- •Міністерство освіти і науки,
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача Тема 1: Предмет і метод мікроекономіки
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії
- •2. Предмет, об'єкти та суб'єкти мікроекономіки
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу
- •4. Мета, завдання і зміст дисципліни
- •3. Рівновага споживача
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Гранична норма заміщення
- •3. Бюджетна лінія
- •Фактори які впливають на бюджетну лінію
- •4. Модель раціонального споживання вибору
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •3. Ефект заміщення та ефект доходу
- •Ефекти доходу та заміщення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємодія
- •2. Нецінові фактори:
- •Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому
- •2. Пропозиція і закон пропозиції
- •Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •4. Еластичність попиту і пропозиції
- •Перехресна еластичність попиту
- •Еластичність попиту за доходом
- •Еластичність пропозиції
- •Фактори які впливають на еластичність пропозиції:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати
- •Тема 6: Мікроекономічна модель підприємства
- •Приватні фірми поділяються на:
- •Теорія фірми передбачає ряд припущень:
- •Фактор часу і періоди функціонування підприємства
- •2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •2. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Віддача від масштабу
- •3. Оптимум виробника
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Фірма як досконалий конкурент в умовах рівноваги
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- •1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристика
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •Основні підходи до визначення ефективності діяльності фірми:
- •3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Існують такі види монополій:
- •Бар’єри для входу в галузь для підтримання монопольної влади:
- •Монопольна влада
- •Монопольна влада має такі особливості:
- •Показники монопольної влади:
- •2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
- •Рівновага монополіста в довгостроковому періоді
- •Цінова дискримінація
- •3. Особливості функціонування монопольних ринків Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків:
- •Антимонопольна політика
- •Причини антимонопольної політики:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Олігополія
- •Характерні ознаки:
- •Фактори, що сприяють змові олігополістів:
- •Основні риси моделі:
- •Модель заснована на таємному зговорі
- •Умови створення картелі:
- •Фактори, які не сприяють розвитку таємної змови:
- •Модель “Лідерство в цінах”
- •Ціноутворення за принципом “витрати плюс”
- •Тема 12. Ринок монополістичної конкуренції
- •1. Ознаки монополістичної конкуренції
- •Характерні ознаки монополістичної конкуренції:
- •2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента
- •3. Нецінова конкуренція
- •4. Ефективність монополістичної конкуренції
- •Питання для самоконтролю:
- •Розділ 4. Ринки факторів виробництва
- •Тема 13. Утворення похідного попиту
- •1. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків товару та факторів виробництва
- •Попит на ресурс залежить від:
- •2. Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товарів
- •3. Монопольний похідний попит
- •Зміни у попиті на ресурс
- •Крива попиту на ресурс переміститься праворуч під впливом факторів:
- •Цінова еластичність попиту на ресурси залежить від факторів:
- •Оптимальні співвідношення ресурсів. Запитання перед виробником:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 14. Ринок праці
- •Причини високопродуктивної праці:
- •Вибір між роботою і відпочинком
- •2. Ринок праці в умовах досконало конкурентного ринку
- •Однак ця фірма буде наймати для працівників у такому виразі:
- •Пропозиція робочої сили:
- •3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •Основні риси монопсонії:
- •Профспілки підвищують зарплати таким чином:
- •Економічна рента
- •Контрольні питання:
- •Тема 15. Ринок капіталу
- •Форми капіталу:
- •Час обороту виробничих фондів
- •Розрізняють інвестиції валові та чисті
- •Короткострокові інвестиції
- •Довгострокові інвестиції
- •Дисконтована вартість
- •Дисконтова на вартість при розрахунку інвестицій
- •Ставка позитивного проценту
- •Розрізняють:
- •Попит на землю
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 5. Рівновага та ефективність ринкової системи Тема 16. Загальна рівновага конкурентних ринків
- •1. Поняття ринкової рівноваги
- •Основні питання аналізу ринкової економіки:
- •Аналіз загальної рівноваги складає такі етапи:
- •Пропозиція 13 товару:
- •2. Рівновага в економіці обміну
- •Парето оптимальний розподіл ресурсів
- •3. Ефективність у виробничій сфері
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 17. Зовнішні ефекти в ринковій економіці та їх державне регулювання
- •Позитивний зовнішній ефект
- •Коригування зовнішніх ефектів
- •Теорема Коуза
- •Функції держави:
- •Контрольні запитання:
- •Тема 18. Трансформаційні ефекти та мікросистема
- •Види власності:
- •Основні форми трансакційних витрат:
- •Питання для самоконтролю:
- •1. Обов’язкова література
- •2. Додаткова література
- •Навчальне видання Мікроекономіка
3. Оптимум виробника
Максимізувати випуск при даних витратах дозволяє пряма однакових витрат. При фіксованих цінах на фактори виробництва можна знайти багато різних наборів капіталу і праці. Графічне зображення таких наборів є ізокостою.
