- •Дніпропетровська державна фінансова академія міжнародні фінанси
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 1. Система міжнародних фінансів
- •Тема 2. Світовий ринок та валютні операції
- •Змістовий модуль 2. Структура міжнародних фінансів Тема 3. Валютний ринок та валютні операції
- •Тема 4. Міжнародний кредитний ринок
- •Тема 5. Ринок міжнародних інвестицій
- •Тема 6. Міжнародні розрахунки та платіжний баланс
- •Тема 7. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •Змістовий модуль 3. Регулювання функціонування міжнародних фінансів Тема 8. Регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин
- •Тема 9. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- •Тема 10. Особливості функціонування Євроринку
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •2. Предмет і функції міжнародних фінансів
- •3. Суб’єкти міжнародних фінансів та їх характеристика
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Поняття та структура міжнародного фінансового ринку.
- •3. Основні елементи та умови міжнародного фінансового центру.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Структура валютного ринку та його об’єми.
- •3. Інструменти валютного ринку.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Міжнародний кредит: поняття, принципи, функції та форми.
- •3. Методи мінімізації ризиків за міжнародного кредитування.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Ринки акцій.
- •3. Інструменти ринку акцій.
- •Питання для самоконтролю
- •2. Акредитив у міжнародних розрахунках.
- •3. Валютно-фінансові та платіжні умови міжнародних контрактів.
- •4. Поняття платіжного балансу та взаємозв’язок рахунків.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Фінансування зарубіжних філіалів тнк.
- •3. Внутрішні джерела фінансування тнк.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності.
- •3. Міжнародна фінансова політика та її реалізація.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Світова економіка та світовий борг.
- •3. Криза світової заборгованості.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •2. Євровалютний міжбанківський ринок.
- •3. Євровалютне кредитування.
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання для обговорення
- •Література
- •Семінарське заняття № 2
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Література
- •Семінарське заняття №3
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 6
- •План заняття
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Питання для обговорення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •6.6. 00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000Підсумковий контроль
- •Cамостійна робота студентів
- •Семінарські заняття
- •Індивідуальна робота
- •Модульний контроль
- •7. Список рекомендованої літератури
- •Даценко Вікторія Володимирівна Міжнародні фінанси
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
2. Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності.
Система міжнародних угод щодо фінансової діяльності містить:
Угоди про створення міжнародних (регіональних) організацій, основним предметом діяльності яких є забезпечення міжнародних валютно-кредитних відносин (ураховуючи норми, викладені в статутах вказаних організацій):
1) міждержавних, міжнародних та регіональних організацій;
2) міжнародних (регіональних) міждержавних банків.
Угоди про міжнародні розрахунки, тобто про порядок здійснення розрахунків за торгові та неторгові операції у сфері міжнародних економічних відносин:
1) платіжні угоди, у яких держави висловлюють свою волю відносно платежів у вільно або обмежено конвертованих валютах відповідно до законодавства, що діє в країнах—учасницях угод;
2) клірингові угоди про взаємне зарахування боргів та вимог по зовнішньоекономічних операціях між державами без переказів валюти;
3) платіжно-клірингові угоди.
Міжнародні кредитні угоди, тобто міждержавні угоди про надання кредитів, зокрема угоди про синдиційовані кредити, у визначеній валюті чи міжнародній рахунковій одиниці (ЄКЮ, СРД) або про поставку товару в кредит:
Міждержавні угоди про інвестиції (вкладення капіталів).
Міжнародні угоди про забезпечення фінансових зобов’язань суб’єктів міжнародної фінансової діяльності.
Інші міжнародні угоди про відносини майнового та немайнового характеру, що виникають за функціонування суб’єктів міжнародної фінансової діяльності, а також про порядок розгляду спорів між ними.
Існує ціла низка проблем щодо ефективності дії міжнародних угод, що регламентують міжнародну фінансову діяльність. По-перше, це обмеження ефективності дії міжнародних угод. По-друге, — обмеження сфери їхньої дії. І, по-третє, — обмеження компетенції національних судових органів.
3. Міжнародна фінансова політика та її реалізація.
