Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект м_кро.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.69 Mб
Скачать

Функції держави:

  • розвиток інфраструктури;

  • дотацію на освіту;

  • антимонопольна політика;

  • суспільне страхування;

  • регулювання структурних зрушень;

  • регіональне та зовнішньоекономічне регулювання

Роздержавлення економіки:

  • підтримка конкуренції та лібералізація ринків;

  • стимулювання змішаного підприємництва;

  • денаціоналізація державної власності.

До приватизації повинно відноситися:

  • наявність належної правової бази проведення денаціоналізації;

  • створення розвинутої ринкової інфраструктури;

  • добре продумана процедура продажу державних підприємств.

Контрольні запитання:

  1. У чому полягає суть зовнішніх ефектів?

  2. Розкрийте зміст та значення теореми Коуза?

  3. У чому полягає відмінність чистих суспільних благ від приватних благ?

  4. Розкрийте економічну роль держави у ринковій економіці?

  5. У чому полягає суть коригуючих податків і субсидій?

Тема 18. Трансформаційні ефекти та мікросистема

  1. Правові передумови для ринкових суб’єктів

  2. Інституціональні аспекти ринкового господарства

  1. Правові передумови для ринкових суб’єктів

У розв’язанні завдань неефективності ринку, що виникають внаслідок дії зовнішніх ефектів, великого значення набувають права власності.

Права власності – це сукупність прав, та санкціонованих норм поведінки, що складаються між людьми з приводу використання ними економічних благ.

Це система законодавчих прав, що описують можливі дії окремих суб’єктів щодо майна, яке їм належать.

Набір прав: право володіння; право користування; право управління; право спадщини.

Відносини власності в державі формуються на основі Законів України «Про власність», «Про форми власності на землю». У цих документах передбачено перехід від монополії держави на привласнення засобів виробництва, їх результатів до різних форм власності.

Види власності:

а) приватна власність – нею володіє окрема людина ;

б) державна власність – окремий член суспільства володіє власністю через встановлену в суспільстві систему правил та процедур. Контроль за цією власністю ускладнюється. Цю власність не можливо продати або передати іншій особі, її важко контролювати;

в) сукупна (комунальна) власність. У цих умовах така власність належить учасникам, які володіють загальним правом використання блага (до його присвоєння) і приватним правом на використання після його придбання на постійне або тимчасове володіння.

Цей процес ґрунтується на широкому роздержавленні та приватизації. Роздержавлення власності – це перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших недержавних формах власності. Придбання громадянами або колективами підприємств у власність усіх чи частини акцій акціонерних та інших господарських товариств визначають приватизаційні процеси. Відчуження державної власності передбачає як продаж об’єктів власності, так і безоплатну передачу новим власникам.

В Україні приватизація майже всіх середніх і великих підприємств відбулася через їх перетворення в акціонерні товариства. А невеликі підприємства приватизувались через викуп трудовим колективом, продаж на аукціоні, конкурсний продаж. Ці процеси проходили в державі з метою прискорення розвитку вільного підприємництва, розширення приватного сектора в економіці, підвищення ефективного використання виробничого майна.

  1. Інституціональні аспекти ринкового господарства

Ефективність діяльності суб’єктів ринкової економіки в основному залежить від впливу державного механізму, від волі людей. В основі діяльності підприємницьких структур знаходяться не тільки економічні аспекти, а й норми права, морально-етичні фактори, традиції. Тобто наявність системи інститутів дає людям змогу координувати свою діяльність. Інститути – це формальні і неформальні норми та правила поведінки, які люди намагаються використовувати в процесі економічної діяльності.

Згідно інституціональної теорії сучасна фірма повинна використовувати можливості вищезазначених інститутів для підвищення ефективності своєї господарської діяльності. В основі фірми як економічної організації покладено систему контрактів, які укладаються між власниками певних ресурсів. До цих ресурсів відносяться загальні, специфічні, інтерспецифічні. Діяльність фірми тісно пов’язана з іншими фірмами з питань контрактних зобов’язань. Тому, у процесі закінчення контрактів фірми намагаються уникнути або мінімізувати трансакційні витрати.

Трансакційні витрати – це витрати в сфері обміну, які пов’язані з передачею прав власності.