Ізокоста – це лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів при фіксованих витратах виробництва. Це множина альтернативних комбінацій витрат капіталу і праці, при яких витрати виробництва залишаються незмінними
Якщо Р1 - ціна фактора виробництва F1
P2 - ціна F2
При наявності бюджету виробник може придбати Х одиниць фактора F1 і У одиниць фактору F2 .
С=Р1*Х+Р2 *Х або,
Для праці і капіталу:С =WL+rK, або,
С r
W/r
C/W |
Дане рівняння визначає комбінації ресурсів, використання яких веде до однакових витрат витрачених на виробництво. Зростання бюджету виробника або його зниження зрушує ізокосту праворуч або ліворуч. |
Рис. 44. Ізокоста
|
|
Рівновага виробника показує такий стан, при якому він досягає максимального обсягу виробництва продукції з раціональним використанням у виробничому процесі факторів виробництва з урахуванням більш оптимального їх співвідношення. Для цього потрібно сполучити ізокосту з картою ізоквант. Умовою рівноваги є однаковий нахил ізокости та найбільш віддаленої від початку координат ізокванти, що мають спільну точку.
К
К
|
Точка дотику ліній бюджетних обмежень до ізокванти (F) визначає положення рівноваги виробника, оскільки дозволяє досягти максимального обсягу виробництва при обмежених засобах, які можна витратити на придбання ресурсів. |
Рис. 45. Рівновага виробника |
|
Враховуючи те, що в точки F ізокванта і ізокоста мають однаковий кут нахилу і що нахил вимірюється граничною нормою технологічного заміщення, то можна записати умову рівноваги як рівність:
а оскільки MRTSLK = MPL/MPk , то MPL/MPk = PL/Pk і MPL/PL = MPk /Pk
Питання для самоконтролю
Дайте визначення виробничої функції, розкрийте її властивості.
Проаналізуйте властивості ізоквант.
У чому полягає сутність закону спадної граничної продуктивності?
Яку залежність визначає гранична норма технологічного заміщення (MRTS)?
Покажіть сутність ефекту масштабу виробництва.
Поясніть, чому гранична норма технологічного заміщення капіталу працею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти. Наведіть приклади винятків.
Тема 8. Витрати виробництва
Поняття і види витрат.
Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
Поняття і види витрат
Кожне підприємство прагне приймати такі рішення, які б дозволили в умовах обмеженості ресурсів максимізувати свій прибуток. Підприємство повинно вибрати такий технологічний процес, при якому кількість готової продукції виробляється з найменшими витратами факторів виробництва.
Витрати виробництва – це сума кошті, що витрачається на оплату всіх факторів виробництва, витрачених на виробництво певного товару. В діяльності підприємств значне місце займають альтернативні витрати. Це певна сума доходів, яку можна було б отримати за найкращого способу використання ресурсів
Економічні витрати – це витрати, які фірма зобов’язана забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відвернути ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.
Економічна оцінка фірми базується на рентабельності шляхом ефективного використання наявних ресурсів.
Розглядаючи ці питання фірма зіштовхується з такими поняттями, як доход і витрати.
Прибуток визначається як відмінність проміж сукупної виручки та сукупними витратами.
ТR-TC = П, (8.1)
де ТR – сукупна виручка;
TC– сукупні витрати;
П– прибуток.
Виручка фірми – сума коштів, що одержала фірма від реалізації товарів за певний час.
Витрати фірми – витрати, які пов’язані з виробництвом товарів та послуг.
За способом формування витрати поділяються на економічні та бухгалтерські. Однак витрати бувають внутрішні і зовнішні. Бухгалтерський підхід базується на аналізі фінансового балансу фірми. Економічна оцінка базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме, на майбутніх витрат і заходах, щодо їх зниження; на зростанні рентабельності і шляхом найефективнішого і найкращого використання ресурсів. Економічний і бухгалтерський підходи до оцінки діяльності фірми відображаються в альтернативних витратах виробництва.
