1 Структура й обсяг курсового проекту

Індивідуальне завдання на виконання курсового проекту видають студентам на початку семестру.

Вихідними даними для виконання проекту є:

• річна продуктивність дробильно-сортувального заводу, тис. м³;

• кількість змін роботи заводу;

• міцність породи, МПа;

• насипна щільність щебеню, г/см³;

• розмір фракцій, мм;

• потрібний склад кінцевого продукту, %.

Пояснювальна записка повинна включати такі розділи і підрозділи:

Вступ

1 Визначення основних показників дробильно-сортувального заводу

1.1 Розрахунок тривалості роботи заводу протягом року

1.2 Розрахунок годинної продуктивності заводу

1.3 Вибір обладнання для подрібнення породи

2 Проектування технологи випуску щебеню

2.1 Вибір схеми дробіння

2.2 Розрахунок зернового складу подрібненого продукту

2.3 Обґрунтування якісної та кількісної схем дробіння

2.4 Обґрунтування типів і кількості грохотів

2.5 Основні технічні характеристики дробарок і грохотів

3 Розрахунок складів кам’яних матеріалів

4 Вибір додаткового обладнання дробильно-сортувального заводу

4.1 Вибір приймального бункера

4.2 Вибір живильника дробарки

4.3 Вибір конвеєрів

5 Обґрунтування потреби в трудових, матеріальних та енергетичних ресурсах

5.1 Чисельність робітників і службовців

5.2 Потреба в основних матеріалах

5.3 Потреба в електроенергії

5.4 Потреба у воді

6 Генеральний план заводу

6.1 Основні положення

6.2 Загальні вимоги до компонування обладнання, будівель та споруд

6.3 Основні принципи розміщення виробничого обладнання

6.4 Складське господарство цеху

6.5 Адміністративно-господарські й побутові будівлі

6.6 Внутрішньозаводські дороги та площадки

6.7 Параметри будівель та споруд

6.8 Озеленення території заводу

6.9 Порядок компонування обладнання, будинків та споруд

6.10 Основні показники генерального плану

7 Техніка безпеки та охорона довкілля

Перелік посилань

Графічна частина курсового проекту включає:

1. Якісна технологічна схема випуску щебеню.

2. Якісно-кількісна технологічна схема випуску щебеню.

3. Графік розсіву.

4. Схема компонування обладнання.

5. Схема генерального плану.

Пояснювальна записка повинна містити тільки необхідні розрахунки, таблиці та обґрунтування інженерних рішень.

У вступі студент повинен стисло охарактеризувати вихідні дані, а також відобразити основні питання, розроблені в проекті. Порядок розроблення окремих розділів курсового проекту та приклади їх розрахунку наведені у подальших розділах.

2 Визначення основних показників

ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНОГО ЗАВОДУ

2.1 Розрахунок тривалості роботи заводу протягом року

Кількість робочих днів у році:

, (2.1)

де – календарна тривалість року;

–вихідні дні;

–святкові дні;

–кількість днів на профілактичні і ремонтні роботи (3–4 дні).

Тривалість роботи заводу в рік:

, (2.2)

де – кількість змін;

–тривалість зміни (8 год.).

2.2 Розрахунок годинної продуктивності заводу

Годинна продуктивність заводу:

, (2.3)

де – коефіцієнт використання обладнання (0,85).

2.3 Вибір обладнання для подрібнення породи

Виходячи із годинної продуктивності заводу вибирають дробарку первинного подрібнення (першої стадії, головну дробарку), як правило, щокову та роблять висновок. Характеристики дробарок наведені у таблиці А.1.

3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИПУСКУ ЩЕБЕНЮ

3.1 Вибір схеми дробіння

Схему дробіння приймають від загального ступеня дроблення, марки і типу дробарки та потрібного кінцевого продукту.

Потрібне число стадії подрібнення та ступінь дробіння.

Максимальна крупність кусків породи при завантаженні дробарки повинна складати:

, (3.1)

де В – менший розмір зіву дробарки.

Загальний ступінь дробіння складає:

, (3.2)

де – максимальний розмір щебеню.

Число стадії дробіння:

, (3.3)

де – часткові ступені дробіння на відповідних стадіях.

Величини часткових ступенів дроблення становлять для: щокових дробарок – 2–5; конусних середнього дробіння – 2–5; конусних дрібного дробіння – 3–5.

Величину породи при виході із дробарок на відповідних стадіях визначають за відношеннями:

1) ; 2); n), (3.4)

де ,,– відповідно, величина породи при виході на окремих стадіях.

Приклад.

Дано: дробарка СМД 111 із розмірами зіву 9001 200 мм; максимальний розмір щебеню – 70 мм.

Максимальна крупність кусків породи при завантаженні дробарки повинна складати за (3.1):

0,85∙900 = 765 мм.

Загальний ступінь дробіння складе за (3.2):

.

Знаходимо число стадії дробіння за (3.3). Для цього приймемо на першій стадії частковий ступінь дробіння рівним 4, а на другій – 3. Тоді

і_заг = 4 ∙ 3 = 12.

Величина породи при виході із дробарок на відповідних стадіях за (3.4).

=мм.

мм.

Оскільки умова виконується приймаємо 2 стадії дроблення.