- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Політична економія
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1.1. Предмет політичної економії
- •1.2. Методи політичної економії
- •1.3. Функції політичної економії
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •2.1. Виробничі можливості суспільства і продукт виробництва
- •2.2. Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей
- •2.3 Економічні потреби суспільства. Закон зростання потреб
- •2.4. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •2.5. Економічні інтереси, їх взаємозв'язок з потребами, споживанням і виробництвом
- •Тема з. Економічна система суспільства
- •3.1. Економічна система: сутність і структурні елементи.
- •3.2. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи
- •3.3. Економічні відносини як спосіб організації економічної системи
- •3.4. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •Тема 4. Відносини власності
- •4.1. Власність як економічна категорія
- •4.2. Структура власності
- •Змішана власність. Власність спільних підприємств, іноземних громадян, організацій і держав
- •4.3. Особливості роздержавлення і приватизації в Україні
- •Тема 5. Форми організації суспільного виробництва
- •5.1. Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства
- •5.2. Товарна форма організації суспільного виробництва
- •5.3. Товар і його властивості
- •5.4. Проста і розвинена форми товарного виробництва
- •Тема 6. Гроші
- •6.1. Виникнення грошових відносин. Еволюція і типи грошей
- •6.2. Сутність і функції грошей
- •6.3. Закони грошового обігу
- •6.4. Інфляція та її форми. Грошові реформи
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •7.1. Витрати виробництва, їх сутність і види
- •7.2. Витрати виробництва, вартість товару і його ціна
- •7.3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку
- •Тема 8. Ринок: сутність, функції та моделі
- •8.1. Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти
- •8.2. Ринок і його сутність. Попит і пропонування
- •8.3. Конкуренція і моделі ринків
- •Тема 9. Класифікація ринків і загальні ознаки їх функціонування
- •9.1. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання
- •9.2. Ринки виробничих ресурсів
- •9.3. Ринок капіталів
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •10.1. Ринкова інфраструктура
- •10.2. Позичковий капітал і процент
- •10.3. Капітал у сфері торгівлі. Торговий прибуток
- •10.4. Цінні папери як фіктивний капітал сфери обігу. Фондові біржі
- •Тема 11. Домогосподарства
- •11.1. Домогосподарства як суб'єкт ринкових відносин
- •11.2. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •11.3. Витрати домогосподарств: споживання та заощадження
- •Тема 12. Підприємство і підприємництво
- •12.1. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки
- •12.2. Капітал підприємства і його кругообіг
- •12.3. Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал підприємства
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •13.1. Капітал як економічна категорія
- •13.2. Капітал і праця. Робоча сила як товар
- •13.3. Винагорода за працю в ринковій економіці
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •14.1. Аграрне виробництво — особлива сфера вкладення капіталу
- •14.2. Земельна рента та її форми
- •14.3. Розвиток підприємництва в сільському господарстві
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •15.1. Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку
- •15. 2. Економічні функції держави
- •15.3. Ринок і держава
- •Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення
- •16.1. Сутність і види економічного відтворення
- •16.2. Суспільний продукт і його форми
- •16.3. Національне багатство, його сутність.
- •16.4. Ринок і кругообіг ресурсів і доходів
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •17.1. Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення
- •17.2. Розподіл національного доходу і формування доходів населення
- •17.3. Перерозподіл національного доходу і споживання
- •17.4. Споживання, національний дохід і заощадження
- •Тема 18. Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •18.1. Зміст і типи економічного зростання
- •18.2. Теорії і моделі економічного зростання
- •18.3. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •19.1. Зайнятість: сутність, форми та ефективність.
- •19.2. Теорії зайнятості і відтворення суб'єктивного фактора виробництва
- •19.3. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •Тема 20. Господарський механізм у системі регулювання суспільного виробництва
- •20.1. Господарський механізм і його сутність.
