Коригування зовнішніх ефектів

Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди.

Коригуюючий податок – це податок на випуск економічного благ, які характеризуються негативними зовнішніми ефектами, котрі збільшують граничні приватні витрати до рівня граничних суспільних.

Коригуючи субсидія – це субсидія виробникам або споживачам економічних благ, які характеризуються позитивними зовнішніми ефектами, що дозволяє приблизити граничні приватні вигоди до граничних суспільних.

Теорема Коуза

Її суть полягає у тому, коли права власності усіх сторін визначені а трансакційні витрати дорівнюють нулю, проблема зовнішніх ефектів може бути знята за допомогою особистих угод.

Теорема Коуза допомагає виробити вірну стратегію в боротьбі з забрудненням навколишнього середовища.

Ефективна політика в області контролю з забрудненням навколишнього середовища – це політика, яка дозволяє збалансувати граничні суспільні вигоди контролю з граничними суспільними витратами, які необхідні для його проведення в життя.

Граничні вигоди та граничні витрати

Рис. 110. Визначення ефективного рівня викидів	Рис. 111. Права на забруднення навколишнього середовища

Стандарти по шкідливим викидам – це встановлені законом межі концентрації шкідливих речовин у промислових відходах. Існують певні межі з того, що можливо скидати шкідливі речовини.

Плата за викиди – це плата, яка взимається з фірми за кожну одиницю забруднюючих навколишнє середовище викидів. Це сприяє скороченню обсягів шкідливих викидів.

Продаж права на забруднення навколишнього середовища. Держава визначає обсяг шкідливих викидів, що припущено у даній галузі і продають це право у вигляді ліцензій.

2. Громадські блага і громадський вибір

Чисто суспільне благо – це таке благо, яке споживається колективно всіма громадянами незалежно від того, платять люди за нього чи ні.

Чисто приватне благо – це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості.

Принцип винятковості означає, що той, хто бажає і може платити рівноважну ціну, отримує благо, а той, хто не бажає платити таку ціну, виключається із числа споживачів вигод, які забезпечують дане благо.

На відміну від чисто приватного блага чисто суспільне благо не може бути поділено на одиниці споживання і бути проданим по частинам. Відсутність можливості визначення ціни на окремі одиниці чисто суспільного блага поясняє особливості визначення сукупного попиту на чисто суспільне благо. Ціна у даному випадку не є змінною величиною.

а) чисто приватне благо	б) чисто суспільне благо

Рис. 112. Визначення сукупного попиту на чисто приватне благо і чисто суспільне благо

Тому крива попиту не чисто суспільне благо відображає граничну корисність всього блага, яке є в наявності.

Основна проблема, яка пов’язана з чистими суспільними благами полягає в тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво.

Чисто суспільне благо має своєрідний зовнішній ефект, який полягає у тому, як тільки хто-небудь починає його споживати, це благо стає доступним для всіх.

3. Економічна роль держави у ринковій економіці

Недосконалість ринку обумовлює необхідність втручання держави в економічні процеси. На ринку можуть статися непередбачені події, які можуть привести суспільство до негативних наслідків.

Фіаско ринку – це випадок якщо ринок не в змозі забезпечити ефективне використання ресурсів.

Типи неефективних ситуацій, які свідчать про фіаско ринку^

• монополія;

• недосконала інформація;

• зовнішні ефекти;

• суспільні блага.