Бібліографічний список до теми: [14, 15, 16, 17, 18, 19, 21, 26, 32, 36]

Змістовий модуль 3. Соціальна статистика

Тема 7. Населення та домогосподарство як об’єкти соціальної статистики, їх характеристики

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо статистичного вивчення чисельності та складу динаміки населення, сім’ї та домогосподарства як елементів структури населення.

План вивчення теми

1. Статистичне вивчення населення. Показники чисельності та складу населення

2. Оцінка середньої чисельності населення, методи її обчислення

3. Методи вивчення динаміки складу населення

4. Сім’я та домогосподарство як елементи структури населення

Методичні рекомендації

Вивчаючи тему, необхідно чітко зрозуміти, що населення в цілому, його різні соціально – демографічні групи та окремі особи є неодмінними учасниками будь-якого соціального процесу. Виробити ефективну соціальну політику без глибоких знань про її об’єкт, яким є населення, неможливо. Необхідно зрозуміти, в чому полягають особливості збору інформації щодо чисельності, складу та руху населення, його динаміки. Інформація про населення потрібна для вирішення будь-якої соціальної проблеми або врегулювання будь-якого соціального аспекту життя суспільства. Студенти повинні познайомитися із основними джерелами інформації, якими є: перепис населення, офіційна статистична звітність, вибіркові обстеження. Слід зрозуміти принципи організації, особливості збору інформації та забезпечення якості на різних рівнях її отримання [29, 31, 32].

Студенти повинні зрозуміти відмінності між основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність (наявне та постійне населення), навчитися визначати зв’язок між цими категоріями населення при побудові балансу категорій населення.

Виходячи з того, що населення є категорією, яка в ході статистичного спостереження реєструється як моментна величина, необхідно зрозуміти, як можна перейти до інтервального показника – середньої чисельності населення. Слід пригадати і при необхідності використовувати у розрахунках відповідну методику визначення середньої чисельності населення, бо вона може визначатися як арифметична проста, хронологічна, арифметична зважена або скоригована на середню геометричну.

Склад населення визначається за напрямками:

• статево - віковий склад;

• шлюбний стан;

• соціальні ознаки (національність, рідна мова, громадянство, освіта, суспільна група, соціальний статус та ін.).

Необхідно зрозуміти в чому полягає відмінність екстенсивного та інтенсивного аналізу складу, руху та процесів відтворення чисельності населення, які системи статистичних показників будують за вказаними напрямками аналізу, які прийоми і методи статистичного аналізу використовуються.

Студент повинен знати, за допомогою яких групувань вивчається віковий склад населення, як подаються результати цих групувань (ряди розподілу, статистичні таблиці або графіки, наприклад – у вигляді статево-вікової піраміди); які типові угруповання населення виокремлюються (за їх соціальним змістом, за демографічним призначенням, за участю в економічних процесах).

Значну увагу слід приділити розгляду методів визначення показників відтворення населення, що собою являє природний, механічний і соціальний рух населення, які показники дозволяють оцінити їх динаміку та інтенсивність.

Вивчаючи питання теми щодо сім’ї та домогосподарства, необхідно зрозуміти, чому сім’я та домогосподарство розглядаються як елементи структури населення. Необхідно вивчити сімейну структуру населення, вирізняючи типи сімей за демографічними, соціальними та економічними ознаками. Таке вивчення дуже важливе, оскільки саме у сім’ї відбуваються найважливіші соціальні процеси, пов’язані з відтворенням населення, організацією побуту і вихованням дітей, споживанням матеріальних благ і послуг, із піклуванням про літніх людей, інвалідів і непрацездатних членів суспільства.

У системі національних рахунків сектор домашніх господарств розглядається як один із найважливіших суб’єктів національної економіки. У СНР домогосподарство є інституційною економічною одиницею, тобто такою, що може володіти активами й брати на себе зобов’язання; є центром прийняття рішень щодо своєї участі в економічному житті суспільства. Вся сукупність домогосподарств являє собою відповідний інституційний сектор.

Джерело інформації для вивчення домогосподарств становлять вибіркові обстеження. З 1 січня 1999 р. Держкомстатом впроваджена нова методологія проведення вибіркових обстежень домогосподарств, яка відповідає міжнародним рекомендаціям і має назву «Вибіркове обстеження умов життя домогосподарств». Принципи формування вибіркової сукупності детально викладені у [14, 31, 32]. Процедура формування вибірки являє собою багатоступінчастий розшарований відбір домогосподарств.

Дуже важливо розглянути класифікацію за типами, складом і розмірами сімей і домогосподарств, виконати порівняльний їх аналіз. Слід пригадати показники, за допомогою яких можна на підставі класифікації за складом сім’ї обчислювати частки домогосподарств із повними і неповними сім’ями, із простими і складними сім’ями, із однієї, двох, трьох осіб і т.д., аналізувати структуру домогосподарств за різними ознаками. Структура домогосподарств не стабільна, вона безперервно змінюється під впливом демографічних, соціальних, економічних, політичних та інших факторів. Тому аналізуючи структуру домогосподарств, вивчають її динаміку. Студенти повинні пригадати, що у статистиці під структурою розуміють сукупність одиниць, яким притаманна певна стійкість внутрішньо групових зв’язків при збереженні основних ознак, які характеризують цю сукупність як ціле. Основні напрямки вивчення структури:

• характеристика структурних зрушень окремих частин сукупності за два або більше періодів часу;

• узагальнююча характеристика структурних зрушень в цілому по сукупності.

Більш детально матеріал щодо методів і прийомів статистичного вивчення чисельності та складу динаміки населення, сім’ї та домогосподарства як елементів структури населення розглянуто у Курсі лекцій [14, тема 7] та у [19, глава 42; 26, розділ 12; 31, підрозділи 2.2.3 і 2.2.4; 32, розділи 3 і 4].