Питання для самоконтролю

1. Мотивація виробників інтелектуальних продуктів.

2. Сучасні методи управління персоналом у розвитку інформаційного бізнесу.

3. Управління мотивацією співробітників компаній інтелектуального бізнесу.

4. Кадровий потенціал інтелектуального бізнесу.

Завдання до самостійної роботи

1. Наведіть приклади мотивації виробників інтелектуальних продуктів.

2. Проаналізуйте сучасні методи управління персоналом у розвитку інформаційного бізнесу.

3. Охарактеризуйте процес управління мотивацією співробітників компаній інтелектуального бізнесу.

Рекомендована література

[1,2,5,7,20,21,25]

ТЕМА 8. РИЗИКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО БІЗНЕСУ

План вивчення теми

1. Система економічних ризиків і місце в ній інтелектуального ризику.

2. Сутність інтелектуального ризику.

3. Суттєвість та її вплив на ризик у інноваційної діяльності підприємств.

Навчальні цілі

Засвоєння, закріплення і систематизація знань про ризики інтелектуального бізнесу.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Способи зниження ризику інтелектуального проекту

У практиці управління інноваційними проектами застосовуються наступні способи зниження ризику:

• розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

• страхування ризику;

• резервування засобів на покриття непередбачених витрат.

Розподіл ризику здійснюється при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів. При цьому учасники проекту ухвалюють рішення по збільшенню або зниженню кількості потенційних інвесторів. Тут повинна виявлятися певна гнучкість учасників переговорів.

Страхування ризику означає передачу певних ризиків страховим компаніям. Це робиться тоді, коли крупний проект може мати затримки в реалізації, що приводить до збільшення вартості робіт, перевищуючої первинну вартість проекту.

Резервування засобів на покриття непередбачених витратпередбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і витратами, необхідними для подолання збоїв у виконанні проекту. При цьому необхідно враховувати точність первинної вартості проекту і його елементів. Оцінка непередбачених витрат дозволяє звести до мінімуму перевитрату засобів. Структура резерву на покриття непередбачених витрат визначається двома методами:

• резерв ділиться на загальний і спеціальний;

• непередбачені витрати розподіляються по видах витрат (заробітна платня, матеріали і т. д.).

Загальний резерв покриває зміни в кошторисі і інші витрати. Спеціальний резерв включає надбавки на покриття підвищення цін, збільшення витрат по позиціях, оплату позовів по контрактах. Цей метод особливо важливий в умовах інфляції.

Диференціація резерву по видах витрат дозволяє визначити ступінь ризику, пов'язаного з кожним видом витрат, і надалі врахувати ризик на окремих етапах проекту. Детальне розділення робіт сприяє придбанню досвіду і створює базу даних для коректування непередбачених витрат.

План фінансування проекту повинен враховувати:

• ризик нежиттєздатності проекту;

• податковий ризик;

• ризик незавершення проекту.

Інвестори завжди повинні бути упевнені, що можливі доходи від проекту будуть достатні для покриття витрат, виплати заборгованості, забезпечення окупності капіталовкладень.

На мікрорівні інноваційному менеджеру основна увага слідує приділити комерційній ефективності проекту, яка визначається як відношення фінансових витрат і результатів.

З погляду інвестиційної привабливості і зниження частки ризику при розгляді альтернативних проектів в діловій практиці детально аналізуються:

• методи страхування проектів від інфляційних втрат;

• середня річна рентабельність проектів з середньою ставкою банківського кредиту;

• потреби в інвестиціях і стабільність їх надходжень;

• періоди окупності інвестицій;

• рентабельність інвестицій в цілому і з урахуванням дисконтування.