Біологічна класифікація бур'янів за о. І. Мальцевим

А. Зелені рослини

1. Малорічні,що розмножуються тільки насіннями, з тривалістю життя1—2 роки:

1. ефемери,здатні за одне літо дати кілька поколінь: мокриця, чи зірочник середній;

2. ярові бур'яни:

а) ранні ярові,подібні по розвитку і вимогам до факторів середовища з ранніми яровими культурами: вівсюг, гірчиця польова редька дика, лобода біла, березка польова, спориш, коноплі дикі, амброзія полинолиста, кукіль звичайний (у центральних і північних районах);

б) пізні ярові,подібні за розвитком і вимогам до факторів середовища з пізніми теплолюбними культурами: щетинник, чи мишій (сизий, зелений), просо куряче, просо рисове, курай (перекотиполе), щириця звичайна;

3. зимуючі бур'яни:з появою сходів навесні розвиваються як ранні ярові, з появою сходів влітку і восени зимують і рано навесні засмічують посіви (талабан польвий, "вівчарська" сумка, сухоребрик льозеліїв, волошка синя, кукіль звичайний, ромашка непахуча);

4. ' озимі бур'яни— засмічувачі озимих хлібів, з «лкими подібні по біологічному розвитку : кострець житній, кострець польовий, метлиця польова;

5. дворічні бур'яни- - у перший рік утворюють розетку листків, на другий цвітуть і плодоносять: буркун жовтий і білий, блекота чорна, різак звичайний, липучка щетиниста.

2. Багаторічні бур'яни— розмножуються насіннями і вегетативно:

1. розмножуються переважно вегетативними органами, атакож насінням:

а) кореневищні бур'яни: розмножуються насіннями і підземними -

пагонами-кореневищами: пирій повзучий (кореневища залягають на глибині б — 12 см); свинорій (пальчаста трава), гумай, хвощ польовий, очерет;

6. коренепаросткові бур'яни — розмножуються насіннями і кореневими паростками; осот польовий (жовтий), осот рожевий (будяк), молочай звичайний, молокан, чи осот синій (голубий), гірчак рожевий, березка польова, щириця звичайна, софоралисохвоста, верблюжа колючка;

в) цибулинні і бульбові, що розмножуються насіннями і вегетативним способом, - цибуля кругла, чи часник польовий, клубнеко.чиш, чистець болотний;

2. розмножуються переважно насінням і слабо вегетативним способом:

а) стрижнекореневі,що розмножуються насінням і у меншому ступені вегетативно,— полин гіркий, цикорій дикий, кульбаба звичайний, щавель кінський і кислий, подорожник ланцетолистий, подорожник середній, смілка широколиста (хлопавка);

б) з мичкуватою корневою системою,що розмножуються головним чином насінням, подорожник великий, жовтець їдкий.

Б. Паразитнібур'яни,що не мають зелених листів та розвинутої кореневої системи. Присмоктуються до листів, стеблам чи кореням культурних і диких зелених рослин і використовують їхні поживні речовини;

1. кореневі паразити — заразиха соняшникова,заразиха гілляста (конопляна, тютюнова);

2. стеблові паразити — повитиця конюшинова, люцернова, лляна, польова і ін.

В. Нанівпаразити— маюіь зелені листки і розвинуту кореневу систему, тому здатні до самостійного "харчування" (повітряному і кореневому), але паразитують на коренях культурних рослин: зубчатка.

Особливу групу складають карантинні бур'яни — найбільш небезпечні, підлягають негайному знищенню (викопуванню чи знищенню за рахунок гербіцидів), навіть якщо вони зустрічаються у вигляді окремих екземплярів.

До них відносяться усі види повитиці, амброзія полинолиста, амброзія трироздільна, амброзія багаторічна, соняшник однорічний, паслін колючий, гірчак рожевий, ценхрус якірцевий, паслін каролинский.