- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.2. Методи політичної економії
- •1.3. Функції політичної економії
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей
- •2.3 Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •2.4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •2.5. Економічні інтереси, їх взаємозв'язок з потребами, споживанням і виробництвом
- •Тема з. Економічна система суспільства
- •3.1. Економічна система: сутність і структурні елементи.
- •3.2. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи
- •3.3. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи
- •3.4. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність як економічна категорія
- •4.2. Структура власності
- •Змішана власність. Власність спільних підприємств, іноземних громадян, організацій і держав
- •4.3. Особливості роздержавлення і приватизації в Україні
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства
- •5.2. Товарна форма організації суспільного виробництва
- •5.3. Товар і його властивості
- •5.4. Проста і розвинена форми товарного виробництва
- •Тема 6. Гроші
- •6.1. Виникнення грошових відносин. Еволюція і типи грошей
- •6.2. Сутність і функції грошей
- •6.3. Закони грошового обігу
- •6.4. Інфляція та її форми. Грошові реформи
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •7.1. Витрати виробництва, їх сутність і види
- •7.2. Витрати виробництва, вартість товару і його ціна
- •7.3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку
- •Тема 8. Ринок: сутність, функції та моделі
- •8.1. Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти
- •8.2. Ринок і його сутність. Попит і пропонування
- •8.3. Конкуренція і моделі ринків
- •Тема 9. Класифікація ринків і загальні ознаки їх функціонування
- •9.1. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання
- •9.2. Ринки виробничих ресурсів
- •9.3. Ринок капіталів
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •10.1. Ринкова інфраструктура
- •10.2. Позичковий капітал і процент
- •10.3. Капітал у сфері торгівлі. Торговий прибуток
- •10.4. Цінні папери як фіктивний капітал сфери обігу. Фондові біржі
- •Тема 11. Домогосподарства
- •11.1. Домогосподарства як суб'єкт ринкових відносин
- •11.2. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •11.3. Витрати домогосподарств: споживання та заощадження
- •Тема 12. Підприємство і підприємництво
- •12.1. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки
- •12.2. Капітал підприємства і його кругообіг
- •12.3. Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал підприємства
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •13.1. Капітал як економічна категорія
- •13.2. Капітал і праця. Робоча сила як товар
- •13.3. Винагорода за працю в ринковій економіці
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •14.1. Аграрне виробництво — особлива сфера вкладення капіталу
- •14.2. Земельна рента та її форми
- •14.3. Розвиток підприємництва в сільському господарстві
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •15.1. Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку
- •15. 2. Економічні функції держави
- •15.3. Ринок і держава
- •Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •16.1. Сутність і види економічного відтворення
- •16.2. Суспільний продукт і його форми
- •16.3. Національне багатство, його сутність.
- •16.4. Ринок і кругообіг ресурсів і доходів
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •17.1. Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення
- •17.2. Розподіл національного доходу і формування доходів населення
- •17.3. Перерозподіл національного доходу і споживання
- •17.4. Споживання, національний дохід і заощадження
- •Тема 18. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •18.1. Зміст і типи економічного зростання
- •18.2. Теорії і моделі економічного зростання
- •18.3. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •19.1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •19.2. Теорії зайнятості і відтворення суб'єктивного фактора виробництва
- •19.3. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •Тема 20. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •20.1. Господарський механізм і його сутність.
- •20.2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми
- •20.3. Державне регулювання економіки
- •Тема 21. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •21.2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •21.3. Фінансово-монополістичний капітал
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •22.1. Сутність і ознаки змішаної економіки
- •22.2. Механізм функціонування сучасної капіталістичної економіки
- •22.3. Монополії та олігополії в умовах капіталістичної економіки
- •22.4. Наймана праця і революція у трудових відносинах
- •22.5. Еволюція і перспективи розвитку сучасного капіталізму
- •Тема 23. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •23.1. Економічна система соціалізму: теорія і практика
- •23.2. Об'єктивні і суб'єктивні умови формування моделі державного соціалізму
- •Тема 24. Закономірносі та особливості розвитку перехідних економік
- •24.1. Зміст і типи перехідної економіки
- •24.2. Особливості економічних відносин країн, що розвиваються
- •24.3. Соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах
- •24.4. Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфраструктури
- •Тема 25. Світове господарство
- •25.1. Світове господарство: сутність та структура
- •25.2. Міжнародний поділ праці і спеціалізація виробництва
- •25.3. Сутність інтернаціоналізації господарських відносин.
- •25.4. Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень інтернаціоналізації
- •Тема 26. Форми міжнародних економічних відносин
- •26.1. Світогосподарські зв'язки та їх форми
- •26.2. Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •26.3. Сутність і форми міжнародного руху капіталу
- •26.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •26.5. Міжнародна трудова міграція
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
- •27.1. Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем
- •27.2. Глобальні проблеми і шляхи їх розв'язання людством
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •Міністерство фінансів україни дніпропетровська державна фінансова академія
- •Курс лекцій Дніпропетровськ - 2005
17.4. Споживання, національний дохід і заощадження
Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання. Зв'язок між споживанням та доходом називають функцією споживання. Вона розкриває взаємозв'язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу.
Гранична схильність до споживання — це величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу. Схильність до споживання означає бажаний рівень споживання. Отже, ГСС — це додаткове споживання, що виникає з додаткової гривні доходу.
Заощадження — це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження дорівнюють національному доходу мінус споживання.
Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. У ринковій економіці основними об'єктами заощадження є домогосподарства і підприємства. Функція заощадження показує зв'язок між розміром заощадження та доходом.
Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) визначається як частка кожної додаткової гривні доходу, що йде на додаткове заощадження, тобто, сума видатків з національного доходу на споживання плюс сума використання національного доходу на заощадження повинні дорівнювати обсягу національного доходу країни.
Тема 18. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
18.1. Зміст і типи економічного зростання
Уперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, а більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене. Протягом останніх десятиліть однією з найважливіших довгострокових цілей економічної політики уряду будь-якої країни є стимулювання економічного зростання, підтримка його темпів на стабільному та оптимальному рівні. Усе це вимагає чіткого уявлення про економічне зростання, фактори його стимулювання і стримування.
У теоретичному і практичному аспектах поняття «економічне зростання» тісно пов'язане з терміном «розширене відтворення», але за своїм змістом — це не тотожні економічні категорії. Так, розширене відтворення охоплює процеси як на макрорівні (національна, світова економіка), так і на мікрорівні (галузь, підприємство), а економічне зростання характеризує тільки національну економіку.
Сутність поняття «економічне зростання» можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів. Головною метою економічного зростання є збільшення обсягів економічних благ, що сприяє поліпшенню життя населення, створенню стабільної сприятливої соціально-політичної ситуації в країні, підвищенню її міжнародного авторитету.
Економічний розвиток — це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого — тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень
Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного процесу економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип зростання, для якого характерне тривале зниження обсягів суспільного виробництва.
Основні типи економічного зростання на практиці не існують в абсолютних формах. У реальному житті вони проявляються або як переважно екстенсивний, або як переважно інтенсивний тип економічного зростання.
Рушійні сили економічного зростання (прогресу). Суспільне виробництво перебуває в постійному русі, але він відбувається не просто по замкненому колу, а по висхідній лінії, хоча й не завжди рівномірно.
Джерелом економічного прогресу, як і кожного іншого динамічного піднесення, є суперечності. Тобто економічний розвиток має діалектичний характер, тому відсутність внутрішніх суперечностей рівнозначна призупиненню розвитку явища чи процесу, припиненню самого життя.
Загальною основою і рушійною силою розвитку виробництва є його суперечлива взаємодія зі споживанням. З одного боку, економічні потреби породжують ідеальний образ продукту і в такому сенсі стимулюють його створення. У сфері економічних відносин потреби набувають форми економічних інтересів і стимулів. Економічні інтереси — це спонукальні мотиви господарської діяльності людей (як господарюючих суб'єктів), які зумовлені їх місцем у системі відносин власності та наявній системі потреб.
Нагромадження та його норма. Визначальну роль в обумовленості (детермінації) як типів, так і темпів економічного зростання відіграє процес нагромадження капіталу, у ході якого відбуваються суттєві зміни в структурі капіталу, пов'язані з науково-технічним прогресом. При цьому зростають продуктивність праці та ефективність виробництва. Нагромадження не є сталим, безперервним процесом. Воно обумовлено технічними новинками.
Норма нагромадження (виражена у процентах) характеризує відношення частки чистого доходу (прибутку), яку господарюючий суб'єкт (підприємець, фермер, держава) спрямовує на розвиток виробництва або будь-якої власної справи, до загальної суми отриманого ним прибутку (доходу). На макроекономічному рівні норма нагромадження — це відношення фонду чистого нагромадження (тобто інвестицій, що йдуть на розширення виробництва) до загального обсягу національного доходу, створеного за відповідний період.
Інвестиції та їх ефективність. Процес нагромадження капіталу органічно пов'язаний із процесами заощадження та інвестування. Останні здійснюються як юридичними, так і фізичними особами з різних причин, незалежних одна від одної.
Інвестиції — це сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки. Головною метою інвестування є одержання в перспективі більшого підприємницького доходу, прибутку, процента, ренти. Виокремлюють фінансові та реальні інвестиції. Фінансові інвестиції в основному становлять вкладення в цінні папери (акції, облігації та ін.), що випускаються приватними компаніями або державою. Ці інвестиції частково спрямовуються на збільшення реального капіталу, а значна частина залишається непродуктивним вкладенням капіталу.
Вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-виробничих запасів називають реальними інвестиціями
Ефективність нагромадження характеризується коефіцієнтом приросту капіталомісткості, який розраховується як відношення валових інвестицій в основний капітал до приросту валового національного продукту за відповідний (той самий) період у незмінних (базових) цінах.
Вплив НТР на економічний розвиток. До основних факторів економічного зростання, як відомо, належать: капітал, земля (у тому числі природні ресурси), праця (функція трудових ресурсів), а також підприємницькі здібності. Усі вони різною мірою впливають на створення ВНП. До капіталу в узагальненому вигляді можна віднести і НТР, вплив якої на темпи, характер економічного зростання постійно посилюється. Сучасна НТР — складне, багатопланове явище. В узагальненому вигляді можна виділити її три важливих складових, які органічно пов'язані:
- глибинний процес інтеграції науки і виробництва, для якого характерне перетворення виробництва економічних благ на специфічний «технологічний цех науки»;
- принципові зміни в підготовці кадрів. Нова техніка і новітні технології потребують і нового працівника: більш освіченого, кваліфікованого, високодисциплінованого, який гнучко пристосовується до техніко-технологічних нововведень;
кардинальні зміни в організації виробництва, праці та системі управління цими процесами; виробництво переходить на нову техніко-технологічну основу — комп'ютерну технологію.