- •4.Професiйна сфера як iнтеграцiяофiцiйно-дiлового, наукового I розмовного стилів.
- •5. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації
- •6.Класифікація документів(резюме, характеристика, заява, автобіографія)
- •8.Прес-реліз, звіт, протокол, витяг із протоколу
- •9.Етикет службового листування, реквізити листів та їх оформлення
- •Реквізити листа та їх оформлювання
- •10.Науковий стиль української мови, його мовні засоби
- •11. План. Тези. Конспект
- •12.Реферат як жанр академічного письма
- •13. Стаття як самостійний науковий жанр.
- •14 Рецензія, відгук як практичне осмислення наукової праці
- •15. Термін та його ознаки
- •16. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •17.Українські електронні термінологічні словники
- •18.Форми і види перекладу
- •19.Типові помилки під час перекладу наукових текстів
- •20.Лексичні угрупування. Омоніми, пряме і переносне значення слів, синоніми, пароніми, антоніми. Вибір синонімів під час перекладу.
- •21.Презентауія. Типи презентації
- •22. Особливості редагування наукового тексту
- •23.Літературна мова як історична категорія
- •24. Сутність мови. Мова, її природа і функції
- •2. Психічний підхід до рідної мови
- •3. Мова - явище соціальне
- •4. Мова як система знаків
- •25.Знакова система мови. Немовні засоби спілкування
- •26.Мова і мовлення, мова і культура
- •27.Функції мови
- •28.Структура і система мови.Мова як система систем. Розділи українського мовознавства
- •32. Кирилиця. Український алфавіт
- •33. Стилістичне та хронологічне розшарування словникового складу української мови
- •34.Шляхи збагачення словникового складу мови.
- •35. Способи вираження граматичних значень
- •36.Морфологія. Основні принципи теорії частин мови
- •37.Одиниці синтаксису. Словосполучення
- •38.Речення, його ознаки. Актуальне членування речень
- •39.Текст. Ознаки тексту. Типи зв’язку в тексті
- •Ознаки тексту
- •1.1. Членімость
- •2. Види і типи тексту
- •2.1. За стилем
- •2.2. За типом
- •4О. Класифікація мов світу-генеалогічна та типологічна. Місце української мови у системі мов світу.
Реквізити листа та їх оформлювання
Службові листи пишуть чи друкують на бланку або чистому аркуші паперу. Основні реквізити листа за державним стандартом такі:
1. Державний Герб. Має бути розташований у центрі верхнього берега або над серединою рядка з назвою організації.
2. Емблема організації, установи чи підприємства (не відтворюють, якщо на бланку розміщено зображення Державного Герба України).
3. Зображення державних нагород. Розташовуються у верхньому лівому кутку на рівні реквізитів 07,08.
4. Код організації установи чи підприємства. Зазначається за ЄД-РПОУ після реквізиту "Довідкові відомості про організацію" (09).
5. Повна назва установи, організації чи підприємства - автора листа. Відтворюється угорі ліворуч за допомоги штампа або друкарським способом.
10.Науковий стиль української мови, його мовні засоби
Сфера використання - наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне призначення - викладення наслідків дослідження про людину, суспільство, явище природи, обґрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизації знань, роз'яснення явищ, збудження інтелекту читача для їх осмислення. Основні ознаки: ясність (понятійність) і предметність тлумачень; логічна послідовність і доказовість викладу; узагальненість понять і явищ; об'єктивний аналіз; точність і лаконічність висловлювань; аргументація та переконливість тверджень; однозначне пояснення причино-наслідкових відношень; докладні висновки. Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються: великою кількістю наукової термінології (транскрипція, турбуленція, дистиляція, реорганізація, атомна маса й т. ін.); наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та ін. знаків і значків; оперування абстрактними, переважно іншомовними словами (теорема, вакуум, синус, параграф, ценз, шлак та ін.); використовуванням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень; залучення цитат і посилань на першоджерела; як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики; наявністю чіткої композиційної структури тексту (послідовний поділ н розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосування цифрової або літерної нумерації); окрім переважного вживання іменників т відносних прикметників наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу; що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища; монологічним характером текстів; переважанням різнотипних складних речень стандартних виразів (кліше). Науковий стиль унаслідок різнорідності галузей науки та освіти складається з таких підстилів: а) власне науковий) із жанрами текстів: монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези) який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти; б) науково-популярний - застосовується для дохідливого, доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів; в) науково-навчальний - наявний у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й н включає використання елементів емоційності.