Міжнародна фінансова політика — це сукупність заходів і рекомендацій держави у сфері міжнародних фінансів. Реалізація міжнародної фінансової політики відбувається через укладення міжнарод-них угод, видання нормативних актів, усі форми державного регулювання фінансової сфери. Міжнародна фінансова політика може бути довгостроковою та поточною. Довгострокова політика передбачає структурні зміни в галузі міжнародних фінансів. Поточна політика — це оперативне регулювання фінансових ринків.
З функціонального погляду в структурі міжнародної фінансової політики можна виділити валютну, податкову, кредитну політики. Валютна політика — це сукупність заходів, що здійснюються у сфері міжнародних валютних та економічних відносин відповідно до поточних та стратегічних цілей країни. У процесі еволюції визначаються різні форми та завдання валютної політики: подолання валютної кризи та забезпечення валютної стабілізації, девальвація та ревальвація національної валюти, валютні обмеження, диверсифікація валютних резервів, установлення режиму валютних паритетів та курсів тощо.
Кредитна політика — це політика, спрямована на регулювання міжнародних кредитних відносин. Ступінь втручання держави у сферу міжнародних кредитних відносин різний, але форми втручання у різних країнах майже однакові. На практиці існує протиріччя між обмеженістю національних форм регулювання та потребами сфери міжнародного кредитування. Спроби координації умов національного регулювання привели до розвитку міждержавного регулювання міжнародного кредиту, яке здійснюється у формі координації умов експортних кредитів та гарантій, узгодження розмірів допомоги країнам, що розвиваються, регламентації діяльності міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій.
Податкова політика — інструмент державного регулювання експорту та імпорту товарів, послуг та капіталу. Вона діє через реалізацію норм податкового механізму, що застосовується до резидентів, які діють за кордоном, та до іноземних платників податків. Звичайно, міжнародні системи оподаткування різних країн відрізняються одна від одної, але є певні подібності і взаємні домовленості. Податкова політика може застосовуватись для обмеження чи сприяння надходжень у країну імпортних товарів, послуг та капіталу.
Наднаціональна координація міжнародних валютно-фінансових відносин.
Більшість країн здійснює політику, захищаючи власні інтереси. Об’єктивно існує ціла низка аргументів на користь співробітництва держав, а отже, і на користь наднаціональної координації їхньої міжнародної політики. Проведення взаємовигідної міжнародної політики можливе двома способами: співробітництвом у цій сфері (країни обмінюються інформацією про свої цілі, стратегії, економічну діяльність та ін.) чи через координацію міжнародної політики (країни визначають свою політику, керуючись взаємною вигодою).
Координація регулювання фінансових ринків має своїх прибічників і супротивників. Розвиток комп’ютерних, телекомунікаційних і транспортних технологій дав можливість проводити арбітражні операції, що регулюються. Це операції кредитно-фінансових установ, спрямовані на використання різниці в нормативному регулюванні різних держав для переказу капіталів з країн із жорстким режимом регулювання в країни, які мало в чому обмежують фінансову та банківську діяльність. Прибічники координації міжнародного фінансового регулювання виступають за відкритий доступ на фінансові ринки, за уніфікацію регулювання в різних країнах. Координація валютної політики реалізується в основному завдяки встановленню фіксованих обмінних курсів та проведенню контролю над світовою грошовою масою. Деякі економісти пропонують більш широкі та гнучкі правила координації валютної політики.
Міжнародні та регіональні валютно-фінансові організації створюються на базі багатосторонніх угод між державами. Їхні завдання — сприяти розвитку міжнародного валютно-фінансового співробітництва, підтримувати рівновагу платіжних балансів країн, що входять до них, регулювати курси їхніх валют, надавати кредити та гарантії.
Один з найвдаліших експериментів сфери міжнародного співробітництва та координації політики — Банк міжнародних розрахунків (БМР). Його основне призначення — виконання функції розрахункової палати для центральних банків усього світу. Він є центром міжнародного співробітництва в банківській та валютній сферах. БМР організовує періодичні зустрічі експертів і конференції персоналу центральних банків та регулюючих органів країн-учасниць, надає інформацію про фінансові та валютні ринки, володіє базою статистичних даних щодо міжнародних банківських проблем.
В останні роки в Європі зросли масштаби фінансової інтеграції та координації валютно-фінансової політики в межах ЄС.