- •20.2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми
- •20.3. Державне регулювання економіки
- •Тема 21. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •21.1. Економічна система капіталізму вільної конкуренції
- •21.2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •21.3. Фінансово-монополістичний капітал
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •22.1. Сутність і ознаки змішаної економіки
- •22.2. Механізм функціонування сучасної капіталістичної економіки
- •22.3. Монополії та олігополії в умовах капіталістичної економіки
- •22.4. Наймана праця і революція у трудових відносинах
- •22.5. Еволюція і перспективи розвитку сучасного капіталізму
- •Тема 23. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •23.1. Економічна система соціалізму: теорія і практика
- •23.2. Об'єктивні і суб'єктивні умови формування моделі державного соціалізму
- •Тема 24. Закономірносі та особливості розвитку перехідних економік
- •24.1. Зміст і типи перехідної економіки
- •24.2. Особливості економічних відносин країн, що розвиваються
- •24.3. Соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах
- •24.4. Формування сучасних ринкових відносин і ринкової інфраструктури
- •Тема 25. Світове господарство
- •25.1. Світове господарство: сутність та структура
- •25.2. Міжнародний поділ праці і спеціалізація виробництва
- •25.3. Сутність інтернаціоналізації господарських відносин.
- •25.4. Міжнародна економічна інтеграція як вищий рівень інтернаціоналізації
- •Тема 26. Форми міжнародних економічних відносин
- •26.1. Світогосподарські зв'язки та їх форми
- •26.2. Міжнародна торгівля та її економічні основи
- •26.3. Сутність і форми міжнародного руху капіталу
- •26.4. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •26.5. Міжнародна трудова міграція
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
- •27.1. Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем
- •27.2. Глобальні проблеми і шляхи їх розв'язання людством
- •Література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
- •Міністерство фінансів україни дніпропетровська державна фінансова академія
- •Курс лекцій Дніпропетровськ - 2005
20.3. Державне регулювання економіки
Державні діячі та економісти західних країн прийшли до принципового висновку про те, що ринковий механізм повинен бути доповнений механізмом державного регулювання економіки.
1.Державне програмування економіки. Економічне програмування — це найбільш розвинута, комплексна форма державного регулювання економіки. Основними формами програмування є: розробка та реалізація національних програм і цільових комплексних програм.
2. Фіскальна політика — це політика доходів і витрат держави. Головний фінансовий план держави — державний бюджет. Як правило, доходи і витрати державного бюджету рідко збігаються. Частіше має місце дефіцит або профіцит. Держава застосовує регулювання податкових ставок і їх диференціацію.
3. Грошово-кредитна політика — один із головних інструментів державного регулювання економіки. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Держава регулює процентні ставки кредитів комерційних банків. Зниження цих ставок у період спаду і депресії веде до збільшення підприємницького прибутку і зрештою чистого прибутку корпорацій, а тому стимулює зростання виробництва. Навпаки, підвищення процентних ставок у період «перегріву» економіки зменшує підприємницький прибуток, а тому обмежує, гальмує зростання виробництва.
4. Інвестиції у виробничу і соціальну інфраструктуру, державні замовлення (закупівлі). Маючи у розпорядженні бюджетні кошти, держава вкладає гроші в будівництво шляхів, портів, аеродромів, продуктопроводів, ліній зв'язку, в тому числі комп'ютерних мереж, що забезпечує нормальні умови функціонування виробничих галузей і банківської системи.
Іншим напрямом державних вкладень є інвестиції в соціальну сферу. Завдяки системі трансфертних платежів держава має можливість виплачувати допомоги по безробіттю, самотнім матерям, багатодітним сім'ям, будувати дешеве муніципальне житло і т. д.
5. Регулювання грошової маси. Нарівні з урядом найважливішим органом регулювання ринкової економіки є центральний (національний) банк країни, незалежний від президента, парламенту й уряду. Головною функцією центрального банку є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримка тим самим твердої купівельної спроможності паперових грошей, що є найважливішою умовою нормального функціонування ринкового механізму.
Фінансова політика центрального банку має циклічний характер. У період, коли в народному господарстві відчувається нестача грошей, що гальмує зростання виробництва, центральний банк знижує резервну норму, зменшує процентну ставку за кредитами, що надаються комерційним банкам (облікову ставку), у масовому масштабі купує у них облігації державних позик. Тим самим збільшуються реальні фінансові ресурси комерційних банків, їх можливість створювати нові безготівкові гроші (зростає мультиплікатор поточних рахунків), отже, і можливість комерційних банків надавати дешеві кредити. Така політика отримала назву політики «дешевих грошей».
Навпаки, в період загострення інфляції центральний банк підвищує резервну норму, проценти за кредитами комерційним банкам, продає їм облігації державних позик. Тим самим вужчають можливості комерційних банків створювати нові гроші, обмежуються їх можливості надавати кредити, підвищуються процентні ставки, що веде до уповільнення зростання платоспроможного попиту, обмеження зростання виробництва, але разом з тим знижує рівень інфляції. Така політика отримала назву політики «дорогих грошей».