Альтернативні витрати це витрати на виробництво продукції, що відображають вартість найкращої з втрачених альтернатив використання ресурсів, за допомогою яких вони створені.
Основними видами альтернативних витрат є:
Зовнішні витрати (явні) – це платіж зовнішнім постачальником
Внутрішні витрати(неявні) – витрати на ресурси, якій належать самому підприємцю, а також нормальний прибуток, який припадає на такий важливий ресурс як підприємницька здібність.
Відмінності витрат обумовлює різні форми прибутку.
Це означає що, при визначенні обсягу реального прибутку необхідно виходити з такої ціни ресурсу, яку отримав би його власник при ефективному його використанні.
Економічні витрати дозволяють зрозуміти різницю між підходами бухгалтера і економіста до оцінки діяльності фірми. Бухгалтера хвилюють перш за все результати діяльності фірми за певний період. Економіста, навпаки, хвилюють перспективи діяльності фірми, її майбутнє.
Витрати виробника у короткостроковому періоді
Якщо фірма здійснила витрати, то їх вартість уже не повинна враховуватись у прийнятті майбутніх рішень, оскільки їх уже неможливо компенсувати. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними, а в короткостроковому вони поділяються на постійні і змінні.
Постійні витрати (FC) – це витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції. |
До постійних витрат відносять:
орендна плата;
витрати на капітальний ремонт споруд;
амортизаційні відрахування;
адміністративні витрати;
виплати податків;
страхові внески;
відсотки за кредит.
У графічному вигляді постійні витрати являють собою пряму лінію, де FC – постійні витрати; С – витрати.
|
|
Рис. 46. Постійні витрати |
Рис. 47. Крива середніх постійних витрат |
Середні постійні витрати (АFC) – це кількість постійних витрат виробництва яка, приходиться на одиницю випуску продукції. |
Це відношення постійних витрат до кількості виробленої продукції:
(8.2)
де, АFC – середні постійні витрати;
FC – постійні витрати;
Q – обсяг випуску продукції.
Змінні витрати (VC) – це витрати, величина яких змінюється залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва. |
До змінних витрат відносяться:
витрати на сировину;
витрати на енергоресурси;
оплату праці;
витрати на паливно – мастильні матеріали.
|
а) У початковий період організації виробництва змінні витрати зростають значно швидше чим обсяги виробництва (Q1). б) При досягненні оптимального випуску продукції відбувається відносна економія змінних витрат (Q2). в) При подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, ніж зростання обсягів випуску продукції (Q3). | |
Рис. 48. Змінні витрати |
| |
Q |
Середні змінні витрати (АVC) – це кількість змінних витрат, яка припадає на одиницю випуску продукції: (8.3) де, АVC – середні змінні витрати; VC – змінні витрати; Q – обсяг випуску продукції. Свого мінімального значення АVC досягають при оптимальному випуску продукції (Q1). | |
Рис. 49. Крива середніх змінних витрат |
|
Сукупні витрати (ТС) – сукупність постійних і змінних витрат у зв’язку з виробництвом продукції в короткостроковому періоді. |
Сукупні витрати (ТС) є функцією від випуску продукції (Q): ТС =s(Q)
FC
|
TC = FC + VC (8.4) де, TC – сукупні витрати; FC – постійні витрати; VC – змінні витрати.
|
Рис. 50. Сукупні витрати |
|
|
|
Сукупні середні витрати можна одержати шляхом ділення сукупних витрат на кількість виробленої продукції.
(8.5)
де, АТС – сукупні середні витрати,
ТС – середні витрати;
Q – кількість продукції.
АТС можна визначити шляхом додавання середніх постійних і середніх змінних витрат:
|
|
Рис. 51. Середні витрати
|
|
Граничні витрати (МС) – це приріст сукупних витрат, які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції |
,(8.6)
де, МС – граничні витрати;
ΔТС – приріст сукупних витрат;
Δ Q – приріст випуску продукції.
Граничні витрати можна визначити:
з
Ми бачимо, що FC не впливає на величину МС, граничні витрати є похідною функцією тільки змінних витрат короткостроковому періоді.
|
|
Рис. 52. Крива граничних витрат |
Рис. 53. Граничні і середні витрати |
Якщо МС < ATC , то крива середніх витрат іде донизу: виробництво кожної нової одиниці продукції зменшує середні витрати;
Якщо МС >AТС, то крива середніх витрат іде доверху: виробництво нової одиниці продукції збільшують середні витрати;
Якщо АС = min, то МС =АС.