матеріалів
- •Додаток ж Внутрішньозаводські дороги та площадки
- •Додаток к
6 Обґрунтування потреби в трудових, матеріальних та енергетичних ресурсах
6.1 Чисельність робітників і службовців
Чисельність робітників визначають згідно з [1] та приймають за даними, які наведені у додатку Д.
У записці наводять таблицю з чисельністю робітників та окремо кількість службовців.
Приклад.
Таблиця – Чисельність робітників при однозмінній роботі заводу
Відділення |
Кількість обладнання |
Професія |
Кількість робітників |
1 |
2 |
3 |
4 |
Крупне подрібнення |
1 |
маш. дробарки |
1 |
Конвеєрний транспорт |
1 |
маш. транспортеру |
1 |
Середнє подрібнення |
1 |
маш. дробарки |
1 |
Конвеєрний транспорт |
1 |
маш. транспортеру |
1 |
Кінець таблиці
1 |
2 |
3 |
4 |
Грохочення №1 |
1 |
маш. грохота |
1 |
Конвеєрний транспорт |
2 |
маш. транспортеру |
1 |
Грохочення №2 |
4 |
маш. грохота |
1 |
Конвеєрний транспорт |
3 |
маш. транспортеру |
2 |
Лабораторія |
|
лаборант |
1 |
Ремонтна служба |
|
препаратор |
1 |
|
|
електрик |
2 |
|
|
слюсар |
3 |
|
|
зварювальник |
2 |
Відділ навантаження |
|
маш. навантажувача |
3 |
Службове приміщення |
|
робочий |
1 |
Територія цеха |
|
робочий |
1 |
Зважувальний цех |
|
зважувач |
1 |
|
|
Всього |
48 чол. |
Службовці:
Начальник цеху – 1; механік – 1; інженер електрик – 1; диспетчер – 2; зав складом – 1; бухгалтер – 1; сторож – 3. Всього 10 чол.
6.2 Потреба в основних матеріалах
Потребу в основних матеріалах (броня для дробарок, металеві сита, стрічка для конвеєрів, мастильні матеріали) визначають згідно з [1] з коефіцієнтом 0,35 для однозмінного режиму роботи заводу і 0,70 – для двозмінного (додаток Е).
Дані про потребу в матеріалах наводять у відповідних таблицях.
6.3 Потреба в електроенергії
Необхідну кількість електроенергії визначають відповідно до прийнятої технологічної схеми роботи заводу. Джерелом електроенергії, як правило, є державні електромережі. Для пересувних заводів використовують пересувні електростанції, у цьому випадку необхідну потужність обчислюють за максимальним навантаженням споживачів.
Проектуючи електропостачання каменедробильного заводу, встановлюють кількість електроенергії, на основі якої визначають потрібну потужність пересувної електростанції або трансформаторної підстанції.
Потребу в електроенергії визначають потужністю електродвигунів механізмів, а також потребами для зовнішнього й внутрішнього освітлення. Потужності електродвигунів живильника, дробарок і грохотів приймають за паспортним даними. Потужності електродвигунів конвеєрів визначають залежно від продуктивності їх (Qгод. м/год), довжини конвеєра (Lк, м), швидкості транспортування матеріалу (иТ м/с) та висоти підйому матеріалу (hM, м).
, кВт (6.1)
Nе.д. – потужність електродвигуна, (к.с.);
е – коефіцієнт запасу на пуск (1,20);
r – КПД приводу, приймають рівним 0,85.
, к.с. (6.2)
де N1 – потужність на холостий хід, к.с.
, (6.3)
N2 – потужність на горизонтальне переміщення, к.с.
, (6.4)
N3 – потужність на підйом на висоту hм, к.с.
, (6.5)
К, К1, К0 – коефіцієнти, відповідно, К=1,2; К1=0,01; К0=45 при bk=650 мм; К0=52 при bk=800 мм.
Результати розрахунків зводять у таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 – Результати розрахунків потужності двигунів конвеєрів
№ конвеєра |
Qгод, м/год |
Lк, м |
hм, м |
N1, к.с. |
N2, к.с. |
N3, к.с. |
Nб, к.с. |
Nе.д., кВт |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
Зведені дані про потужність, спожиту механізмами заводу наводять у табличній формі (табл. 6.2).
Необхідна потужність трансформатора (Рпотр), кВт:
, (6.6)
де kвтр. – коефіцієнт, який враховує втрати потужності, kвтр. = 0,80–0,95;
∑Pсу – сумарна потужність силових установок взятого обладнання (табл. 6.2);
cos – коефіцієнт потужності (0,75–0,85);
∑Pво – потужність внутрішнього освітлення, кВт;
∑Pзо – потужність зовнішнього освітлення, кВт.
Таблиця 6.2 – Дані про потужність, спожиту механізмами установки
Споживачі |
Кількість |
Потужність на одиницю |
Загальна потужність |
Живильник |
|
|
|
Дробарка СМД |
|
|
|
Дробарка КСД |
|
|
|
Дробарка КМД |
|
|
|
Грохот ГИС |
|
|
|
Грохот ГИЛ |
|
|
|
Конвеєри |
|
|
|
|
|
Всього |
|
Потрібна потужність внутрішнього освітлення, кВт
, (6.7)
де Eно – нормативна освітленість (табл. 6.3);
Fпл – площа освітлення, м2 (див. розділ 7, табл. 7.3);
kзн.о – коефіцієнт, що враховує зниження освітленості через забруднення ламп і освітлювальної арматури, kзн.о = 1,3;
Eсер.ос. – середня питома горизонтальна освітленість при рівномірному розміщенні світильників по площі (табл. 6.4).
Таблиця 6.3 – Нормативна освітленість для приміщень
Назва приміщень |
Найменше освітлення, лк |
Поверхні, до яких відносяться норми освітленості |
Кабінети, робочі кімнати Конструкторська Кімнати громадських організацій Зали їдалень, буфетів Роздягальні приміщення, душові Санвузли Східці Коридори та проходи |
75 150 75 75 50 30 20 20 |
0,8 м від підлоги також також також на підлозі також на площадках та східцях на підлозі |
Таблиця 6.4 – Середня питома горизонтальна освітленість
Потужність ламп, Вт |
40 |
60 |
100 |
150 |
200 |
300 |
500 |
750 |
1000 |
Есер. |
2,3 |
2,5 |
2,7 |
3,1 |
3,4 |
3,7 |
4,1 |
4,4 |
4,7 |
За результатами розрахунків визначають Pво для кожного приміщення і підсумовуючи отримують значення ∑Pво. Напруга в електромережі – 220 В.
Виходячи з кількості і ступеня освітленості місць визначають потрібну потужність для забезпечення нормативного освітлення. Так, на освітлення території біля дробарок і грохотів, витрата потужності повинна складати до 2 Вт на один м2 площі, для проходів і проїздів – до 3 Вт/м2, на решті території заводу при середньому ступені освітленості – 0,5 Вт/м2.
Визначають площу проходів та проїздів, яка складає половину площі, що займають комплекти обладнання:
, (6.8)
Площа решти території заводу:
(6.9)
де Fзаг.тер. – загальна територія заводу, яку визначають після компонування обладнання і розрахунку параметрів генерального плану.
Потужність зовнішнього освітлення:
. (6.10)