6.4 Потреба у воді

Воду використовують на такі потреби: виробничі, господарські та пожежегасіння.

Витрата води на виробництво щебеню, л/с:

, (6.11)

де q – питома витрата води на виробництво щебеню 250 л/м³.

Витрата води на господарські потреби, л/с:

, (6.12)

де V_{пол.доб} – добова норма поливання території, 150 л на 100 м²;

F – площа території, що підлягає поливанню, м²;

–тривалість зміни, год.;

n_зм – кількість робочих змін на добу.

Витрата води на пожежегасіння становить 10 л/с при площі території заводу до 10 га.

Загальна витрата води складе, л/с:

. (6.13)

7 Генеральний план заводу

7.1 Основні положення

Генеральним планом називається горизонтальна проекція ділянки на якій розташоване запроектоване виробниче підприємство.

Генеральний план визначає положення на місцевості і взаємне розташування на виробничій площадці основних і допоміжних цехів, складів, енергетичних і транспортних споруд, всіх підземних, наземних і надземних комунікацій із врахуванням вимог технології, транспорту і планування. Базою технічних рішень по генеральному плану виробничого підприємства є технологія основного виробництва, склад основних і допоміжних цехів, потужність агрегатів, взаємний зв’язок цехів і агрегатів в процесі виробництва.

Мінімальна щільність забудови каменедробильних заводів повинна становити 27 %. При цьому до площі забудови відносять площі агрегатів, складів, будинків і споруд, автомобільних доріг, площадок і тротуарів.

7.2 Загальні вимоги до компонування обладнання, будівель та споруд

Основа компонування обладнання, устаткування, будівель та споруд каменедробильного заводу полягає в максимальному об’єднанні технологічних операцій, зменшенні протяжності конвеєрних ліній та кількості вузлів перевантаження матеріалів, у забезпеченні надійності технологічного процесу, зручності обслуговування і ремонту обладнання з урахуванням потреб техніки безпеки, промислової санітарії та протипожежної безпеки.

Площадка для будівництва повинна мати відносно рівну поверхню і похил, що забезпечує відвід поверхневих вод (в межах 0,005—0,030). Будинки та споруди на площадці слід групувати по зонам згідно і виробничим процесом з урахуванням санітарних та протипожежних вимог.

Розташування будівель і споруд відносно сторін світу та домінуючих напрямків вітрів мають забезпечувати найбільш сприятливі умови для природного освітлення та провітрювання приміщень; боротьби з надлишковою інсоляцією й сніговими заметами. Для зменшення інсоляції подовжні осі будівель і двосторонніх ліхтарів слід орієнтувати за частинами горизонту в межах від 45° до 110°. У районах із сніговим покривом більше ніж 50 см при розміщенні будівель і споруд слід передбачити можливість наскрізного провітрювання території підприємства, для чого проїзди, поздовжні осі будівель та споруд слід розташовувати паралельно або під кутом не більше ніж 45° до домінуючого напрямку вітру у зимовий період року. Санітарні розриви між двома будівлями, що освітлюються віконними прорізами, мають бути не менші від найбільшої висоти одного з них. Між довгими сторонами і торцями будівель, а також між торцями будівель з віконними прорізами відстань приймається не менше ніж 12 м, а при наявності автомобільних в'їздів у цехи відстань між протилежними будівлями – не менше ніж 20 м. Протилежні розриви залежать від ступеня вогнетривкості запроектованих будівель і споруд; згідно з існуючими протипожежними нормами вони знаходяться від 10 до 30 м.